Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы учет и аудит.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
286.72 Кб
Скачать

10. Власний капітал суб’єкта господарювання, його види

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Елементами власного капіталу є: Статутний капітал; Пайовий капітал; Додатковий капітал; Резервний капітал; Вилучений капітал; Неоплачений капітал, Нерозподілені прибутки (непокриті збитки; Цільові надходження; Забезпечення майбутніх витрат; Страхові резерви.

Утворюється власний капітал двома шляхами: внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів та накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на дві категорії: інвестований (вкладений або сплачений капітал); нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал – це сума простих та привілейо­ваних акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибут­ку, що не була розподілена між акціонерами.

Власний капітал за рівнем відповідальності поділя­ється на:

Статутний капітал, сума якого визначається в уста­новчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

Додатковий капітал (нереєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

11.Робочий план рахунків підприємства : поняття та підходи до формування

Підприємства для обліку своєї діяльності застосовують три види рахунків: синтетичні – для узагальненого обліку певних груп майна і зобов’язань у грошовому виразі; субрахунки – об’єднана група однорідних аналітичних рахунків, для одержання відомостей за окремими підгрупами активів і зобов’язань; аналітичні – які деталізують зміст синтетичних рахунків і субрахунків в натурі та грошах з вимогою забезпечити кількісно сумову та якісну (марка, сорт, розмір тощо) інформацію про наявність і рух майна та зобов’язань підприємства.

Наприклад, синтетичний рахунок “Виробничі запаси” має 9 субрахунків, на одному із яких “Паливо” підприємство відкрило аналітичні рахунки: бензин – А–76, бензин – АІ-92; бензин – АІ-95; дизельне паливо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним субрахункам та рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Кожному виду майна і зобов’язанням присвоюється певний умовний номер (код). Записи у бухгалтерському обліку про здійснення господарських операцій проводяться на підставі первинних документів, які повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному і вартісному виразі); посади осіб, відпові-дальних за здійснення господарської операції і правильність її оформ-лення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність.