Тема II

Дослідницькою програмою називають спеціально розроблений науковий документ, що

містить опис головних передумов даного наукового дослідження. Оскільки передумови емпіричного соціологічного дослідження мають теоретико-методологічний і процедурно-методичний характер, то дослідницька програма складається, як мінімум, іздвох основних розділів (частин).

Теоретико-методологічна частина програми

Спочатку конструюється теоретико-методологічний розділ програми, зміст якого визначає все наступне, а в кінцевому рахунку – результати дослідження, їх валідність та якісність. Розробка цієї найважливішої частини дослідницької програми припускає максимально чіткі формулювання:

1. теми дослідження, що фіксується у назві дослідницького проекту;

2. характеристики вихідних уявлень про дану тему, ступінь її вивченості соціологією;

3. мети дослідження;

4. завдань дослідження;

5. об’єкта дослідження;

6. предмета аналізу;

7. вихідних теоретичних понять (категорій) дослідження;

8. операціоналізуючих ці поняття емпіричних категорій (індикаторів, категорій

аналізу, одиниць аналізу й одиниць рахунка);

9. гіпотез, вірогідність яких встановлюватиметься в даному дослідженні.

1.Формулювання теми дослідження

Як правило, замовник визначає не тему, а проблему дослідження

Очевидно,що від того, як буде сформульована тема дослідження, залежить уся наступна робота соціолога. Тому йому необхідно уточнити в замовника, що ж йому хочеться довідатися найбільшою мірою, підказати йому можливі варіації проблеми, спільно вибрати придатну тему і затвердити її спільним рішенням.

Вибір теми дослідження є першим кроком (етапом) у складанні програми соціологічного дослідження. Він нерозривно пов'язаний з аналізом соціальної проблеми, що цікавить дослідника, яка піддається дослідженню соціологічними методами, тобто входить до предмета соціології, і яку треба чітко зафіксувати у назві дослідження. Соціальна проблема тісно пов'язана з проблемною ситуацією, що склалася в реальному житті і включає певні суперечності між якимись елементами соціального простору, процесу, становлячи певну незадоволену потребу в цінностях культури, діяльності, самореалізації особистості, товарах чи послугах тощо.

Для того, щоб обґрунтування проблеми дослідження було максимально повним і всебічним, доцільно виконати її логічний аналіз, який буває системним (структурним), що передбачає з'ясування та розгляд структури досліджуваного явища, яке розчленовується на частини та з'ясовуються їх взаємозв'язки і характер; функціональним (факторним), під час якого визначаються ті чинники, які впливають на досліджуваний процес, і які можуть сприяти, нейтралізувати його або перешкоджати його розвитку.

2. Вихідні уявлення про тему дослідження

Мова йде про ступінь її вивченості як на теоретичному, так і на емпіричному рівні соціології

Соціолог зобов’язаний пізнати досвід колег з вивчення даної проблеми і з’ясувати, які аспекти даної проблеми емпірично досліджені краще, а які гірше. Пам’ятаючи про те, що досліджувати треба непізнані і/чи суперечливі грані проблеми, він, спочатку у своїй свідомості, а потім у програмі свого дослідження, характеризує (у стиснутому вигляді) міру пізнання соціологією тієї проблеми, за вивчення якої береться.