Завдання для самостійного рішення

1. Струм силою 2,2 А проходить через розчин мідного купоросу 2 години, яка маса виділеної міді?

2. Через розчин йодіда барія пропускають 18 хвилин струм силою 5,2 А. Які реакції протікають на електродах? Які речовини і в яких кількостях виділяються на електродах?

3. Якої сили струм необхідно пропустити через 0,12 н Be(NO₃)₂, щоб за 30 хвилин повністю виділити метал із 40 см³ розчину?

4. При 25 ^оС потенціал мідного електрода навантаженого в розчин Cu(NO₃)₂ з активністю іонів міді 0,0202 дорівнює 0,29 В. Визначте нормальний електродний потенціал міді по відношенню до нормального електроду водню.

Практична робота № 6

Тема: Будова ізотерми адсорбції оцтової кислоти від концентрації.

Мета: Навчитися визначати адсорбент та адсорбтив, залежність адсорбції від концентрації, будувати ізотерму адсорбції.

Методичні вказівки.

Для виконання цієї практичної роботи потрібні значення з лабораторної роботи: «Адсорбція оцтової кислоти активованим вугіллям».

1. Об’єм лугу, який Ви визначили при титруванні оцтової кислоти концентрацією:

С₁ = 0,012; С₂ = 0,025; С₃ = 0,05; С₄ = 0,1; С₅ = 0,2; С₆ = 0,4.

2. Об’єм лугу, який Ви визначили після процесу адсорбції концентрацією:

С₁^ = 0,012; С₂^ = 0,025; С₃^ = 0,05; С₄^ = 0,1; С₅^ = 0,2; С₆ = 0,4.

3. Еквівалентну концентрацію оцтової кислоти до адсорбції і після визначаємо за формулами:

С_е /к/  V /к/ = С_е /л/  V /л/

С_е /к/ = ; С_е1 /к/ = ;

С_е /л/ = 0,1 екв/дм³

V /л/ - об’єм лугу, який пішов на титрування до адсорбції.

V₁ /л/ - об’єм лугу, який пішов на титрування після адсорбції.

С_е /к/ - еквівалентна концентрація оцтової кислоти до адсорбції.

С_е1 /к/ - еквівалентна концентрація оцтової кислоти після адсорбції.

4. Знаходимо кількість оцтової кислоти, яка адсорбується на 3 г вугілля:

Х = С₁ – С₂

5. Визначаємо кількість кислоти, яка адсорбується на 1 г вугілля:

Г =

6. Будуємо графік залежності процесу адсорбції від концентрації оцтової кислоти. На осі х відкладаємо значення г, а на осі у відкладаємо значення с2.

7. Робимо висновок, як залежить процес адсорбції від концентрації.

Практична робота № 7

Тема: Порівняльна характеристика колоїдних систем з істинними розчинами

Мета: Навчитися використовувати теоретичні знання на практиці.

Методичні вказівки.

До істинних розчинів відносяться розчини електролітів і неелектролітів. До розчинів електролітів відносяться розчини, у яких речовина розчиняється до іонів. Такі розчини проводять електричний струм. Прикладом можуть бути розчини кислот, солей, основ.

Розчинами неелектролітами називаються такі розчини у яких речовина розчиняється до молекул. Такі розчини не проводять електричний струм. Прикладом можуть бути розчини органічних речовин.

Колоїдними розчинами називаються розчини, які складаються з дисперсійного середовища та дисперсної фази. Процес розчинення проходить до колоїдних часток, які мають назву міцел або золів. Наприклад: гідроксид заліза, хлорид срібла, сульфід цинку.

Завдання для самостійної роботи

Таблиця порівняння істинних та колоїдних розчинів.

№ п/п	Характерні риси	Істині розчини	Колоїдні розчини
1.	Розмір часток
2.	Агрегативна стійкість: а)гетерогенність б) сумарна вільна поверхнева енергія.
3.	Кінетична стійкість: а) інтенсивність Броунівського руху.
4.	Седиментаційна стійкість.
5.	Компонентність.
6.	Молекулярно-кінетичні властивості
7.	Ефект Тиндаля
8.	Методи отримання
9.	Методи стабілізації
10.	Методи руйнування