
- •Основи електроніки та мікропроцесорної техніки
- •Основні дати відкриттів і винаходів в електроніці
- •Як вивчати електроніку
- •Розділ 1. Фізичні основи електронної теорії
- •1.1 Основи електронної теорії
- •1.1.1 Електрон та його властивості
- •1.1.2 Робота виходу електронів. Електронна емісія
- •Таким чином, для відриву від поверхні провідника електрони повинні затратити роботу проелектричних сил, які повертають їх назад:
- •1.1.3 Рух електронів в електричних та магнітних полях
- •1.1.4 Електричний струм в газі
- •Контрольні питання і вправи
- •1.2. Електрофізичні властивості напівпровідників
- •1.2.1 Фізичні властивості напівпровідників
- •1.2.2 Власна провідність напівпровідників
- •1.2.3 Домішкова провідність
- •Дрейфовий і дифузний струми в напівпровіднику
- •1.2.4 Електронно-дірковий перехід
- •1.2.5 Властивості р-n переходу
- •Контрольні питання і вправи
- •2. Електронні прилади
- •2.1. Пасивні елементи електроніки
- •2.1.1. Резистори
- •2.1.2 Конденсатори
- •2.1.3 Котушки індуктивності. Трансформатори
- •2.1.4 Коливальні контури
- •2.1.5 Напівпровідникові резистори
- •Терморезистори
- •Фоторезистори
- •Варистори
- •Контрольні питання і вправи
- •2.2 Напівпровідникові діоди
- •2.2.1 Випрямні діоди
- •2.2.2. Високочастотні та імпульсні діоди
- •2.2.3 Стабілітрони
- •2.2.4 Варикапи
- •2.2.5. Тунельні діоди
- •2.2.6 Фотодіоди
- •2.2.7 Світлодіоди
- •2.2.8 Маркування діодів
- •Контрольні питаня і вправи
- •2.3 Транзистори. Тиристори
- •2.3.1 Класифікація транзисторів
- •2.3.2 Будова та принцип роботи біполярних транзисторів
- •2.3.3 Схеми ввімкнення транзистора
- •Еквівалентна схема заміщення, h – параметри транзистора
- •Статичні характеристики транзистора та визначення за ними h - параметрів
- •Температурні і частотні властивості транзистора
- •Транзистор у режимі ключа
- •Польові транзистори
- •Одноперехідні (двобазові) транзистори
- •Фототранзистори
- •Тиристори
- •Контрольні питаня і вправи
- •2.4 Електровакуумні та іонні прилади
- •Електронні лампи
- •Електровакуумний діод
- •Маркування електровакуумних приладів
- •Іонні прилади тліючого розряду
- •Неонова лампа
- •Тиратрон
- •2.5 Гібридні інтегральні мікросхеми
- •2.5.1 Конструктивні елементи гібридних інтегральних мікросхем
- •2.5.2 Пасивні елементи
- •2.5.3 Активні елементи – безкорпусні напівпровідникові прилади
- •Контрольні питання і вправи
- •2.6 Напівпровідникові інтегральні мікросхеми
- •2.6.1 Принцип виготовлення напівпровідникових імс
- •2.6.2 Великі імс
- •Контрольні питання і вправи
- •2.7 Оптоелектронні прилади
- •2.7.1 Елементна база мікроелектроніки – світловипромінювачі, фотоприймачі
- •2.7.2 Оптрони
- •Контрольні питання та вправи
- •Прилади відображення інформації
- •2.8.1 Електронно-променеві трубки
- •2.8.2 Буквенно-цифрові індикатори
- •Контрольні питання і вправи
- •3 Основи аналогової електронної схемотехніки
- •3.1 Підсилювачі
- •3.1.1 Призначення і характеристика підсилювачів
- •3.1.2 Основні показники роботи підсилювача
- •3.1.3 Підсилювачі низької частоти. Попередні каскади підсилення
- •3.1.4 Міжкаскадні зв’язки
- •3.1.5 Підсилювачі потужності
- •3.1.6 Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •3.1.7 Фазоінвертори
- •3.1.8 Підсилювачі постійного струму Підсилювачі постійного струму прямого підсилення
- •Балансні та диференційні підсилювачі
- •3.1.9 Операційні підсилювачі
- •Масштабні інвертуючи підсилювачі
- •Масштабні неінвертуючи підсилювачі
- •Інтегратори
- •Компаратори
- •Контрольні питання та вправи
- •3.2 Генератори синусоїдних коливань
- •3.2.1 Класифікація генераторів
- •3.2.2 Автогенератори lc-типу
- •3.2.3 Стабілізація частоти lс - генераторів
- •3.2.4. Автогенератори типу rc
- •3.2.4. Автогенератор на тунельному діоді
- •3.2.5. Генератори на інтегральних мікросхемах
- •Контрольні питання та вправи
- •3.3 Випрямлячі. Стабілізатори
- •3.3.1 Класифікація випрямлячів
- •3.3.2 Однофазні випрямлячі
- •3.3.3. Випрямлячі з помноженням напруги
- •3.3.4. Трифазні випрямлячі
- •3.3.5. Згладжуючі фільтри
- •Стабілізатори постійної напруги
- •Стабілізатори струму
- •3.3.8 Стабілізатори постійної напруги на імс
- •3.3.9 Стабілізатори змінної напруги
- •3.3.10 Інвертори струму та напруги
- •Контрольні питання та вправи
- •Розділ 4. Основи цифрової електронної схемотехніки
- •4.1 Імпульсні пристрої
- •4.1.1 Загальні характеристики сигналів
- •Основні характеристики електричних сигналів імпульсного типу
- •4.1.2. Ключі як генератори імпульсів
- •4.1.3. Мультивібратори
- •4.1.4. Блокінг-генератор
- •4.1.5. Тригер на дискретних елементах
- •Контрольні питаня і вправи
- •4.2. Логічні елементи
- •4.2.1. Основні логічні операції (функції)
- •4.2.2. Найпростіші логічні схеми
- •4.2.3. Логічні інтегральні мікросхеми (класифікація)
- •4.2.4. Характеристики і параметри логічних мікросхем
- •4.2.5. Логічні імс типу дтл, ттл, на мдн (мон) транзисторах
- •4.2.6. Коротка характеристика деяких серій логічних імс
- •Контрольні питання та вправи
- •4.3. Цифрові пристрої
- •4.3.1. Цифрові способи зображення (передавання) інформації. Системи числення
- •4.3.2 Тригери на логічних елементах
- •4 Б .3.3. Двійковий лічильник та дільник частоти
- •4.3.4. Регістри
- •4.3.5. Комбінаційні цифрові інтегральні пристрої (комбінаційні цифрові мікросхеми)
3.3.5. Згладжуючі фільтри
Форма напруги на виході випрямлячів не є достатньо гладкою й характеризується пульсаціями, зумовленими наявністю у випрямленій напрузі вищих гармонік, їх вплив (кількісна характеристика) визначається коефіцієнтом пульсацій Кп. Сучасні пристрої електроніки вимагають такий рівень пульсацій випрямленої напруги, який характеризується Кп = 10-2 10-4 . Тому, для зниження рівня пульсацій, використовують згладжуючі фільтри, основною характеристикою яких є коефіцієнт згладжування
, (3.3.20)
де Кп вх, Кп вих - коефіцієнти пульсацій випрямленої напруги на вході та виході фільтра відповідно.
За принципом роботи та схемним рішенням згладжуючі фільтри поділяються на пасивні та активні (електронні).
Пасивні згладжуючі фільтри. Пасивні згладжуючі фільтри базуються на фізичних властивостях пасивних елементів. Найширше використовуються схеми фільтрів: типу «С»; типу «L» і типу «LC» або їх комбінації (рис. 3.3.8).
Робота фільтра типу «С» (рис. 3.3.8, а) базується на властивості ємності нагромаджувати електричну енергію та явищі заряду-розряду конденсатора. Конденсатор заряджається тоді, коли вхідна напруга Uвх більша, ніж напруга на конденсаторі Uвих і розряджається через опір навантаження за умови Uвх< Uвих(рис. 3.3.9, а).
Фільтр типу «С» застосовують у схемах випрямлячів з потужністю навантаження РА < 300 Вт. Коефіцієнт пульсацій випрямленої напруги на виході такого фільтра за умови, що τроз >10Т, (Т— період змінної складової) визначається за формулою
,
(3.3.21)
д
У
разі використання фільтра типу «С»
необхідно враховувати, що під час
заряду конденсатора струм діода
обмежується тільки опором вторинної
обмотки трансформатора (опір діода у
відкритому стані є дуже малий). Тому,
з метою обмеження величини струму
послідовно до
діода, вмикають додатковий резистор.
Lф
Uвх Сф Uвих Uвх Uвих
а) б)
Lф Rф
Uвх Сф Uвих Uвх Сф Uвих
в) г)
Рис. 3.3.8. Схеми пасивних фільтрів: а – С-фільтр; б – L-фільтр;
в- LC–фільтр (Г-подібний); г – RC–фільтр (Г-подібний)
Для споживачів потужністю, більшою ніж 300 Вт, застосовують фільтр типу «L» (рис. 3.3.8, б). Послідовне з'єднання елементів Lф і RH зумовлює відставання за фазою струму Iсп відносно напруги Uвх. Для збільшення ефективності згладжування використовують індуктивності з феромагнітним осердям. Індуктивність нагромаджує магнітну енергію, що веде до збільшення тривалості проходження струму порівняно з тривалістю додатної напруги на діоді (рис. 3.3.9, б). Внаслідок цього зменшуються пульсації випрямленої напруги на навантаженні, а коефіцієнт згладжування у цьому випадку визначається за виразом
, (3.3.22)
де Lф — індуктивність фільтра.
