­­­­­МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІКТА

кафедра ЗІ

З В І Т

до лабораторної роботи №3

з навчальної дисципліни:

«Методи та засоби технічного захисту інформації»

на тему: «Методи та засоби виявлення, локалізації радіозакладних оптичних пристроїв»

Виконав: ст. гр. ЗІ-31

Куцик Т.Б.

Прийняв: Костяк М.Ю. 

Львів – 2012

Мета роботи

Вивчити принципи роботи, методику використання, а також характеристики пристроїв виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер.

Короткі теоретичні відомості

Радіомікрофони є найпоширенішими технічними засобами отримання акустичної інформації. Їх популярність пояснюється простотою використання, відносною дешевизною, малими розмірами і можливістю камуфльованого виконання. Радіомікрофони поділяють на:

- радіомікрофони з параметричною стабілізацією частоти;

- радіомікрофони з кварцовою стабілізацією частоти.

Радіозакладки працюють як звичайний передавач. В якості джерела електроживлення радіозакладок використовують малогабаритні акумулятори. Термін роботи таких закладок визначається часом роботи акумулятора (1-2 доби безперервної роботи). Радіозакладки можуть бути дуже складними (використовувати системи накопичення та передачі сигналів, пристрої дистанційного накопичення).

Найпростіші радіозакладки включають три основні вузли, які визначають їх тактико-технічні характеристики. Ними є: мікрофон, що визначає зону акустичної чутливості радіозакладки; радіопередавач, що визначає дальність її дії і прихованість роботи; джерело електроживлення, що визначає час безперервної роботи.

Прихованість роботи радіозакладок забезпечується невеликою потужністю передавача, вибором частоти випромінювання, обмеженням часу безперервної роботи (ввімкнення за допомогою дистанційного керування тільки коли це необхідно або короткочасне передавання попередньо накопиченої інформації), а також застосуванням спеціальних заходів закриття інформації. Часто робочу частоту вибирають поблизу несучої частоти потужної радіостанції, яка власними сигналами маскує працюючу закладку.

Для закриття радіоканалу застосовують різні підходи: скремблювання (шифрування) переданого сигналу методом аналогового маскування сигналу у вигляді, наприклад, інверсії низько-частотного спектра або адаптивної дельта-модуляції інформаційного сигналу з додаванням цифрового псевдовипадкового потоку. Радіомікрофони із закритим каналом важче виявити навіть із застосуванням високовартісних пошукових технічних засобів, але й ціни на радіомікрофони із закритим каналом значно вищі.

Мікрофони, що використовують в радіозакладках можуть бути вбудованими або виносними. Фізична прихованість радіозакладок визначається ретельністю їх маскування в контрольованому приміщенні. Проте, у кожному приміщенні є багато пристроїв, які виглядають цілком нешкідливо і можуть перебувати на видному місці, не викликаючи навіть найменшої підозри, тому що найчастіше радіомікрофони виготовляють в камуфльованому вигляді (запальнички, картонки, авторучки, предмети інтер'єру тощо).

Дальність дії радіомікрофонів в основному залежить від потужності передавача, несучої частоти, виду модуляції і властивостей приймального пристрою.

Час безперервної роботи залежить від організації живлення радіозакладки. Якщо радіомікрофон живиться від мережі 220В, а такого типу «закладки» найчастіше виконують у вигляді трійників, розеток, подовжувачів, перехідників, тоді час роботи в них необмежений. Якщо живлення здійснюється від батарейок або акумуляторів, то вихід із такої ситуації знаходять у застосуванні режиму акустозапуску (керування голосом), використання дистанційного управління (ДУ) включенням або збільшенням ємності батарей. Дальність дії, габарити і час безперервної роботи взаємопов'язані.

Пошук радіозакладок здійснюють за наступними ознаками:

Перша ознака - радіозакладка, яка б вона не була, з точки зору пошуку зручна тим, що сигнал з неї повинен випромінюватися за межі контрольованого приміщення і, якщо вона встановлена в цьому приміщенні, то рівень сигналу в ньому завжди вищий, ніж за його межами.

Друга ознака - наявність гармонік. Ослаблення випромінювань на гармоніках становить не більше 40-50 дБ. Виявити гармоніки можна за допомогою спеціальних сканерів на відстані до 10 метрів, ця відстань обмежена лише частотним діапазоном сканера.

Третя ознака - у більшості випадків закладка використовує діапазон, що не зайнятий у даній місцевості радіомовними, телевізійними станціями, системами мобільного та транкінгового зв'язку. Поява у вільному діапазоні нового джерела випромінювань є ознакою радіозакладки.

Четверта ознака - у більшості радіозакладок використовують зосереджені антенні системи, що призводить до сильної локалізації випромінювання.

П'ята ознака - пов'язана з просторовим розподілом та з поляризацією випромінювання. При зміні просторового розташування або орієнтації зондуючої антени спостерігається зміна видимого рівня всіх джерел, причому однотипні віддалені джерела одного діапазону (якщо здійснювати пошук за допомогою спектр-аналізатора) поводяться приблизно однаково на відміну від сигналу радіозакладки.

Шоста ознака - полягає в тому, що рівні чутливості мікрофонів, які застосовують у радіозакладках досить великі і тому навіть природний рівень шумів приміщення призводить до «розмивання» спектру радіовипромінювання. Таким чином, якщо закладка працює без кодування, то незалежно від того чи використовується маскування, чи ні - спектр випромінювання завжди розширюється відповідно до збільшення рівня звуку. Це добре видно на спектрограмі сигналу радіозакладки, якщо видати різкі звуки або вдарити в долоні у приміщенні, де встановлена радіозакладка.

Сьома ознака - пов'язана зі здатністю людини розрізняти акустичні сигнали. Так, якщо закладка працює без маскування, то ми чуємо шум приміщення або тестовий акустичний сигнал, яким ми озвучили приміщення. При застосуванні маскування спектру сигнал нагадує нерозбірливу мову, якщо в якості тестового сигналу використовується музика. При застосуванні кодування, чується білий шум і ніякої кореляції зі звуком не спостерігається.

Восьма ознака - пов'язана з часом роботи радіозакладки. Так, найпростіші з них, тобто ті, що не мають схеми акустозапуску (VOX - voice-operator-switch) або не мають дистанційного управління працюють безперервно протягом часу, який визначається джерелом живлення. Закладки із системою VОХ будуть працювати переривчасто вдень і «мовчати» вночі, тобто коли немає акустичних шумів. Пристрої з дистанційним управлінням будуть мати кілька коротких сеансів вдень особливо в момент проведення важливих переговорів, для чого й встановлена радіозакладка.

Таким чином, знаючи перераховані характерні ознаки радіозакладок можна сказати, що їх пошук не є надто складним завданням. Проте, необхідно враховувати, що виокремити ті чи інші з перелічених або інших не перерахованих ознак під силу лише професіоналу, що має необхідну для цього апаратуру і володіє необхідними навичками роботи з нею, а крім того знає якщо не весь парк сучасних закладних пристроїв, то хоча б найбільш поширені.