Контрольні питання та вправи

1. Наведіть приклади електронних пристроїв, в яких використовуються генератори синусоїдальних коливань.

2. Чим відрізняються електронні автогенератори від підсилювачів?

3. Назвіть основні елементи схеми автогенератора типу LC.

4. Поясніть фізичну суть умови балансу фаз.

5. Поясніть фізичну суть умови балансу амплітуд.

6. Чим визначається частота генеруємих коливань в генераторі типу RC?

7. На чому базується можливість застосування в схемах генераторів тунельних діодів?

8. у чому зміст умови самозбудження генератора коливань?

9. Чим визначається тип генератора коливань?

10. Які параметри схеми автогенератора впливають на частоту коливань?

11. У чому суть стабілізації частоти коливань?

12. Які є методи стабілізації частоти?

13. Поясніть принцип кварцової стабілізації частоти.

14. Визначити опір резистора RC-ланки автогенератора гармонійних коливань з періодом 10 мкс, якщо ємність конденсатора в цій ланці 2 нФ.

15. Як змінити ємність RC-автогенератора, щоб період його сигналу зменшився у 3 рази?. Опір резистора RC-ланки постійний.

16. Визначити період гармонійних коливань LC-автогенератора, якщо LC-контур має такі параметри L= 5 мГн, С=8 пФ. Резистивним опором обмотки знехтувати.

17. Як зміниться ємність LC-генератора, якщо частота його сигналу зросте у 2 рази?. Індуктивність LC-контуру постійна.

3.3 Випрямлячі. Стабілізатори

3.3.1 Класифікація випрямлячів

Випрямляч – це електронний пристрій, призначений для перетворення змінного струму в постійний.

В даний час використовують різноманітні типи випрямлячів, які класифікують за кількістю фаз змінного струму, що випрямляється, типом вентилів, схемою їх ввімкнення та іншим показникам.

Д ля живлення різних вузлів і блоків електронної апаратури найбільш часто використовують випрямлячі, розраховані на невеликі потужності і які працюють від однофазного кола змінного струму. Такі випрямлячі називаються однофазними. Вони діляться на :

• однопівперіодні, в яких струм через вентиль проходить лише протягом одного півперіоду змінної напруги в мережі;

• двопівперіодні, в яких струм проходить через вентиль протягом обох півперіодів;

• схеми з множенням напруги.

Для випрямлення трифазного струму застосовують трифазні випрямлячі, які зазвичай розраховані на отримання відносно великої потужності (десятки кіловат). Ці випрямлячі підключаються до мережі за допомогою трифазних трансформаторів, вторинні обмотки яких мають три або шість фаз.

Основні компоненти випрямляча (рис. 3.3.1):

• с иловий трансформатор, необхідний для узгодження напруги мережі із заданою напругою навантаження;

• один або декілька вентилів, які мають односторонню провідність струму і виконують основну функцію випрямляча – перетворення змінного струму в постійний (схема з’єднання вентилів визначає тип випрямляча);

• згладжу вальний фільтр, який використовують для зменшення пульсацій випрямленої напруги.

̕U₁ U₂ U_н R_н

Рис. 3.3.1. Структурна схема випрямляча

Роботу випрямлячів характеризують такі показники:

• коефіцієнт пульсацій випрямленої напруги

(3.3.1)

де U_Пm – амплітуда змінної складової напруги, яка змінюється з частотою повторення імпульсів, тобто амплітуда першої гармоніки, U₀ – постійна складова випрямленої напруги на навантаженні;

• в ідносна зміна випрямленої напруги при переході від неробочого стану до номінального режиму навантаження:

(3.3.2)

д е U₀, U_н – значення випрямленої напруги в неробочому і номінальному режимах відповідно;

• коефіцієнт корисної дії (ККД):

. (3.3.3)

• Я кщо як вентилі використовують діоди, то такі випрямлячі називаються некерованими.

• У керованих випрямлячах використовуються керовані напівпровідникові елементи – тиристори.