Ефективність роботи такого фільтра визначається співвідношенням ωLф >>Rн. Тому ці фільтри рекомендується використовувати у схемах трифазних випрямлячів, які характеризуються великими струмами навантаження.
Рис.3.3.9. До пояснення роботи С-фільтра і L-фільтра.
Ефективніше зменшити пульсації випрямленої напруги можна за допомогою фільтра типу «LC». Такі фільтри використовують, коли опір навантаження дорівнює десяткам або сотням Ом. їх принцип роботи базується на одночасному використанні згладжуючих властивостей ємності та індуктивності. За схемною реалізацією поділяються на Г- подібні та П-подібні (рис.3.3.10).
Для фільтра типу «LC» (Г-подібний фільтр) коефіцієнт згладжування визначають за виразом q = (4πf)2LфСф-1, де f – частота основної гармоніки.
Lф Lф
Uвх Сф Uвих Uвх Сф1 Сф2 Uвих
а) б)
Рис. 3.3.10. LC – фільтри: Г-подібний (а); П-подібний (б)
У разі вибору параметрів LC-фільтра рекомендується використовувати такі співвідношення:
;
Для ефективнішого згладжування використовуються П-подібні фільтри, які називають багатоланковими (рис.3.3.10,6). Такі фільтри розглядають як ємнісний (Сф1) і Г-подібний (LфСф2), а коефіцієнт згладжування визначається qп = qсqг. Для інженерних розрахунків користуються такою рекомендацією: якщо Rн>1кОм, то використовують П-подібний фільтр типу CRC (замість ланки Lф рис. 3.3.10,б використовується Rф), а якщо менше, то — фільтр типу CLC.
Для малопотужних випрямлячів використовують RC-фільтри. За умови Хсф < Rф змінна складова струму Ісп зменшується, чим досягається згладжування випрямленої напруги.
Коефіцієнт згладжування такого фільтра
q = (0,50,9) 4πfRфСф?
а опір фільтра Rф вибирають за умовою
.
Активні згладжуючі фільтри. В сучасних пристроях електроніки використовуються фільтри, в яких основним елементом є транзистор. Відповідно, такі фільтри називають електронними або активними.
Робота
транзисторного фільтра базується на
відмінності за величиною опору
транзистора для постійної та змінної
складових струму колектора.
Режим транзистора визначається робочою
точкою, яку вибирають
на горизонтальній ділянці вихідної
характеристики IK(UKE)
(рис.
3.3.11).
Тоді опір постійному струму (статичний
опір)
є
незначний, а опір змінній складовій
струму (динамічний опір)
— набагато більший. Враховуючи, що
то
при цьому досягається зменшення
пульсацій в 35
разів. Тобто робота такого фільтра
подібна до роботи фільтра типу «L».
С
хеми
фільтрів поділяють за способом вмикання
навантаження, а саме,
послідовно та паралельно до фільтра.
Послідовне ввімкнення електронних
фільтрів рекомендується для випрямлячів
з випрямною напругою
300400
В, а паралельне ввімкнення — для
випрямлячів
з напругою
010
В.
Розглянемо роботу активного фільтра на прикладі схеми з послідовним вмиканням навантаження до фільтра (рис. 3.3.12, а). Для того, щоб вищі гармоніки вхідного сигналу не проходили через перехід емітер-база й не підсилювались транзистором, вхідний струм фільтрується ланкою CбRб. Резистор RE і вхідний опір транзистора також є ланкою фільтра. Завдяки від'ємному зворотному зв'язку за струмом отримуємо згладжуючу дію конденсатора СБ і резистора RE. Враховуючи, що Rд »Rст, то відповідно і спад напруги від змінної складової струму буде більшим.
Необхідною умовою роботи такого фільтра є наявність RC- ланки, стала часу якої повинна бути набагато більшою за період пульсацій основної гармоніки випрямленої напруги CбRб>>Т(1).
RE VT
На рис.3.3.12, б
показано схему паралельного вмикання
активного фільтра. Резистор RБ1
призначений для задання робочої точки
транзистора. Через елементи СБ,
RБ проходить змінна
складова струму бази, яка підсилюється
транзистором і виділяється на резисторі
Rф. оскільки струм
колектора зсунений за фазою щодо струму
бази на π, то напруга на резисторі Rф
є в протифазі до змінної складової
вхідної напруги. В результаті змінна
складова напруги на навантаженні
значно послаблюється.
CБ
Uвх С1 Rн Uвих
RБ
а)
Rф
Сф RБ1
RБ2 VT Rн Uвих
б)
Рис. 3.3.12. Схеми транзисторних фільтрів
з послідовним (а) та паралельним (б)
вмиканням навантаження