Анамнез

• Біль виникає частіше після прийому гострої, жирної їжі

• Подібні приступи в минулому

Об’єктивно

• Сухий обкладений язик

• Здуття живота, напруженість черевної стінки

• При пальпації виражена болючість в правому підребер’ї, позитивний симптом Ортнера (болючість в правому підребер’ї при перкусії по правій реберній дузі), Мерфі (болючість в ділянці жовчного міхура при глибокому вдосі), френікус-симптом (болючість при натисканні в ділянці ніжок правого кивального м’язу)

Лабораторно-інструментальне обстеження

• В клінічному аналізі крові виявляється лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, в аналізі сечі можлива білірубінурія

• При УЗД – конкременти жовчовивідних шляхів, стриктура, розширення загальної жовчної протоки, перетяжка жовчного міхура, конкременти підшлункової залози

• При Rë-скопії – тіні рентгенконтрастних конкрементів

Тактика сімейного лікаря

1. Міотропні спазмолітики:

• Но-шпа – 2 мл підшкірно в поєднанні з розчином платифіліну 0,2%-ний - 2 мл внутрішньом’язово

• Баралгін 5 мл внутрішньом’язово або внутрішньовенно струменево

• Розчин папаверину гідрохлориду 2%-ний 2 мл разом із розчином платифіліну гідротартрату внутрішньом’язово

• Аналгін 50%-ний розчин – 2 мл внутрішньом’язово

2. М-холінолітики:

• Розчин атропіну сульфату 0,1%-ний – 0,8 мл підшкірно

• Розчин метацину 0,1%-ний – 1 мл підшкірно

3. При блювоті – мотиліум 10 мг внутрішньом’язово

За відсутності ефекту від проведених заходів – виконати блокаду круглої зв’язки печінки за методикою Благовидова.

Якщо немає позитивного ефекту, чи спостерігається приєднання жовтяниці, або виявлено холелітіаз – запідозрити розвиток гострого холециститу чи холецистопанкреатиту з подальшим вирішенням питання про госпіталізацію та доцільність хірургічного чи ендоскопічного (дуодено- та холедохоскопія) лікування.

6. Порядок проведення практичного заняття:

На практичному занятті буде проведена:

• Оцінка рівня теоретичних знань: усна або письмова відповідь на 1 – 2 питання по засвоєній темі;

• оцінку даних загального аналізу крові, сечі та біохімічних показників крові у хворих з печінковою енцефалопатією (самостійно)

• самостійна робота (курація хворих): огляд, фізикальне обстеження , оцінка клінічного стану та динаміки стану хворих, участь в інструментальних методах обстеження хворих, ведення медичної документації;

• колективний розбір хворих: формування клінічного діагнозу, вибір тактики ведення та лікування хворого

• вирішення ситуаційних задач за темою заняття.

7. Вивчення матеріалу необхідно проводити згідно графологічної структури теми

7.1. Студент повинен знати:

а) Сучасну класифікацію , етіопатогенез печінкової енцефалопатії;

б) Особливості лікування хворих з печінкової енцефалопатією в залежності від причини, та методи профілактики.

в) Класифікацію шлунково-кишкових кровотеч,

г)Основні причини печінкової кольки.

7.2. Студент повинен уміти:

а)провести клінічну диференційну діагностику у хворих з кишково – шлунковими кровотечами, печінковою енцефалопатією, печінковою колькою.

б) призначити обстеження для верифікації печінкової енцефалопатії,

шлунково – кишкової кровотечі, печінкової кольки.

в) вміти оцінити лабораторні методи обстеження

г) надати невідкладну допомогу та призначи лікування для попередження рецидиву печінкової кольки, шлунково- кишкової кровотечі.