
- •2. Існують три основні аспекти геохімічних досліджень:
- •3. Прикладні аспекти геохімічних досліджень:
- •7. Основні джерела інформації про склад Всесвіту. Космічна розповсюдженість елементів.
- •8. Будова ядер атомів як чинник що визначає поширеність елементів та їх ізотопів
- •9. Походження та поширеність елементів в Сонячній системі.
- •10. Геохімія планет земної групи (Меркурій, Венера,Земля, Марс).
- •11. Метеорити, їх склад та класифікація.
- •12.Геохімія Місяця. Значення досліджень складу місячних порід для вирішення питань походження Землі.
- •13. Значення вивчення складу метеоритів для дослідження глибинних геосфер Землі.
- •14. Сучасні уявлення щодо походження і складу Землі
- •16. Розповсюдженість хімічних елементів в мантії та ядрі Землі. Моделі складу ядра.
- •17. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі.
- •18. Розсіяний та концентрований стан хімічних елементів в природі.
- •Поняття про кларки та методи їх оцінки. Коефіцієнти розсіяння та концентрації. Основний геохімічний закон Ферсмана- Гольшмідта.
- •26. Фактори, що контролюють міграцію та розподіл елементів в геосферах, взаємозв*язок між ними.
- •27. Основні методологічні засади геохімії радіогенних ізотопів.
- •28. Застосування радіоактивних ізотопів при вирішенні питань петрогенезису магматичних порід
- •29. Застосування радіогенних ізотопів при дослідженні водних систем та осадових утворень
- •30. Використання радіогенних ізотопів при визначенні віку порід
- •31. Радіоактивний розпад, як фактор, що контролює розподіл елементів.
- •32. Основні методологічні засади геохімії стабільних ізотопів
- •33. Залежність розподілу ізотопів від температури. Ізотопні геотермометри
- •35. Розподіл ізотопів в біологічних системах
- •36. Використання ізотопів кисню та водню при вирішенні питань петрогенезису порід.
- •37. Чинники що контролюють розподіл ізотопів сірки в геохімічних системах.
- •38. Інформативність вивчення розподілу ізотопів сірки при вирішенні питань петрогенезису гідротермальних систем.
- •39. Структура силікатного розплаву. Основні засади теорії полімерів.
- •41. Структурний контроль розподілу елементів в твердих тілах.
- •42. Використання закону діючих мас в геохімії.
- •43. Фугітивність і активність, їх значення для геохімії.
- •46. Побудова діаграм стійкості мінералів як функції парціального тиску газів.
- •Стійкість води
- •47. Побудова діаграм стійкості мінералів в координатах Eh-pH
- •55. Гідротермальні геохімічні системи
- •56. Метаморфогенні геохімічні бар'єри
- •57.Геохімічна характеристика пегматитів.
- •58. Геохімія ультраосновних магматичних порід
- •59. Геохімія основних магматичних порід
- •60. Геохімія гранітоїдів
- •61. Металогенічна спеціалізація магматичних порід.
- •62. Геохімія магматичних порід лужного ряду
- •65. Геохімічна роль живої речовини.
- •66. Геохімія атмосфери
- •67. Геохімія гідросфери
- •68. Геохімічні особливості магматогенних систем
- •69. Геохімія біосфери
41. Структурний контроль розподілу елементів в твердих тілах.
Для різного типу зєднань будуть характерні різні структури. Найбільш чітко це явище проявляється у силікатах - найпоширеніших породах.
Структури визначаються переважно типом з’єднання кременекисневих тетраедрів. Відмінності в ступенях зв’язку формують різні структурні типи:
з ізольованими кременекисневими тетраедрами (олівін, в якому іони магнію та заліза розташовані таким чином, що відбувається локальна нейтралізація негативного заряду окремої групи SiO4);
з ланцюжками тетраедрів (піроксени та амфіболи);
з шарами тетраедрів (слюди);
з каркасами тетраедрів, де групи (Si, Al)O4 з’єднані між собою шляхом усуспільнення атомів кисню у всіх напрямках (плагіоклази і калієві польові шпати).
У більшості природних силікатів зв’язок між киснем тетраедрів та елементами поза тетраедрами переважно іонний
В окислах, сульфідах, самородних металах, карбонатах і силікатах спостерігаються відмінності характеру хімічного зв’язку елементів.
В ортопіроксені ланцюжки складаються з кременекисневих тетраедрів, з’єднаних шляхом узагальнення двох киснів у всіх суміжних тетраедрах. Між собою ланцюжки з’єднані стрічками катіонів, які займають позиції двох типів. В першій - катіон оточений шістьма атомами кисню, кожен з яких пов’язаний з одним атомом кремнію (октаедрична симетрія). В другій з шести атомів кисню чотири пов’язані з одним атомом кремнію, а два інших - є містковими, спільними для двох атомів кремнію, що порушує симетрію. Викривлення і більший розмір позиції першої порівняно з позицією другою призводить до відмінності енергій зв’язку в цих позиціях, а значить і контролює перерозподіл катіонів між ортопіроксенами та іншими фазами. Явище невипадкового розподілу катіонів по наявним позиціям (катіон займає ту позицію, при якій зростає хімічна стабільність) називається явищем катіонного впорядкування. Ступінь катіонного впорядкування залежить від температури.
Ступінь захоплення кристалізуючимся мінералом будь-якого елементу можна виразити за допомогою коефіцієнта розподілу (k). Залежність коефіцієнту розподілу та іонним радіусом та зарядом зображено на діаграмах: МАЛЮНОК.
42. Використання закону діючих мас в геохімії.
При підвищені концентрації в системі то чи іншого компонента він прагне перейти в іншу фазу. Хімічні реакції протікають в напрямку зниження вмісту надлишкового компонента. Якщо в системі має місце привніс кислоти, то відбуваються реакції направлені в сторону нейтралізації:
KAlSi3O8 + HF = Al2F2SiO4
Зміна рівноваги
системи при підвищенні концентрації
відбувається за законом діючих мас:
швидкість хімічної реакції пропорційна
похідній концентрацій реагуючих речовин.
Якщо речовини беруть участь в обмінних
реакціях, то значення константи рівноваги
К =
К – характерна величина для кожної хімічної реакції, яка не залежить від концентрації і пов’язана з температурою. Залежність Вант-Гофа:
ln K1 – ln K2 = Q/R(1/T1 - 1/T2). Q – теплота реакії, R – газова стала.
Залежність між змінами ізобарно-ізотермічного потенціалу і константою рівноваги К можна виразити як: ∆G = RT LnK. З відси випливає, що температура завжди зміщує реакцію в сторону ендотермічного процесу.