3. Схеми електричних мереж

Схеми електричних мереж до 1000 В. Схема силовій мережі визначається технологічним процесом виробництва, категорією надійності електропостачання, взаємним розташуванням ТП або введення живлення і електроприймачів, їх одиничною встановленою потужністю і розміщенням. Схема повинна бути проста, безпечна і зручна в експлуатації, економічна, повинна задовольняти характеристиці навколишнього середовища, забезпечувати застосування індустріальних методів монтажу.

Схеми мереж можуть бути радіальними, магістральними і змішаними — з одностороннім або двостороннім живленням.

П ри радіальній схемі (мал. 3.3) енергія від окремого вузла живлення (ТП) поступає до одного достатньо потужного споживача або до групи електроприймачів. Радіальні схеми виконують одноступінчатими, коли приймачі живляться безпосередньо від ТП, і двоступінчатими, коли вони підключаються до проміжного розподільного пункту (РП).

Радіальні схеми застосовують для живлення зосереджених навантажень великої потужності, при нерівномірному розміщенні приймачів, а також для живлення приймачів у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних і запорошених приміщеннях.

Виконуються радіальні схеми кабелями або проводами в трубах або коробах (лотках).

Достоїнства радіальних схем полягають у високій надійності (аварія на одній лінії не впливає на роботу приймачів, що живляться по іншій лінії) і зручності автоматизації.

Недоліками радіальних схем є: мала економічність із-за значної витрати провідникового матеріалу; необхідність в додаткових площах для розміщення силових РП; обмежена гнучкість мережі при переміщеннях технологічних механізмів, пов'язаних із зміною технологічного процесу.

При магістральних схемах приймачі підключаються до будь-якої точки лінії (магістралі). Магістралі можуть приєднуватися до розподільних щитів підстанції або до силових РП. Магістральні схеми з розподільними шинопроводами (мал. 3.4) застосовуються при живленні приймачів однієї технологічної лінії або при рівномірно розподілених за площею цеху приймачах. Схеми виконуються із застосуванням шинопроводів, кабелів і проводів.

Перевагами магістральних схем є: спрощення щитів підстанції; висока гнучкість мережі, що дає можливість переміщати технологічне устаткування без переробки мережі; використання уніфікованих елементів, що дозволяють вести монтаж індустріальними методами. Магістральна схема менш надійна, чим радіальна, оскільки при зникненні напруги на магістралі всі підключені до неї споживачі втрачають живлення. Для підвищення надійності живлення електроприймачів по магістральних схемах застосовується двостороннє живлення магістральної лінії (мал. 3.5).

Схеми мереж електричного освітлення. Система робочого освітлення створює нормальне освітлення всього приміщення і робочих поверхонь. У таку систему входять світильники загального і місцевого освітлення.

А варійне освітлення забезпечує освітленість для продовження роботи або зупинки технологічного процесу і для евакуації людей при відключенні робочого освітлення.

Ділянки мережі від джерела живлення до групових щитків освітлення називаються такими, що живлять, а від групових щитків до світильників — груповими. Живлячі мережі виконуються трьох- і чотирипровідними по магістральній або радіально-магістральній схемі. Групові лінії залежно від протяжності і навантаження можуть бути двух-, трьох- і чотирипровідними. Живлення мереж робочого і аварійного освітлення може здійснюватися разом з силовою мережею від одного трансформатора. За наявності в цеху декількох однотрансформаторних підстанцій або однієї двохтрансформаторної підстанції мережі робочого і аварійного освітлення повинні живитися від різних трансформаторів.

Групові лінії одного приміщення повинні отримувати живлення так, щоб при згасанні частини ламп одних груп групи, що залишилися в роботі, забезпечували мінімальну