
- •1. Простір елементарних подій. Випадкові події, операції над ними.
- •2. Частотне та класичне означення ймовірності
- •3. Імовірності в дискретних просторах елементарних подій.
- •4.Геометричне означення ймовірності.Парадокс Бертрана.Задача Бюффона
- •5. Аксіоматичне означення імовірності. Властивості імовірностей
- •8. Теорема неперервоності для ймовірностей
- •6.Умовні ймовірності.Приклади
- •7.Формула повної імовірності та формула Байєса.
- •8.Незалежні події
- •9. Дискретні випадкові величини. Їх характеристики.
- •11. Дисперсія випадкових величин. Властивості.
- •12. Коефіцієнт кореляції випадкових величин
- •13.Біноміальний, геометричний та Пуассонівський розподіли. Їх характеристика.
- •14. Схема Бернулі. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •16. Функція розподілу, щільність випадкових величин.
- •17. Рівномірний, показниковий та нормальний розподіли, їх характеристики.
- •18. Функції від неперервних випадкових величин
- •19. Багатовимірні розподіли.
- •20. Нерівність Чебишева
- •21. Типи збіжності випадкових величин
- •22. Генератриси, їх властивості.
- •23. Характеристична функція.
- •24. Перша теорема Хелі
- •25. Друга Теорема Хеллі
- •26. Теорема неперервності
- •27. Теорема Пуассона
- •28. Закон великих чисел
- •29. Закон великих чисел. Теореми Чебишева та Маркова.
- •32. Дискретні ланцюги Маркова. Матриця перехідних ймовірностей.
- •Називається Ланцюгом Маркова
- •Рівність Чепмена-Колмогорова
- •33. Класифікація станів дискретного ланцюга Маркова
- •34. Рекурентні ланцюги Маркова.
- •36. Поняття випадкового процессу. Скінченновимірні розподіли випадкових процесів.
- •37. Процеси з незалежними приростами
- •38. Вінерівський процес (процес броунівського руху):
- •39.Пуассонівський процес
- •40. Процеси відновлення. Функція відновлення
- •41. Звч для процесів відновлення:
- •42. Гіллясті процеси
- •43. Ланцюги Маркова з неперервним часом. Класифікація станів
- •44. Система диференціальних рівнянь Колмогорова для ланцюгів Маркова з неперервним часом.
13.Біноміальний, геометричний та Пуассонівський розподіли. Їх характеристика.
1) Біноміальний розподіл. (Схема Бернулі)
n- нехалежних розподілів
2 результати: - успіх(У) p
-невдача(Н) q
q=1-p p+q=1
- загальна к-сть усіх успіхів; є{0,1,2,…,n}
k- У; (n-k) – Н;
;
;
2) Геометричний розподіл.
У – к-сть експериментів, що проводяться до першого успіху
Н – к-сть невдач
3) Пуассонівський розподіл.
14. Схема Бернулі. Локальна теорема Муавра-Лапласа
1)Схема Бернулі(Біноміальний розподіл)
n – кількість незалежних випробувань
У – успіх. p 0≤p≤1
Н – невдача. q=1-p p+q=1
ξ – загальна кількість успіхів в n-експериментах
ξ є{0,1,2…n}
математичне сподівання
Дисперсія
Формули:
2) Локальна теорема Муавра-Лапласа
Доведення
Ф-ла
Стірлінга:
x≤C<+∞
1.
2.
15. Загальне означення випадкової величини
Нехай
— ймовірнісний простір. Випадковою
величиною називається
функція
(w)
на
,
яка вимірна відносно
-алгебри
,
тобто така функція, коли при кожному
дійсному x
{w
:
(w)
< x}
.
Функцією розподілу випадкової величини (w) називається функція
F(x ) = P{w : (w) < x}.
Функція
розподілу F(х)
має властивості: а) неперервна зліва;
б) неcпадна на
;
в) F(
)
=0, F
(
)
= 1.
Для кожної функції F (x), що має ці властивості, можна побудувати ймовірнісний простір
і випадкову величину (w) на ньому, яка має функцією розподілу F(х).
Якщо F (х) — функція розподілу випадкової величини , то
P{a<=x<b}=F(b)–F(a), (a < b).
16. Функція розподілу, щільність випадкових величин.
Випадковою величиною називається функція (w) на , яка вимірна відносно -алгебри , тобто така функція, коли при кожному дійсному x {w : wx} , де (, , P)- ймовірнісний простір.
Функцію аргументу х, що визначає ймовірність випадкової події (Х < x), називають функцією розподілу ймовірностей:
Fx P{w : wx}.
Н
априклад,
F(5)=P(X < 5)
означає, що в результаті експерименту
випадкова величина Х
(дискретна чи неперервна) може набути
значення, яке міститься ліворуч від х
= 5, що ілюструє рис.
Властивості функції розподілу F(x):
0 ≤ F(x) ≤ 1
F(x) є неспадною функцією, тобто: F(x2) ≤ F(x1), якщо x2 > x1
,(a<b)
F(x) – неперервна зліва
F(x) –неспадна a<b; F(a) ≤F(b) P(a≤
)=F(b)-F(a)>0; F(b)
F(a)
a-т. Неперервності.
7.
Для кожної функції F (x), що має ці властивості, можна побудувати ймовірнісний простір (, , Р) і випадкову величину (w) на ньому, яка має функцією розподілу F(х).
Щільність розподілу випадкової величини .
Якщо
функцію
розподілу
F(x)
випадкової
величини
можна
подати
у
вигляді
то кажуть, що випадкова величина має щільність розподілу p(x), і таку випадкову величину називають неперервною.
Майже
при всіх x
виконується
рівність F`(x)
= p(x).
Щільність розподілу p(x)
— невід'ємна функція і
Виконується
рівність:
Властивості щільності:
;
+O(
X)