- •Методичні рекомендації щодо виконання та захисту робіт для студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» очної форми навчання
- •Загальні положення
- •Вимоги до дипломної роботи
- •Етапи виконання дипломної роботи
- •Структура, оформлення та інформаційне наповнення дипломної роботи
- •Порядок захисту дипломної роботи
- •1. Представлення дипломної роботи
- •2. Виступ студента-дипломника
- •4. Запитання студенту
- •Орієнтовний графік виконання дипломної роботи
- •Анотація
- •Аннотация
- •Критерії оцінювання за видами діяльності студента-дипломника
- •Структура і оформлення змісту
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел та літератури
Вимоги до дипломної роботи
Дипломна робота повинна:
бути комплексною, тобто містити аспекти змісту нормативних та вибіркових дисциплін циклу професійної та практичної підготовки;
бути пов’язаною з розв’язанням науково-методичних, організаційних чи практичних проблем сфери документно-інформаційної діяльності;
містити елементи самостійних науково-дослідницьких пошуків, заснованих на використанні методів аналізу документів чи діяльності інформаційних установ, архівних джерел, власних спостережень, експериментів тощо;
містити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення предмету дослідження;
виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента-дипломника застосовувати одержані знання при виконанні конкретного завдання за фахом;
виявити вміння здійснювати інформаційний пошук, аналізувати та оцінювати документи первинної та вторинної інформації, робити власні узагальнення та висновки, логічно формулювали гіпотези та концепції, а також обґрунтовано їх доводити.
Дипломна робота повинна ґрунтуватись на основних положеннях теорії наукового пізнання. Безпосередньою теоретичною базою можуть бути наукові праці провідних вчених у галузі документознавства, теорії документальних комунікацій, інформаційної діяльності, інформаційних технологій, фахівців інформаційних установ, окремі підручники, навчальні посібники та матеріали наукових досліджень з проблематики дипломної роботи.
Науково-дослідницькою та методичною базою повинні стати:
робота в студентських наукових гуртках та науково-дослідних лабораторіях кафедри документознавства та інформаційної діяльності;
результати конкретних соціологічних, контент-/ інтент-аналітичних чи інших досліджень;
нормативні, звітні, планові документи з проблематики дипломної роботи;
переддипломна (виробнича) практика.
До захисту дипломних робіт допускаються студенти, що повністю виконали навчальний план, захистили переддипломну (виробничу) практику, подали у встановлений термін в деканат індивідуальні плани навчання з усіма оцінками та позитивний відгук на дипломну роботу.
Перелік прізвищ студентів-дипломників, обраних ними тем дипломних робіт та прізвищ наукових керівників затверджується Радою факультету політико-інформаційного менеджменту за поданням кафедри документознавства та інформаційної діяльності, а також Вченою Радою Національного університету «Острозька академія» за поданням Ради факультету політико-інформаційного менеджменту.
Підготовка до виконання дипломної роботи повинна розпочинатися з 2-3 курсів. Курсові роботи, навчально-дослідницька, наукова робота студентів та курси за вибором у такому разі повинні бути узгоджені з тематикою дипломних робіт.
За поданням наукових керівників кафедра документознавства та інформаційної діяльності та деканат факультету політико-інформаційного менеджменту можуть дозволити студентам-дипломникам проходження переддипломної (виробничої) практики в інформаційних та інформаційно-аналітичних установах, що є науково-методичною базою для дипломної роботи, а також користування науковими бібліотеками та архівами України.
Терміни періодичного звіту студентів про виконання дипломної роботи встановлює кафедра за поданням керівника.
За правильність всіх даних, висновки та рекомендації дипломної роботи відповідає студент – автор роботи.
Наукове керівництво дипломної роботою покладається на викладача, визначеного кафедрою та затвердженого Радою факультету. Науковий керівник обирається з числа досвідчених викладачів спеціальної кафедри. Його обов’язками є:
визначення теми дипломної роботи, розробляти за участю студента завдання з дипломної роботи;
систематичний контроль виконання індивідуального робочого плану студента;
регулярне консультування студента. Графік консультацій визначається на засіданні кафедри документознавства та інформаційної діяльності;
перевірка якість окремих частин виконаної роботи, допомагати в усуненні недоліків;
у встановлені терміни інформування кафедри про перебіг роботи над дипломною роботою;
в разі зриву студентом встановлених календарним планом термінів чи незадовільну роботу, науковий керівник зобов’язаний доповісти про це завідувачу кафедри.
