3. Класифікація умов робіт по ступеню електробезпеки

Умови з підвищеною небезпекою враження людей електричним струмом:

наявність вологості (пари або волога, що конденсується, виділяється у вигляді дрібних крапель, і відносної вологості більше 75%);

наявність провідного пилу (технологічний або інший пил, що осів на проводах, проникаючи всередину машин і апаратів і відкладаючись на електроустановках, погіршують умови охолоджування ізоляції, але не викликає небезпеки пожежі або вибуху;

наявність струмопровідних основ (металевих, земляних, залізобетонних, цегляних);

наявність підвищеної температури незалежно від пори року і різних теплових випромінювань (температура перевищує 35 °С, короткочасно 40 °С);

наявність можливості одночасного дотику людини до конструкцій, що мають з'єднання із землею .

Особливо небезпечні умови враження людей електричним струмом:

наявність вологи (дощ, сніг, часте обприскування і покриття вологою стелі, стін, предметів, приміщень, що знаходяться усередині);

наявність хімічно активного середовища;

наявність одночасно двох або більш умов підвищеної небезпеки.

Умови без підвищеної небезпеки враження людей електричним струмом: відсутність умов, що створюють підвищену або особливу небезпеку.

Роботи, виконувані в установках, що діють, відносно мір безпеки підрозділяються на категорії: при повному знятті напруги; з частковим зняттям напруги; без зняття напруги поблизу і на струмоведучих частинах.

4. Заходи щодо забезпечення безпечного ведення робіт з електроустановками.

Організаційні заходи. Робота в електроустановках проводиться по наряду, розпорядженню, в порядку поточної експлуатації.

Наряд — письмове завдання, викладене на бланку встановленої форми, що визначає місце, час початку і закінчення робіт, умови безпечного ведення робіт, склад бригади і осіб, відповідальних за безпеку робіт. По наряду повинні виконуватися роботи: з повним зняттям напруги; з частковим зняттям напруги; без зняття напруги поблизу і на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою.

Розпорядження — завдання на роботу в електроустановках, записане в оперативному журналі. Розпорядження має разовий характер, видається на одну роботу і діє на одну зміну або протягом години залежно від характеру роботи. По розпорядженню можуть проводитися роботи: без зняття напруги далеко від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, тривалістю не більш за одну зміну, позапланові короткочасні і невеликі за об'ємом роботи (тривалістю до 1 год), викликані виробничою необхідністю, з повним або частковим зняттям напруги, а також без зняття напруги поблизу і на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою; деякі види робіт з повним або частковим зняттям напруги в електроустановках напругою до 1000 В тривалістю не більш за одну зміну.

До робіт, що виконуються по розпорядженню, без зняття напруги далеко від струмоведучих частин, відноситься: прибирання коридорів і службових приміщень відкритих і закритих РУ; ремонт освітлювальної апаратури, заміна ламп (поза камерами і осередками, при знятті напруги з ділянки освітлювальної мережі, на якій проводяться роботи); догляд за щітками, кільцями і колекторами електричних машин; відновлення написів на кожухах і ін.

До робіт, що виконуються по розпорядженню у разі виробничої необхідності, без зняття напруги поблизу і на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою, відносяться: роботи на кожухах електроустаткування; вимірювання струмовимірювальними кліщами; зміна запобіжників до 1000 В; перевірка нагріву контактів штангою; визначення вібрації шин штангою; фазування; контроль ізоляції штангою. Ці роботи виконуються короткочасно (до 1 год) і не менше двома працюючими.

До робіт в електроустановках до 1000 В з повним або частковим зняттям напруги, що виконується по розпорядженню, відносяться: ремонт магнітних пускачів, пускових кнопок, автоматичних вимикачів, рубильників, реостатів, контакторів і аналогічної апаратури, встановленої поза щитами ; ремонт окремих електроприймачів (електродвигунів, електрокалориферів); ремонт окремо розташованих магнітних станцій і блоків управління; зміна запобіжників; ремонт освітлювальної проводки. Роботи повинні виконуватися двома працюючими.

В порядку поточної експлуатації оперативним або оперативно-ремонтним персоналом проводяться роботи на закріпленій ділянці протягом однієї зміни по спеціальному переліку з подальшим записом в оперативному журналі.

Технічні способи і засоби захисту.

Для захисту людей від враження електричним струмом нормативними документами передбачено: ізоляцію струмопровідних частин; електричний розподіл мереж; малу напругу; захисне заземлення; занулення; захисне вимкнення; зрівнювання та вирівнювання потенціалів.

Ізоляція струмопровідних частин є однією з головних засобів , електробезпеки.

