29. Основы организационного поведения.

Управление – это возможность менеджера влиять на подченённого либо на группу с целью координаций и согласование их действий. Методы управления: 1) экономические; 2) организационно – административные: регулирующие; организац. – стабилизирующие; дисциплинарные; 3) соц.- психологические: социальные; психологические. Экономические методы основаны на эконом. Законы и воздействуют на имущественные интересы фирмы и индивида. Организ.. – административные методы базируются на объективных законах организации и государства, на естественное желание человека взаимодействовать в социуме на определённых уровнях. Регулирующие обеспечивают оперативное управление людей, подрозделений, группы, депортамент, имеет формальный вид. Организ. – стабил. методы подразумевают долговременные связи между людьми. В рамках розрабатываются организ. структура, формируется штат. Дисциплинарные предназначены для поддержания стабильности организ. связей, ответственности персонала, стимулируют работника на качественное выполнение его обязанностей. Реализуется в виде поощрительных мер и мер наказаний. Соц. – психологический в основе лежат законы социологии и психологии. Псилог. методы нацелены на организацию взаимоположений между сотрудниками, на создание благоприятного микроклимата.

43. Комплексне управління якістю

Управління якістю продукції - це встановлення, забезпечення і дотримання необхідного рівня якості продукції при її розробці, виготовленні та експлуатації, що досягається шляхом систематичного контролю за якістю і цілеспрямованого впливу на умови й фактори, від яких вона залежить. Система управління якістю продукції має багаторівневий комплексний характер. Вона забезпечує єдність і взаємозв'язок технічного, організаційного, економічного, соціального і правового аспектів. Управління охоплює основні елементи виробництва, які впливають на якість продукції: засоби праці, предмети праці, саму працю.

Характерною особливістю сучасних систем управління якістю, які мають на меті задовольнити потреби ринку, є не лише ефективність з технічної й організаційної точок зору. Вони повинні легко піддаватися аналізові, бути недвозначними і зрозумілими, чітко розробленими і прийнятними для споживачів, громадськості і відповідних урядових організацій.

Таке комплексне управління якістю забезпечує конкурентноздатність виготовлювача як на національних, так і на міжнародних ринках. Крім цього, воно дає фірмі підставу для прийняття доцільних, ініціативних і наступальних рішень.

Комплексне управління якістю визначається так: ефективна система інтеграції заходів з розробки, підтримання і поліпшення якості, які здійснюють різні групи тієї чи іншої організації, дає змогу вести конструювання, виготовлення та обслуговування на найбільших економічних рівнях, котрі забезпечують повне задоволення потреб споживача.

44. Організація як ланцюг створення якості.

Для забезпечення успіху на ринку організація повинна пропонувати споживачеві продукт, що має для нього цінність. У цьому випадку цінність розуміється як сукупність одержуваних споживачем вигод і понесених ним витрат, або часто говорять про краще (або гіршому) співвідношенні «ціна-якість». Чим вище цінність продукту або послуги для споживача і чим більшою мірою споживач вважає ціну прийнятною, тим імовірніше, що компанія буде діяти успішно в довгостроковій перспективі, тому підвищення цінності товару чи послуги є ключовим завданням стратегічного планування і вибору стратегії.

М. Портер запропонував схему, яка корисна при аналізі ресурсів у стратегічному плані. Ця схема отримала назву «ланцюжок створення цінності». Основною ідеєю Портера є те, що ступінь оцінки продуктів або послуг покупцями (користувачами) визначається тим, як виконуються дії, необхідні для розробки, виробництва, виведення на ринок, поставки та підтримки даного продукту або послуги. У своїй моделі Портер розмежовує основну і допоміжну діяльність компанії.

Основна діяльність гуртується їм у наступні п'ять областей.

Вхідні поставки. Це такі дії, як придбання, зберігання і розподіл вихідних ресурсів для виробництва продукції або послуг.

Операції (виробництво). Вони складаються з таких дій, як обробка, складання, контроль якості тощо, і їх основна функція полягає в тому, щоб перетворити вихідні ресурси на кінцевий продукт або послугу.

Вихідні поставки. Ця діяльність пов'язана з розподілом продукту між покупцями і включає зберігання, навантаження і розвантаження та управління складськими запасами.

Маркетинг і продажі. Ця діяльність пов'язана з ознайомленням споживачів з продуктом або послугою, а також включає рішення в області ціноутворення товару, його просування на ринку, дилерської підтримки та ін.

Обслуговування. Ця діяльність спрямована на підвищення або збереження цінності продукту або послуги і включає передпродажну підготовку, обслуговування в торгових точках, післяпродажне обслуговування, ремонт і т.п.