
- •Практична частина
- •Оцінка можливості відновлення платоспроможності
- •Коефіцієнт втрати платоспроможності
- •Оцінка ймовірності банкрутства підприємства на основі z – рахунку Альтмана
- •Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства
- •Питання теоретичної частини Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.99 № 784-хіу (із змінами і доповненнями).
Практична частина
Публiчне акцiонерне товариство "Вовчанська взуттєва фабрика"
Нормативна система критеріїв для оцінки неплатоспроможності підприємства.
Оцінка фінансового стану підприємств і встановлення незадовільної структури балансу проводиться на основі двох основних показників:
коефіцієнта поточної ліквідності;
коефіцієнта забезпечення власними засобами.
Оцінка поточної ліквідності
Коефіцієнт поточної ліквідності (К1) – визначається відношенням фактичної вартості оборотних засобів, що є в наявності у підприємства, у вигляді виробничих запасів, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (Об.З) до найбільш термінових зобов’язань підприємства у вигляді короткострокових позик і різноманітних кредиторських заборгованостей (Кр.заб.).
Висновок: К1 та К2 > 2, тому структура балансу ПАТ «ВВФ» вважається задовільною.
Коефіцієнт забезпечення власними засобами (К2) - характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості. Коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається відношенням різниці між обсягами джерел власних засобів і необоротних активів до фактичної вартості оборотних активів, що знаходяться в наявності підприємства. Нормальним вважається значення К2 = 0,1.
Висновок:
К2>0,1,
що показує на те, що ПАТ «ВВФ» добре
забезпечене власними засобами.
Оцінка можливості відновлення платоспроможності
К1 (факт) + 6\Т * (К1 (факт.) – К1 ( поч)
К3 = ----------------------------------------------------------- ;
К1( норм)
де К1(факт.) – фактичне значення (наприкінці звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності ;
К1 (поч.) – значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок періоду;
К1 (норм) – нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності (К1 (норм) = 2);
6 – період відновлення платоспроможності в місяцях;
Т – звітний період у місяцях (Т = 3, 6, 9, 12).
Коефіцієнт відновлення платоспроможності, що приймає значення більше 1, розрахований на період, рівний 6 місяцям, свідчить про наявність реальної можливості підприємства відновити свою платоспроможність.
Висновок: Коефіцієнт відновлення платоспроможності рівний 5,33, з чого випливає, що наше підприємство платоспроможне.
Коефіцієнт втрати платоспроможності
Якщо коефіцієнт поточної ліквідності і коефіцієнт забезпечення власними засобами мають значення мають задовільні значення ( як у нашому випадку ) розраховуємо коефіцієнт утрати платоспроможності за період, який = 3 місяцям.
К1ф. + 3\Т * (К1ф. – К1поч.)
К3 утр = ------------------------------------- ;
К1 норм
де К1 ф - фактичне значення (наприкінці звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності;
К1поч - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду;
К1норм- нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності (К1норм =2 );
3 – період втрати платоспроможності в місяцях;
Т – звітний період у місяцях (Т = 3,6,9,12).
Висновок: КЗ утр має значення 3,77, тобто за 3 місяці підприємство платоспроможність не втратить.
Загальний висновок: за проведеними розрахунками видно, що всі 4 показники відповідають нормам. ПАТ «ВВФ» платоспроможне, добре забезпечене власними засобами, структура балансу задовільна.
Двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства.
Найпростішою моделлю діагностики банкрутства є двофакторна, аналіз застосування якої досліджуваний у роботах М.А. Федотової. При побудові моделі були враховані два показники:
коефіцієнт поточної ліквідності (покриття);
відношення позикових засобів до активів.
Z = - 0,3877 – 1,0736 Кп.л. + 0,0579 Кп.з. ,
де Кп.л. – коефіцієнт поточної ліквідності;
Кп.з. – відношення позикових засобів до валюти балансу.
Якщо Z < 0 – підприємство залишиться платоспроможним;
Якщо Z > 0 – можливе банкрутство.
Часто можливість банкрутства, передбачувана на основі двофакторної моделі, підтверджується, проте існують і винятки.
Двофакторна модель імовірності банкрутства не відбиває інші сторони фінансового стану підприємства: оборотність активів, рентабельність активів, темпи зміни виручки від реалізації і т.д. Точність прогнозування збільшується, якщо до уваги береться велика кількість чинників, що відображають фінансовий стан підприємства.
Об.А Ф 1 (р.260 на поч. + р.260 на кін.зв.пер.) \ 2
Кпл = ----------- ; К1 = ----------------------------------------------------;
Кр.заб. Ф1 (р.620 на поч. + р.620 на кін.зв.пер.) \ 2
Ф1 р. 620 на поч. + р.620 на кін.зв.пер.) \ 2
Кп.з. = -----------------------------------------------------------------
Ф 1 р. 640 на поч. + р.640 на кін.зв.пер.) \ 2
Висновок: за двофакторною моделлю оцінки ймовірності банкрутства наше підприємство залишиться платоспроможним.