Практичне заняття 3. Фразеологічна нормативність мовлення

1. Фразеологія як розділ мовознавства. Поняття про фразеологізми, їх типологічні ознаки та види.

2. Джерела фразеології.

3. Експресивно-стилістичні властивості та особливості перекладу фразеологізмів.

4. Прислів’я, приказки, крилаті вислови.

Практичні завдання

Завдання 1. Підготуватися до усних відповідей на теоретичні питання (конспектування).

Завдання 2. Виписати з тексту фразеологізми, з’ясувати їх значення, користуючись фразеологічним словником.

Пам’ятка студентові

Піднімайся ні світ ні зоря. Поснідавши тим, що Бог послав, висолопивши язика, біжи до альма-матер. Лекції слухай, узявши вуха в руки, запам’ятовуючи сказане на віки вічні. На практичних і лабораторних заняттях, працюючи до сьомого поту, кидайся на знання як вогонь на солому. Скрізь і всюди, і вдень і вночі, забувши про все і вся, гризи граніт науки. Лише тоді після закінчення університету чекає на тебе лавровий вінок. Якщо ж ти прокидатимешся у свинячий голос, і з дня на день і за холодну воду й не братимешся, то знань у тебе буде, як у карася вовни, а такий фахівець і ламаного гроша не вартий.

Завдання 3. Продовжити фразеологічні вирази.

1. Який мельник, такий і … 2. Баба з воза… 3. На віку як на довгій ниві… 4. Старість не радість, а … 5. Який піп, така і … 6. Який цар, такий і … 7. Доки гладкий схудне, то … 8. Обіцянка-цяцянка… 9. Хто топиться, той і …10. Кролі не коні, … 11. Виліпили хатку, … 12. Наша пісня гарна й нова,… 13. Кожен кулик … 14. Краще з розумним згубити, ніж… 15. Як півень уміє, …

Завдання 4. Знайти «зайві» фразеологізми, пояснити їх значення.

Багато – хоч греблю гати; як сміття; до біса; по самі вуха.

Давно – за царя Горошка, як людей було трошки; як на долоні волосся виросте; за царя Томка, як була земля тонка; за царя Хмеля, як людей була жменя.

Зовсім не треба – як зайцеві бубон; як торішні бублики; як горохом об стіну; як чорту лапоть.

Недбало робити – косо-криво, аби живо; стук-грюк, аби з рук; склавши руки; спустивши рукава; сяк-так на косяк.

Голий – як бубон; як турецький святий; як мати народила; як тріска.

Байдикувати – ганяти вітер по вулицях; баглаї бити; давати горобцям дулі; ганятися за двома зайцями.

Викривати – виводити на чисту воду; обдерти як липку; зривати маску.

Досвідчений – битий їжак; стріляний горобець; жовтороте пташеня; бита голова.

Бути битим – діставати прочухана, діставати мордаса, діставати ляща, діставати облизня.

Красивий – хоч малюй та цілуй; хоч з лиця води напийся; хоч укуси; хоч у рамці вправ.

Завдання 5. Дібрати до російських фразеологізмів відповідні українські, записати їх парами. При потребі можна використовувати довідку.

Еловая голова; не имей сто рублей, а имей сто друзей; земля не клином сошлась; держать ушки на макушке; для отвода глаз; короче воробьиного носа; Лиса Патрикеевна; поминай как звали; знать по чём фунт лиха; худой мир лучше доброй ссоры; капля по капле и камень долбит.

Довідка. Не май сто кіп у полі, май друзів доволі; тільки його й бачили; знати по чім ківш лиха; не тим крапля камінь довбає, що сильна, а тим, що часто падає; голова клоччям набита; Лис Микита; коротший від заячого хвоста; краще солом’яна згода, ніж золота звада; не тільки світу, що в вікні; про людське око; оглядатися на задні колеса.

Завдання 6. Дібрати до поданих слів-антонімів синонімічні фразеологізми, записати їх парами.

Зразок: перебільшувати (робити з мухи слона) – применшувати (робити з порося карася).

Далеко – близько; немічний – здоровий; з перемогою – з поразкою; веселий – сумний; рано – пізно; досвідчений – недосвідчений; безгрішний – грошовитий; високо – низько; схожий – несхожий.

Завдання 7. Поясніть різницю у значенні поданих фразеологізмів.

До перших пíвнів, після других пíвнів, після третіх пíвнів.