21. Swот - аналіз як інструмент стратегічного планування.

Для аналізу середовища широко застосовуєть­ся так званий SWOT-аналіз. SWOT-аналіз зводить в єдине ціле сильні (Strengths) і слабкі (Weaknesses) сторони організації, а також сприятливі можливості (Opportunities) і загрози (Threats), що дозволяє ви­значити стратегічну нішу, якою може скористатися організація.

Порівняльний SWOT-аналіз проводиться у процесі пошуку відповідей на такі запитання: 1. Як пов’язані основні проблеми організації з її сил. та слаб. сторонами, а також зі сприятл. факторами та загрозами зовн. середовища? 2. Як найефективніше використати сил. сторони фірми та сприят. зовн. фактори для вирішення осн. проблем організації? 3. Як усунути або максим. зменшити вплив слаб. сторін та зовн. загроз на бізнес організації? В процесі SWOT-аналізу дослідж. також попарні сполучення усіх складових SWOT-аналізу з метою: - пошуку позит. синергії: сил. сторони / сприят. зовн. фактори; - усунення негативної синергії: слабкі сторони / зовн. загрози.

Методика SWOT-аналізу включає:

1) складання списку слабких і сильних сторін, загроз і можливостей;

2) установлення зв'язків між ними шляхом складання матриці SWOT

На перетині розділів (сильні сторони, слабкі сторони можливості й загро­зи) утворяться чотири поля:

• поле «СІМ» - сила і можливості;

• поле «СІЗ» — сила і загрози;

• поле «СЛМ» - слабість і можливості;

• поле «СЛЗ» - слабість і загрози.

На кожному з даних полів необхідно розглянути всі можливі парні комбі­нації і виділити найбільш важливі.

23. Сутність і зміст поняття «організація як функція управління». Основні завдання процесу організації.

Організація як функція управління являє собою процес розміщення й використання організа­ційних ресурсів для досягнення стратегічних цілей організації, що виражається в поділі праці як по го­ризонталі, так і по вертикалі, формуванні структури влади й механізмів координації робочих завдань. Головною метою процесу організації є формування структури організації.

Основні завдання процесів організації:

1. Спеціалізація робочих завдань (або поділ праці); 2. Департаменталізація робочих завдань; 3. Формування структури владних повноважень, відповідальності й підзвітності (побу­дова командного ланцюжка); 4. Визначення норм керованості ; 5. Централізація й децентралізація робочих завдань; 6. Формалізація і стандартизація робочих завдань.

Спеціалізація робочих завдань — це ступінь, в якому виконання за­вдань організації вимагає розподілення їх на окремі роботи.

Департаменталізація - це процес розподілу організації на окремі блоки (відділи). Департаменталізація є основою, критеріями, згідно з якими відбува­ється групування окремих посад у відділи й відділів в організацію взагалі.

Командним ланцюжком визначаються всі інстанції, що зв'язують верхні рівні організації з нижніми, тобто вказується, хто кому підзвітний. Владні повноваження — це офіційне законне право менеджера приймати рішення, віддавати нака­зи та розподіляти ресурси для досягнення цілей ор­ганізації.

Відповідальність — це зобов'язання виконувати доручені завдання й відповідати за їхні результати. Баланс владних повноважень і відповідальності досягається за допо­могою підзвітності.

Норма керованості - це оптимальна кількість підлеглих, якими може ефективно керувати менеджер. Оптимальна норма керованості становить 7 під­леглих.

Централізація - це концентрація владних повноважень з прийняття рі­шень на верхніх рівнях управління. Децентралізація — це зсув владних повно­важень з прийняття рішень у напрямі нижніх рівнів організації. Залежно від цього організації можуть бути централізованими або децентралізованими.

Формалізація - це стандартизація робочих завдань усередині організації за допомогою розробки політики, процедур і правил. Високий ступінь формалі­зації обмежує дії працівників, низький - створює умови для самостійного при­йняття рішень.