Тема : електробезпека на будівельному майданчику

1. Загальні питання електробезпеки

Для забезпечення електробезпеки повинні застосовуватися окремо або в поєднанні один з одним наступні технічні способи і засоби: захисне заземлення; занулення; вирівнювання потенціалів; мала напруга; електричне розділення мереж; захисне відключення; ізоляція струмоведучих частин (робоча, додаткова, посилена, подвійна); компенсація струмів замикання на землю; захисні пристрої; застережлива сигналізація; блокування; знаки безпеки; засоби захисту і запобіжне приладдя.

2. Дія електричного струму на організм людини

Людина своїми органами відчуття без спеціальних приладів не може визначити електричний струм на відстані на відміну від інших небезпечностей (відкриті люки, обертові частини механізмів та ін.). Тому цю небезпеку вона виявляє тоді, коли торкається струмопровідної частини і струм проходить через її тіло.

Під час проходження через організм людини електричний струм чинить електромагнітну, термічну та біологічну дії, що викликає різні порушення. Серед травм, які спричиняє дія електричного струму на організм людини, можна виділити електричні удари, електрометалізацію шкіри, враження очей, опіки, електричні знаки на тілі, механічні пошкодження тіла.

Електричний удар характеризується дією електричного струму на нервову систему і м'язи людини. Наслідком електричного удару може бути часте биття серця, судоми, параліч органів дихання і серця, що може призвести до смерті.

Найнебезпечнішим для людини є фібриляція серця, або зупинення серця. Фібриляція являє собою неритмічне скорочення і розслаблення волокон (фібрил) серцевих м'язів. При цьому серце не забезпечує рух крові через хаотично часті скорочення. Під час фібриляції порушується кровообіг і доставка кисню тканинам організму, що призводить до загибелі клітин головного мозку. Під час зупинення серця його м'язи розслаблюються і залишаються у такому стані.

Електрометалізація шкіри проявляється у проникненні в шкіру частинок розплавленого металу внаслідок його розбризкування під час горіння електричної дуги або внаслідок електролізу, який виникає в місцях доторкання людини до струмопровідних частин. Місце враження з часом набуває нормального вигляду.

Враження очей (електроофтальмія) виникає внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання під час горіння електричної дуги або опіків, що супроводжують короткі замикання електричних кіл.

Електричні опіки спричиняє безпосередньо електрична дуга, а також електричний струм. Під час проходження електричного струму через тканини людського тіла виділяється тепло, яке залежить від прикладеної напруги і струму. При нагріванні тканин до температури 60 — 70 °С білок згортається і виникає опік.

Електричні знаки — це плями сірого або жовто-білого кольору. Вони з'являються на тій частині шкіри людини, яка мала контакт із струмопровідними частинами.

До електричних травм належать також механічні пошкодження, які виникли під час різних мимовільних рухів, непритомності або падіння з висоти при враженні електричним струмом.

При проходженні електричного струму через організм людини в першу чергу вражається центральна нервова система, внаслідок чого порушується робота серцевого м'яза і органів дихання. Ступінь враження залежить від сили і частоти струму, а також від шляху проходження струму через організм людини. За інших рівних умов найбільшу фізіологічну дію на організм людини мають струми частотою 50...60 Гц. Що стосується сили струму, то неприємні відчуття виникають вже при силі струму декілька міліампер. При силі струму 25 мА наступає судорожне скорочення м'язів і людина виявляється не в змозі самостійно розтискати пальці рук і звільнитися від дроту, що знаходиться під струмом. При силі струму 100 мА практично миттєво наступає параліч дихання і серця. Правилами безпеки за безумовно небезпечною прийнята сила струму 50 мА (0,05 А).

Значним електричним опором володіє тільки поверхневий шар шкіри людини. Цей опір залежить від багатьох причин (вологості шкіри, ступеню розширення шкірних капілярів і ін.) і коливається в широких межах — від 800 до 100000 Ом. Опір різко знижується, наприклад, при вживанні алкоголю. Якщо прийняти опір тіла людини рівним 1000 Ом, то небезпечним буде струм при напрузі U = 50 В, при цьому джерело повинне віддавати потужність Р= 2,5 Вт.

Якщо потужність джерела значно менше вказаної цифри, то висока напруга не приводить до загальної враження організму людини, але викликає неприємні відчуття.

При несправності ізоляції струмопровідних частин електротехнічних установок неізольовані металеві конструкції можуть опинитися під напругою. Під напругою опиниться і людина, що торкнулася такої металевої конструкції. Назвемо цю напругу напругою дотику U_дот.

Правила безпеки вважають небезпечними для людини наступна напруга дотику: у сухому приміщенні U_дот = 65 В; у сирих приміщеннях з відносною вологістю 75 % і струмопровідними підлогами U_дот = 36 В; у особливо небезпечних приміщеннях (металеві кабіни, казани, приміщення з відносною вологістю 100%) U_дот = 12 В.

У ванних кімнатах не встановлюють розеток електроживлення і вимикачів, а освітлювальні прилади закривають прозорими ковпаками.