Надійність роботи електроустаткування повною мірою залежить від стану ізоляції його струмопровідних частин. Для ізоляції вибирають діелектричні матеріали потрібної товщини і форми. У конструктивних елементах устаткування практичне використання мають матеріали, які замінюють метал.

Електричний розподіл мереж. Електричні мережі з великими розгалуженнями мають малий активний опір ізоляції і значну ємність відносно землі. Тому дотик до струмопровідних частин є небезпечним для життя людини. Для зниження небезпеки враження електричним струмом мережу з великими розгалуженнями розподіляють на невеликі мережі за допомогою роздільних трансформаторів. При цьому збільшується опір ізоляції на ділянці, де використовується такий трансформатор, і тим самим знижується небезпека враження електричним струмом.

Роздільні трансформатори повинні задовольняти спеціальні технічні вимоги щодо надійності роботи, їх виготовляють з екраном між первинною і вторинною обмотками для запобігання попаданню напруги з первинної обмотки на вторинну. Коефіцієнт трансформації у роздільних трансформаторах дорівнює одиниці.

Роздільні трансформатори використовують в особливо небезпечних приміщеннях, на будівельних майданчиках та ін.

Мала напруга. За діючими нормативними документами з метою електробезпеки використовують знижувальну напругу. Це номінальна напруга між фазами і стосовно до землі не більше 42 В змінного струму і 110 В постійного струму.

Для отримання малої напруги використовують двообмоткові трансформатори. Корпус трансформатора заземлюють або занулюють залежно від режиму нейтралі мережі, від якої живиться первинна обмотка трансформатора. Обов'язково заземлюють один з виводів вторинної обмотки для запобігання переходу напруги первинної обмотки у вторинну при пошкодженні ізоляції.

Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання металевих неструмопровідних частин електроустановки із заземленою з метою забезпечення електробезпеки. Воно призначене для зменшення до безпечного рівня напруги дотикання під час замикання напруги на корпус електроустановки.

Занулення — навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Занулення використовують у чотирипровідних мережах із заземленою нейтраллю, оскільки в цих мережах неможливо зменшити напругу корпусу устаткування, який в аварійному режимі перебуває в контакті з струмопровідними частинами. Занулення знижує потенціал корпусу і перетворює замкнення на занулений корпус в однофазне коротке замикання, внаслідок якого спрацьовують апарати захисту і вимикають пошкоджену ділянку електричного кола. Таким чином значно зменшується тривалість режиму замикання на корпус.

Захисним вимкненням називають швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки при виникненні в ній небезпеки враження електричним струмом.

У схемах захисного вимкнення є чутливий елемент (датчик) автоматичного пристрою, який реагує на вхідну величину.

Вхідною величиною може бути: напруга корпусу відносно землі; напруга фази відносно землі; струм замикання на землю; напруга нульової послідовності; струм нульової послідовності та ін.

Основною перевагою захисного вимкнення є швидке вимкнення електроустановки в аварійному режимі. В основному схеми захисного вимкнення спрацьовують із самого початку розвитку пошкоджень, а не під час повного замикання.

Зрівнювання та вирівнювання потенціалів. Для підвищення електробезпеки зрівнювання та вирівнювання потенціалів має дуже важливе значення. Так, якщо людина доторкнулася до двох точок, які мають приблизно однакові потенціали (напруга між ними буде дорівнювати нулю), то через її тіло не пройде електричний струм. Коли неможливо знизити величину потенціалу частин устаткування відносно землі або відносно одна одної, слід забезпечити вирівнювання потенціалів. Для цього всі електропровідні частини електроустановки з'єднують між собою. Це колони,

ферми, балки та інші конструкції будинків, корпуси устаткування електричних установок, трубопроводи, оболонки і броньовані покриття кабелів та ін.

Для вирівнювання потенціалу землі або підлоги відносно потенціалу заземлювального пристрою, який прокладено в землі або під підлогою, закладають у землю або під підлогу стальні штаби.

Захисні засоби. Захисними засобами називаються прилади, апарати, переносні пристрої, службові для захисту персоналу від враження електричним струмом. Мінімальні норми комплектів захисних засобів електроустановок напругою до 1000 В при введенні їх в експлуатацію наступні: покажчик напруги — один; ізолюючі кліщі — одні; діелектричні рукавички, галоші — по дві пари; монтерський інструмент з ізолюючими ручками — не менше двох комплектів; переносні заземлення — не менше два; застережливі плакати — не менше двох комплектів; діелектричні килимки — два; тимчасові огорожі — не менше двох комплектів; захисні окуляри — одна пара; протигаз — один.