- •2. Навчальні цілі:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття.
- •4.2.Теоретичні питання
- •4.3.Практичні роботи
- •Система
- •6). Головні фізіологічні показники кислотно-основної рівноваги (кор)
- •Вентиляція легень
- •Вентиляція легень
- •6. Матеріали для самоконтролю.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені O.O.БОГОМОЛЬЦЯ
« ЗАТВЕРДЖЕНО»
На методичній нараді кафедри фізіології
Завідувач кафедри
Професор ________________ В.Г.ШЕВЧУК
<<_____>>________________ 2006 р.
Методичні вказівки
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
«Фізіологія» |
Модуль № 2 |
«Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання» |
Змістовий модуль № 7 |
Фізіологія системи крові. |
Тема практичного заняття № 1 |
Кров як засіб транспорту речовин та внутрішнє середовище організму. Фізіко-хімічні властивості крові. |
Курс |
2-й |
Факультет |
Медичний |
Київ-2006
Актуальність теми.
Кров є засобом транспорту речовин і разом із лімфою та міжклітинною рідиною належить до внутрішнього середовища організму. 3авдяки чітко відрегульованій постійності свого складу та властивостям внутрішнє середовище забезпечує відносно незалежне існування організму в зовнішньому середовищі. Кров, лімфа та міжклітинна рідина містять у собі справжні розчини, колоЇдні розчини та суспензіЇ. Компоненти внутрішнього середовища мають спільні та відмінні фізико-хімічні властивості, впливають один на одного, і їхній стан залежить від діяльності 6агатьох систем організму. Cтан внутрішнього середовища відзеркалює всі процеси в організмі, які характеризують гомеостаз і гомеокінез та пристосувальні реакції організму при зміні показників внутрішнього середовища та взаємодії організма з зовнішнім середовищем.
Вивчення розділу “Фізіологія системи крові” необхідно для вивчення наступних розділів фізіології та інших дисциплін, зокрема, патологічної фізіології та всіх клінічних професійно-орієнтованих дисциплін.
2. Навчальні цілі:
Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об’єму, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску.
Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.
Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокринного показника, швидкості осідання та осмотичної резистентності еритроцитів.
Аналізувати вікові зміни якісних та кількісних показників крові та їх регуляцію.
3. Базовий рівень підготовки
Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін
Назва попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Біологічна хімія |
Аналізувати та інтерпретувати інформацію про властивості колоїдних розчинів, іонного складу крові, кислотно-лужну рівновагу, механізми дії буферних систем, фізико-хімічні властивості альбумінів та глобулінів. |
Фізика |
Аналізувати величину осмотичного тиску розчину |
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття.
Термін |
Визначення |
Гомеостаз
|
Це сталість внутрішнього середовища організму, яка підтримується завдяки нервовій і гуморальній регуляції. |
Внутрішнє середовище організму
|
являє собою тканинну (інтерстіційну) рідину, лімфу й кров, склад і властивості яких найтісніше пов”язані між собою |
Гематокритний показник (гематокрит) |
Це відсотковий об”єм формених елементів (а саме еритроцитів) в крові |
Осмос |
Процес дифузії молекул розчинника через напів-проникну мембрану в місце вищої концентрації розчиненої речовини, для якої мембрана непроникна. |
осмотичний тиск |
Тиск, потрібний для запобігання руху молекул розчинника в місце вищої концентрації речовини через напівпроникну мембрану. |
Онкотичний тиск |
Тиск, що утворюється білками плазми (переважно альбумінами) і становить 25 – 30 мм рт.ст. |
Альбуміно-глобуліновий коефіциент |
Це співвідношення вмісту альбумінів і глобулінів, у нормі становить 1,2-2,0. |
ШОЕ
|
Це швидкість осідання еритроцитів. В нормі становить 2-10 мм за годину для чоловіків і 2-15 мм за годину для жінок, залежить переважно від співвідношення фракцій альбумінів і глобулінів у плазми крові. |
Буферні системи
|
Це системи для підтримання кислотно-лужної рівноваги крові. |
Осмотична резистентність еритроцитів
|
Це здатність еритроцитів протистояти руйнівній дії на кров низького осмотичного тиску зовнішнього, по відношенню до еритроцитів, середовища. |