Теорія і практика конкретних соціологічних досліджень.

План теми:

1. Поняття соціологічне дослідження, його елементи.

2. Типи соціологічних досліджень.

3. Етапи проведення соціологічних досліджень.

4. Форми і засоби збору соціальної інформації.

5. Етап аналізу та узагальнення інформації. Інтерпретація.

6. Науковий звіт.

1. Поняття соціологічне дослідження, його елементи.

   Соціологічне дослідження – система теоретичних і емпіричних процедур, які сприяють отриманню нових знань про досліджуваний об’єкт з метою вирішення конкретних теоретичних і соціальних проблем.

Елементи соціального дослідження:

• об’єкт дослідження (процеси, явища соціальної дійсності, соціальні групи);

• суб’єкт – соціолог-дослідник;

• цілі і завдання соціологічних досліджень;

• засоби (наукові, технічні, організаційні);

• результат соціологічного дослідження – нові знання про об’єкт або підтвердження вже відомих, крім того це і спосіб застосування знань про об’єкт на практиці.

2. Типи соціологічних досліджень.

За глибиною:

Пілотажне – перевіряє методики і процедури основного дослідження і передує йому. Пілотажне дослідження перевіряє всі основні елементи програми соціологічних досліджень, перевіряє інструментацій дослідження: анкети, тести, бланки і т.п. Достатньо провести дослідження 70-100 чоловік.

Описове – передбачає отримання емпіричних даних (кількісно-якісні характеристики об’єкту), які дають цілісне уявлення про об’єкт, що вивчається;

Аналітичне – передбачає і отримання емпіричних даних об’єкта, і їх аналіз, формування пояснення. Це найбільш глибокий вид соціального аналізу, має велике практичне значення.

За частотою: разове, повторне.

За масштабом: міжнародне, загальнонаціональне, регіональне, галузеве;

За метою: теоретичне, емпіричне;

За способом забезпечення репрезентативності:

Суцільне – об’єктом є вся сукупність респондентів, яка належить до якоїсь спільноти або групи (наприклад, перепис населення);

Монографічне – вивчення певного явища або процесу на одному об’єкті, який є представником цілого класу подібних;

Вибіркове – описується лише репрезентативна група.

Зараз популярний соціологічний моніторинг – аналіз масових уявлень про зміни в суспільстві (щомісячно або щоквартально проводяться експрес-опитування).

3. Етапи проведення соціологічних досліджень за а.Г.Здравомисловим:

Перша стадія - підготовча:

1. Складання програми дослідження.

2. Визначення об’єкта і одиниць спостереження.

3. Розробка засобів збору матеріалу, методик дослідження.

Друга стадія - процедурна:

4.Збір матеріалу.

5.Аналіз матеріалу та його узагальнення.

Етапи дослідження – відображаються в програмі і робочому плані соціологічного дослідження.

Програма – це теоретично-методологічна основа здійснюваних соціологами дослідницьких процедур. Це науковий документ, який включає визначення об’єкта і предмета дослідження, його мету, методику збирання інформації, тип вибірки, робочу гіпотезу, рекомендовану літературу.

Робочий план складається після завершення розробки програми соціологічного дослідження і затверджується одночасно з програмою. Такий план покликаний впорядкувати основні етапи дослідження у відповідності з метою програми, календарними строками, має передбачити матеріальні і людські ресурси.

Основними ланками цього плану є: пілотажне дослідження, методика збору даних, їх обробка, аналіз та інтерпретація.

4. Форми і засоби збору соціологічної інформації.

1.Наукове спостереження – метод збору первинної інформації, який має характерні риси:

• ціленаправленість;

• планомірність;

• систематичність;

• складність повторного спостереження;

• зв’язок спостерігача з об’єктом спостереження;

• емоційність сприйняття.

Види спостережень

За участю спостерігача:

• включене – спостерігач бере участь у ситуації, що досліджується;

• невключене – не бере участі в ситуації.

За умовами організації спостереження бувають:

• польове (в природних умовах);

• лабораторне.

За тривалістю:

• систематичне;

• не систематичне.

За планом дій спостереження є:

• нестандартизоване (нема чіткого плану дій);

• стандартизоване.

Результати спостереження реєструються і піддаються контролю на обґрунтованість і стійкість.

2.Опитування – метод збору первинної інформації, в основі якого сукупність питань, відповіді на які і є необхідна дослідницька інформація.

Опитування є масове і спеціалізоване (опитування компетентних осіб).

Опитування є двох видів:

1. Анкетування: анкета заповнюється респондентом самостійно; анкетування є: роздаткове, поштове, пресове, електронне. Анкетування має недоліки (недоброякісне заповнення анкет; не завжди можна отримати потрібну інформацію) і переваги (можна опитати велику кількість людей).

2. Інтерв’ю: дослідник проводить бесіду за певним планом; прямий контакт соціолога з респондентом. Інтерв’ю має недоліки (неможливо опитати велику кількість людей) і переваги (прямий контакт; можна пізнати проблему глибоко).

Запитання анкети за змістом поділяють на:

- запитання про факти, про знання, про думку респондента, про мотиви.

Запитання за функціями поділяються на:

- фільтруючі (завдання – відсіяти некомпетентних респондентів);

- контрольні (завдання – перевірка правдивості відповідей респондента).

Запитання за формою розділяють на:

- відкриті (відповіді на нього можуть бути в будь-якій формі);

- закриті запитання (в їх формулюванні містяться варіанти можливих відповідей)

- прямі;

- непрямі.

Види інтерв’ю:

• Вільне інтерв’ю – нема плану і завчасно сформульованих запитань.

• Глибинне інтерв’ю – має на меті отримати інформацію, яка засвідчує не лише наявність якогось факту, явища, Але й пояснює причини їх появи.

• Стандартизоване інтерв’ю - коли формулювання запитань, перелік можливих відповідей, форма запису передбачаються зазделегідь.

• Фокусоване спрямоване інтерв’ю – вивчення громадської думки щодо якоїсь події.

3.Метод “експертна оцінка” – збирається група професіоналів і шляхом анкетування чи відкритої дискусії вони дають оцінку явищ, що вивчається (в США таким способом був даний прогноз висадки людини на місяць);

4.Метод “соціологічний експеримент” – спосіб отримання інформації про якісні і кількісні зміни показників об’єкту в результаті впливу на нього деяких факторів (факторами управляють і вони контрольовані). Тобто експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій). Наприклад, як студенти двох груп засвоїли нову тему, в одній групі класична методика викладання, в другій – ігрова методика. За специфікою завдань є науково-дослідницькі і практичні експерименти, за умовами проведення – польові й лабораторні.

5.Вибірковий метод – забезпечує вибір оптимальної чисельності осіб для опитування з найменшими помилками вибірки і з найбільшою надійністю отриманих даних (на 5000 чол. – 500 анкет).

6.Метод “вивчення документальних джерел та їх аналіз”.

Документ – спеціально створений людиною предмет, призначений для передачі або збереження інформації.

За способом фіксування документи є: рукописні, кіно-, фотодокументи, електронні, друковані, статистичні.

За авторством: колективні, індивідуальні.

За статусом джерела: офіційні та неофіційні.

7.Соціометричний метод – вивчення соціальних процесів в малих групах.