47. Ризик контролю : поняття та підходи до оцінювання

Ризик контролю – це імовірність існування суттєвих викривлень внаслідок відсутності або неефективності системи внутрішн. Контролю. Для того, щоб оцінити ризик невідповідності внутрішнього контролю, аудитор повинен вивчити адекватність описання внутрішнього контролю та перевірити процедури внутрішнього контролю підприємства. Якщо немає такої оцінки аудитор повинен зробити припущення, що розмір ризику внутрішнього контролю високий. Процедури внутрішнього контролю являють собою рішення, що доповнюють середовище контролю, які керівництво прийняло для забезпечення обґрунтованої гарантії того, що конкретні завдання підприємства будуть досягнуті. В основному, це процедури, що стосуються відповідного санкціонування виконання угод, розподілу службових обов'язків, підготовки та виконання наказів, документів, зберігання активів і незалежних перевірок виконавчої дисципліни. Під ризиком невідповідності внутрішнього контролю розуміють ймовірність того, що недостовірна інформація, котра може існувати за класом операцій або класом укладених угод і могла бути суттєвою окремо або в сукупності з недостовірною інформацією за іншими рахунками або класами операцій, не буде попереджена або своєчасно виявлена системою внутрішнього контролю підприємства. Завжди існує ризик певної невідповідності внутрішнього контролю у зв'язку зі звичайною обмеженістю функціонування кожної системи внутрішнього контролю. Ризик контролю оцінюють за допомогою: запита до попереднього аудитора, опитування,спостереження, знайом з документами обліку та аудиту, знайомство з вимогами до системи внутр контролю. Під час аудиту необхідно більшу увагу зосередити на статті балансу з високим ризиком. відомо, що аудит має кілька підходів: 1) підтверджуючий аудит; 2) процедурний аудит; 3) системний аудит; 4) аудит зон ризику.

.

48. Властивий Ризик : поняття та підходи до оцінювання

Властивий ризик – це сукупність всіх ризиків, які пов’язані з підприєм діяльністю та які поділяються на зовнішні та внутрішні. Властивий ризик виникає за умов, не пов’язаних з особистістю підприємця, а від факторів: інфляція, конкуренція, спад виробництва, розрив ділових зв'язків, зміни ринку збуту, безробіття. Ризик системи бухгалтерського обліку залежить від помилок, що допускаються у результаті документування господарських операцій, неправильного відображення їх у регістрах обліку при складанні фінансової звітності. Це дає змогу підтвердити, що система обліку неефективна і не надійна. Такі помилки у системі обліку виникають, коли часто змінюється законодавство чи нормативні документи. Властивий ризик оцінюється на підготовчому етапі, коли аудитор знайомиться з підприємством.

Національні нормативи аудиту зобов'язують аудитора на стадії планування даті оцінку властивого ризику. Аудитор повинен оцінити властивий ризик на рівні фінансової звітності в цілому та стосовно найсуттєвіших залишків за бухгалтерськими рахунками та певних категорій операцій.

Для оцінки розміру ризику системи бухгалтерського обліку аудитор повинен вивчити характер діяльності підприємства замовника; кваліфікацію робітників бухгалтерії; рівень знань працівників облікового персоналу та розподіл посадових обов'язків між ними.

Ризик системи бухгалтерського обліку також залежить від помилок, виявлених у попередній аудиторській перевірці.

Виявлення помилок означає, що на підприємстві знижується рівень довіри до системи обліку.

Під час аудиту необхідно більшу увагу зосередити на статті балансу з високим ризиком. відомо, що аудит має кілька підходів: 1) підтверджуючий аудит; 2) процедурний аудит; 3) системний аудит; 4) аудит зон ризику.