У разі необхідності, крім наукового керівника, кафедра може призначити консультанта (з окремих розділів дипломної роботи) з числа викладачів інших кафедр або з числа фахівців інформаційних установ.
Підготовлені окремі частини дипломної роботи мають заслуховуватися та обговорюватися у формі доповідей на наукових студентських конференціях та засіданнях кафедри.
Тематика дипломних робіт встановлюється кафедрою документознавства та інформаційної діяльності та розглядається й затверджується Радою факультету політико-інформаційного менеджменту.
Студентам надається право вибору теми дипломної роботи в межах затвердженої кафедрою тематики. Разом з тим студент може запропонувати для дипломної роботи свою тему.
Тема повинна бути актуальною, відповідати сучасному рівню та перспективним напрямкам розвитку інформаційної діяльності. Бажано, щоб теми студентських дипломних робіт були складовою частиною комплексних наукових досліджень кафедри документознавства та інформаційної діяльності «Теоретико-методологічні та практичні аспекти дослідження текстів культури» (РК 0109U001581). Особливу цінність являють теми, пов’язані з плановими науково-дослідними роботами органів НТІ чи інших установ інформаційної сфери.
Дипломна робота повинна ґрунтуватись на загальнонаукових принципах дослідження: об’єктивності, історизму, принцип сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв’язку історичного та логічного, загального зв’язку та розвитку, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний) тощо.
Принцип об’єктивності. Дослідження повинно бути абсолютно безпристрасним. На його виконання не повинні впливати загальні враження про природу досліджуваного; симпатії або навпаки, антипатії, власний настрій чи стан. На жаль, цей принцип дуже часто порушується особами, не маючих спеціальної підготовки для проведення досліджень та відсутніми необхідними елементами самоповаги в своїй професійній самосвідомості і практичними навичками коректного.
Принципи розвитку й історизму, які забезпечують вивчення явища з погляду того, як воно колись виникло, які головні етапи у своєму розвитку проходило, чим стало в цей час і чим буде в майбутньому. Діалектичний розвиток предмета характеризується спрямованістю, послідовністю, необоротністю, збереженням досягнутих результатів, наступністю, запереченням. Відповідно до історизму соціальні явища характеризуються закономірним, спрямованим і необоротним розвитком, прогресивною тенденцією, боротьбою внутрішніх протиріч на кожному даному етапі історії.
Принцип сходження від абстрактного до конкретного. Рух від абстрактного до конкретного в пізнанні означає сходження від неповного, часткового, фрагментарного до більш повного, цілісного і всебічного знання. Термін сходження фіксує ту обставину, що всі попередні поняття в русі не втрачаються, а зберігаються, входять у знятому вигляді в наступні.
Принцип співвідношення логічного й історичного є складним й охоплює ряд моментів. По-перше, логічне є уявне відбиття історичного, а історичне є реальним процесом. Отже, це і є співвідношенням уявного і реального. Проте в логічному мисленні відбивається не всяке історично, а тільки те, що закономірно і не втрачається, а зберігається у процесі історичного розвитку, виступає як співіснуюче в сучасному, тоді як історичне відбиває будь-який, у тому числі й випадковий, перебіг подій і явищ послідовно у часі. Звідси випливає, що друге співвідношення логічного й історичного представлене як співвідношення співіснування і перебігу в часі.
Загальнодіалектичний принцип загального зв’язку й взаємодії , звичайно, є основним. У цьому принципі виражається матеріальність світу, що обумовлює зв’язок усього з усім, у тому числі й між різними формами руху матерії; в основу цього принципу поставлена матеріальна єдність світу.
Принцип причинності, що пов’язаний із принципами загального зв’язку й розвитку, проявляється в одному з найважливіших видів зв’язку, зокрема генетичного зв’язку явищ, у якій одне (причина) за певних умов породжує інше (наслідок). Причинність як принцип пізнання дозволяє побачити загальність явищ, неминучість породження одних іншими й так – нескінченно. Характеристикою причинності с зв’язок згодом і із взаємодією, принцип причинності означає, що психічні явища, процеси й стани людини, психологія соціальних груп у сфері,, є вторинними утвореннями, причинно-обумовленими об’єктивною дійсністю, і відбиттям цієї дійсності.
Термінологічний принцип передбачає вивчення історії термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв’язку і субординації понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої базується дослідження. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу і метод операціоналізації понять.
