2.2. Школа інженерної, екологічної та реґіональної геоморфології

Заснована у 1950 р. на базі кафедри геоморфології географічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Засновником наукової школи є Петро Миколайович Цись.

Дослідження носять як фундаментальний, так і прикладний характер і спрямовані на вивчення й оцінку рельєфу, процесів рельєфоутворення, їх впливу на геоекологічний стан довкілля, обґрунтування системи процесорегулювальних заходів збереження та охорони пам’яток неживої природи, розробку проектів організації і функціонування національних природних парків і природних заповідників, а також створення мережі геопарків в Україні.

Основними напрямами досліджень у галузі палеогеографії плейстоцену є комплексне вивчення лесового покриву України, гляціальних та перигляціальних утворень, стратиграфічне розчленування плейстоцену та кореляція процесів давніх епох рельєфоутворення. Дослідження ведуться спільно з польськими, литовськими, французькими, білоруськими вченими.

З 1990 р. при школі діє науково-дослідна лабораторія інженерно-геоморфологічних досліджень НДЛ-51 (з 2000 р. – інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень), де виконують держбюджетні і госпдоговірні теми за головними напрямами роботи школи.

За час існування школи підготовлено: 6 докторів наук, 38 кандидатів наук. Кількість публікацій (за час існування школи): 1656 публікацій, серед них 38 монографій (у тім числі у зарубіжних виданнях – 9). Проведено серію міжнародних конференцій та польових семінарів, зокрема “Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 2002), “Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки” (Львів, 2003), міжнародний семінар, присвячений 90-річчю від дня народження засновника кафедри геоморфології і палеогеографії професора П. Цися “Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат” (Сколе, 2004); “Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат” (Ворохта, 2006, 2008). У рамках напряму “Палеогеографія плейстоцену” проведено VI, VII, VIII, ІХ і Х міжнародні семінари “Зледеніння в плейстоцені” (2001, 2002, 2003, 2004, 2006), ХІІ, ХІІІ і XIV і ХVІ міжнародні семінари у межах українсько-польської програми “Стратиграфічна кореляція лесів і льодовикових відкладів України і Польщі” (2003, 2004, 2007, 2009). Розроблено проекти організації територій національних природних парків “Яворівського” (1999–2001, 2010–2011), “Ужанського” (2003–2004), “Гуцульщина” (2004-2009), “Галицький” (2006–2010) та природних заповідників “Медобори” (2001–2003), “Розточчя” (2004), “Горгани” (2010–2011). У 1992–1993 рр. польсько-українським колективом (Інститут охорони природного середовища (Варшава) – керівник Г. Ронковскі та Львівський державний університет імені Івана Франка – учасники групи Ю. Зінько, В. Брусак, Я. Кравчук, О. Нагорна) розроблено проект “Природоохоронна зона Розточчя”, який став переможцем і був відзначений Першою премією на Європейському конкурсі Генрі Форда у галузі “Охорони довкілля” (Лондон, 1994).

За останні сім років за участю випускників кафедри опубліковані навчальні посібники, зокрема: Сіренко І. Динамічна геоморфологія (2003), Кравчук Я. Геоморфологічне картографування (2006), Карпенко Н. Рельєф морських берегів (2009), Яцишин А., Дмитрук Р., Богуцький А. Методи дослідження четвертинних відкладів (2009), Карпенко Н. Магістерський семінар для геоморфологів (2009). Результати наукових досягнень та спільних із зарубіжними вченими розробок науковці школи представляють на численних міжнародних конференціях за межами України та публікують у закордонних наукових виданнях (у тому числі зі списку ISI) [2; 9].