2. Модератор фокус-групи.

Основне навантаження по проведенню фокус-групи лягає на модератора. Саме від нього багато в чому залежить, наскільки вдало пройде група. Модератор – це не виконавець, який автоматично задає питання, а дослідник, який повинен глибоко розуміти зміст що відбувається. Модератор повинен уміти контролювати групу людей різного рівня і темпераменту, витягуючи з кожного члена групи як можна більше інформації. У кожного модератора є свої методи ведення групових дискусій, але, якими б вони не були, модератор повинен: ♦ створити в групі невимушену атмосферу; ♦ переконати членів групи в тому, що їхні висловлювання не будуть розголошуватися і вони можуть висловлюватися абсолютно вільно; ♦ пояснити респондентам, що не існує "правильних" і "неправильних" відповідей, що будь-яка їхня думка цінна і головна, що від них вимагається - це щирість; ♦ забезпечити кожному члену групи можливість висловитися і тим самим внести свій внесок у дискусію, стимулювати сором’язливих, стримувати занадто активних; ♦ забезпечити обговорення всіх запланованих тем і питань, стежити за тим, щоб бесіда не ухилялася занадто далеко від плану. Дискусія повинна проходити без конфліктів і взаємної грубості, так як цеможе відлякати людей і вони не захочуть висловлюватися.

3. Групова динаміка під час фокус-групи.

Групова динаміка на групі допомагає людям краще розкритися і дозволяє виявити різні точки зору. Будь-яка асоціація одного з членів групи породжує додаткові асоціації у інших. Конкретний опис досвіду одного з учасників, пов'язаного з даною темою, підштовхує інших більш відкрито поділитися своїм особистим досвідом.

VII. Аналіз результатів соціологічного дослідження.

1. Основні методи статистичного аналізу у соціології.

Вибір методів статистичного аналізу визначається, звичайно, двома основними передумовами:

1. Характером отриманих даних (форма емпіричної інформації, яка зафіксована в анкетах, бланках інтерв'ю);

2. Видом обробки емпіричної інформації (звіт про проведене соціологічне дослідження, наукова стаття, інформація для засобів масової комунікації тощо). У цілому існують два найважливіші типи методів статистичного аналізу, призначені для розв'язання основних дослідницьких завдань: 1) представлення (опис) даних; 2) вимір зв'язків та залежностей між даними.

Вибір конкретної процедури статистичного аналізу даних за результатами соціологічного дослідження залежить від типу шкали - номінальна, порядкова (рангова, інтервальна), метрична, — який

На думку Н.В. Паніної, розпочинаючи вибір статистичних методів, соціолог повинен:

1) визначити рівень аналізу, який він буде проводити (описовий, пояснювальний), керуючись формою кінцевого продукту (підсумкового документа за результатами дослідження);

2) обрати конкретні статистичні процедури щодо кожного пункту анкети, керуючись типом шкали, яку презентує структура відповідей на поставлене в анкеті запитання.

Узагальнення даних розпочинається з процесу формування ряду розподілень, що має вигляд відповідно оформленого запису підрахунку кількості респондентів, які вказали на той чи інший варіант відповіді на поставлене в анкеті запитання. Узагальнені дані по кожному пункту анкети мають назву "змінні" у контексті статистичного аналізу. Соціолог може проводити аналіз по кожній окремо взятій змінній; може проводити аналіз по двох змінних і більше та показувати зв'язок між ними. Коли дослідник аналізує результати відповідей на одне, окремо взяте запитання анкети, такий вид аналізу має назву одновимірний, коли включає до аналізу дві змінні і встановлює характер зв'язку між ними, такий вид аналізу має назву двовимірний, коли встановлюється характер зв'язків між кількома змінними, такий вид аналізу має назву багатовимірний.

Більш докладний опис математичних засад статистичних процедур, а також математичних викладень одержання основних формул розрахунків відповідних коефіцієнтів можна здобути у спеціальній літературі. Кількісний (статистичний) аналізують інформацію включає сукупність статистичних методів обробки, порівняння, класифікації, моделювання з оцінкою даних, які є результатом соціологічного дослідження. За характером розв'язуваних завдань і використовуваного математичного апарату методи статистичного аналізу поділяються чотирма основні групи:

1) одновимірний статистичний аналіз - дає можливість аналізувати емпіричне розподіл вимірюваних в соціологічному дослідженні ознак. І тутвичленяются дисперсії і середні арифметичні значення ознак, визначаються частоти народження різних градацій ознак;

2) аналіз сполученості і кореляції ознак - припускає використання сукупності статистичних методів, що з обчисленням парних кореляцій між ознаками, вимірюваних в кількісних шкалах, і аналіз таблиць сполученості для якісних ознак;

3) перевірка статистичних гіпотез - дозволяє підтвердити чи спростувати певну статистичну гіпотезу, зазвичай пов'язану із змістовною висновком дослідження;

4) багатомірний статистичний аналіз - дозволяє аналізувати кількісні залежності окремих змістовних сторін досліджуваного об'єкта від багатьох його ознак