
- •1. Простір елементарних подій. Випадкові події, операції над ними.
- •2. Частотне та класичне означення ймовірності
- •3. Імовірності в дискретних просторах елементарних подій.
- •4.Геометричне означення ймовірності.Парадокс Бертрана.Задача Бюффона
- •5. Аксіоматичне означення імовірності. Властивості імовірностей
- •8. Теорема неперервоності для ймовірностей
- •6.Умовні ймовірності.Приклади
- •7.Формула повної імовірності та формула Байєса.
- •8.Незалежні події
- •9. Дискретні випадкові величини. Їх характеристики.
- •11. Дисперсія випадкових величин. Властивості.
- •12. Коефіцієнт кореляції випадкових величин
- •13.Біноміальний, геометричний та Пуассонівський розподіли. Їх характеристика.
- •14. Схема Бернулі. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •16. Функція розподілу, щільність випадкових величин.
- •17. Рівномірний, показниковий та нормальний розподіли, їх характеристики.
- •18. Функції від неперервних випадкових величин
- •19. Багатовимірні розподіли.
- •20. Нерівність Чебишева
- •21. Типи збіжності випадкових величин
- •22. Генератриси, їх властивості.
- •23. Характеристична функція.
- •24. Перша теорема Хелі
- •25. Друга Теорема Хеллі
- •26. Теорема неперервності
- •27. Теорема Пуассона
- •28. Закон великих чисел
- •29. Закон великих чисел. Теореми Чебишева та Маркова.
- •32. Дискретні ланцюги Маркова. Матриця перехідних ймовірностей.
- •Називається Ланцюгом Маркова
- •Рівність Чепмена-Колмогорова
- •33. Класифікація станів дискретного ланцюга Маркова
- •34. Рекурентні ланцюги Маркова.
- •36. Поняття випадкового процессу. Скінченновимірні розподіли випадкових процесів.
- •37. Процеси з незалежними приростами
- •38. Вінерівський процес (процес броунівського руху):
- •39.Пуассонівський процес
- •40. Процеси відновлення. Функція відновлення
- •41. Звч для процесів відновлення:
- •42. Гіллясті процеси
- •43. Ланцюги Маркова з неперервним часом. Класифікація станів
- •44. Система диференціальних рівнянь Колмогорова для ланцюгів Маркова з неперервним часом.
9. Дискретні випадкові величини. Їх характеристики.
Нехай (Ω, ζ, Р) — ймовірнісний простір. Тоді задається функція, де кожному наслідку відповідає своє значення. w x.
Випадкова величина – вимірна функція ξ(w) на Ω, яка відображає простір елементарних подій на числову вісь. Якщо ВВ приймає дискретну величину значень, то вона дискретна.
Ω {x1,x2,….,xn} pi=P{w: ξ(w)=xi} i=1,2,3…
Власт. 0< pi ≤ 1 E pi = 1
Розподіл дискретної випадкової величини. Нехай ξ(w) — дискретна випадкова величина, яка набуває значення x1, ..., x i,....
Набір чисел P{w: ξ (w)=xi}=pi (i=1, 2,....) називають розподілом випадкової величини ξ. pi≥0,
=
1.
Часто розподіл випадкової величини подають у вигляді таблиці, в якій
перераховуються значення випадкової величини разом з відповідними ймовірностями:
Значення |
x1 |
… |
xi |
… |
Ймовірність |
p1 |
… |
pi |
… |
Функція розподілу випадкової величини ξ(w) визначається рівністю:
P{w:
ξ(w)<x}=
Сумісний розподіл випадкових величин. Нехай ξ(w) — дискретна величина, що набуває значень x1, x2, …, xi, …, η(w) — дискретна величина, що набуває значень y1, y2, …, yj, ….
Набір чисел P{w : ξ(w) = xi, η (w) = yj }=pij, (i =1,2…;j = 1,2…) називається сумісним розподілом випадкових величин ξ та η. Справджуються такі твердження:
а)
pij≥0
,
=
1
б)
=
pi,
=qj
, де
{рi}
— розподіл
ξ(w),
{qj}
— розподіл
η(w).
Незалежні випадкові величини. Випадкові величини ξ та η називаються незалежними, якщо для будь-яких i та j
P{ ξ(w) = xi , η(w) = yj } = P{ξ(w) = xi } P{η(w) = yj }.
10. Математичне сподівання (середнє ймовірнісне значення)
ξ |
х1 |
… |
хn |
р1 |
… |
рn |
=
х1
р1+
…
+
хn
рn
=
;
Приклад:
ξ – очки на першому кубику
xi |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
pi |
|
|
|
|
|
|
Властивосты математичного сподівання:
1)математичне сподівання є константним
xi |
C |
pi |
1 |
2)
3)
;
4)
;
5)
6)для незалежних випадкових величин
7)
11. Дисперсія випадкових величин. Властивості.
Дисперсією
випадкової величини
називається
математичне сподівання квадрата
відхилення цієї величини. Дисперсія
характеризує розсіювання випадкової
величини відносно свого математичного
сподівання.
або
Доведення:
Для
дискретної випадкової величини
дисперсія:
Для
неперервної:
Якщо
[а;
b],
то
Властивості дисперсії
1.
2. Якщо С — стала величина, то
.
3.
Якщо
і
- незалежні випадкові величини, то
12. Коефіцієнт кореляції випадкових величин
Коефіцієнт кореляції – міра залежності випадкових величин.
1.
і
- незалежні, ρ=0.
2.
| ρ |≤1.
Доведення:
=
- стандартизована випадкова величина
,
.
,
.
або
.
3.
|
|=1
=1, a>0; =-1, a<0
a)
б)
,
,
,
|
|
1
– тим сильніша залежність
>1
– позитивний звязок (залежність)
<0
-
Зауваження: з того, що ρ=0 не впливає незалежність випадкових величин.)