27. Управління людськими ресурсами.

Управління людськими ресурсами – це діяльність спрямована на формування людських ресурсів організації і їх координацію. УЛР містить види діяльності, спрямована на формування і координацію людських ресурсів організації. Людські ресурси в будь – якій організації є одним з найбільших капіталовкладень. Цінність і вартість людських ресурсів найчастіше стає очевидною при продажу організації. При цьому ціна продажу може бути набагато вищою, ніж загальна вартість фіз.. майна і фінансових активів. Мета управління людськими ресурсами : задоволення потреб організації в людських ресурсах необхідної кіл-сті та якості в заданий термін; задоволення потреби працюючих ( соц.- психологічний аспект). Задачі УЛР: залучення людських ресурсів; використання людських ресурсів; розвиток людських ресурсів. Функції УЛР – це ті завдання, що здійснюються як у крупних, так і в невеликих організаціях при формуванні і координації людських ресурсів. Виділяють такі функції: 1.планування чисельності; 2. наймання персоналу; 3. добір персоналу; 4. Оформлення та облік персоналу; 5. Розподіл персоналу; 6. Підбір резерву керівників та спеціалістів; 7. Оцінка людських ресурсів; 8. Нормування праці; 9. Розроблення оргструктур управління; 10. Охорона праці; 11. Юридичні послуги; 12. Адаптація персоналу; 13. Мотивація персоналу; 14. Соц.. партнерство; 15. Вирішення конфліктів; 16. Управління трудовими відносинами; 17. Підготовка та навчання персоналу; 18. Перепідготовка, підвищення кваліфікації людських ресурсів; 19. Розвиток кар’єри. Всі менеджери періодично використовують певні функції УЛР. Наприклад, майже всі управлінці час від часу залучені до процесів навчання, розвитку, оцінки своїх працівників. У невеликих організаціях більшу частину функції з управління персоналом виконує власник підприємства або лінійний менеджер. У великих організаціях існує відділ кадрів або відділ УЛР.

30. Управління командами.

Командою називають невелику кількість людей, які поділяються цілі, цінності та спільні підходи до реалізації спільної діяльності, мають взаємодоповнюючі навички; беруть на себе відповідальність за кінцеві результати, здатні змінювати функціонально – рольову співвіднесеність( виконувати будь – які внутрішньо групові ролі), мають взаємоопреділяючу принадлежність свою і партнерів до даної спільності. Управлінська команда складається з групи фахівців, що належать до різних сфер організаційної діяльності працюють спільно над вирішенням тих чи інших проблем. Суть команди полягає в загальному для всіх її членів зобов’язані. Такого роду зобов’язання вимагає наявність якогось призначення, в яке вірять всі члени команди, - її місії. Місія команди повинна включати елемент, пов'язаний з вигравання, першістю, просуванням вперед. Існує відмінність цілей команди від її призначення: цілі команди дозволяють стежити за своїми просуванням по шляху до успіху, місія як більш глобальне по суті надає всім конкретним цілям глузд і енергію. Жодна з груп не стає командою до тих пір, поки вона не визнає себе пізвітною як команда. Команда підзвітності – це певні обов’язки , які лежать в основі двох аспектів ефективних команд: зобов’язання і довіри. Взаєма звітність не може виникнути з примусу, але коли команда розділяє загальне призначення, цілі і підхід, взаємна звітність виникає як природна складова. Командні відносини, традиційно включають в себе такі поняття, як почуття ліктя, дух партнерства і товариства, можуть виявитися виключно в діловій сфері, не поширюючись на особисте життя членів команди.