1.Організація як об’єкт управління.

Усі менеджери працюють в організаціях. Якби не було організацій, не було б ніякої потреби в менедж­менті й менеджерах. Саме організації є об'єктом управління. Організація складає основу менеджменту. Будь-яка формальна організація повинна відповіда­ти певним загальним вимогам:

1. Кожна організація повинна мати чітко ви­значену загальну мету або кілька взаємозалежних цілей.

2. Всі організації повинні складатися з людей. Людину, яка працює пооди­нці, не можна назвати організацією.

3. Організація має потребу у спеціально розробленій структурі, що дозво­ляє координувати спільну діяльність людей. Структура організації може бути різною залежно від цілей, впливу зовнішнього середовища та інших факторів.

Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної цілі або цілей. Це визначення характерно для формальної організації. В теорії менеджменту зустрічається також поняття неформальної організації (групи). Неформальна організація – це група людей, які взаємодіють один з одним таким чином, що кожна особа впливає на іншу. Ці групи виникають спонтанно. На противагу від формальної організації, в якій функція управління покладається на спеціально призначеного керівника, у неформальної організації немає керівника. Неформальна організація, як правило, має лідера, що впливає на поведінку інших людей.

Загальними характеристиками будь-якої формальної організації є: наявність ресурсів, залежність від зовнішнього середовища, горизонтальний поділ праці, наявність підрозділів, вертикальний поділ праці, необхідність управління. Причинами, що обумовлюють необхідність управління є: 1) поділ праці (горизонтальний і вертикальний); 2) потреба в координації роботи для досягнення загальних цілей.

Будь-яка організація представляє собою відкриту соціально-економічну систему, яка складається з таких підсистем, як: ресурси, які вводяться (сировина, матеріали, люди, фінанси, технології, інформація), процес реформування ресурсів (діяльність управлінського персоналу, трудова діяльність робітників, технологічні та виробничі процеси), вихід (товари та послуги, фінансові результати, інформація, людський фактор та ін.). Життєвий цикл організації представляє собою послідовність стадій еволюційного розвитку (народження, юність, середній вік, зрілість).

Усі організації мають тенденцію до змін. Традиційні організації, які функціонували в умовах стабільного зовнішнього середовища, відрізняються від сучасних організацій, які працюють в умовах динамічного зовнішнього середовища. Сучасні організації стають усе більш відкритими і гнучкими й швидше реагують на зміни зовнішнього середовища. Тому змінюється концепція організацій.

Виходячи з визначення організації, головним завданням менедж­менту є управління діяльністю людей для досягнення поставлених організацій­них цілей. Для того, щоб ця діяльність була успішною, необхідно прагнути до ефективного й раціонального використання всіх наявних ресурсів.

Критеріями успішного управління є: виживання організації, результативність, ефективність, продуктивність, практична реалізація управлінських рішень.

Менеджмент організації несе безпосередню відповідальність за досягнення високих результатів діяльності, тобто виконання поставлених пе­ред організацією цілей за допомогою ефективного й продуктивного викорис­тання ресурсів.