27.Сутність синтетичного і аналітичного обліку

Синтетичними називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.Детальна інформація про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомогою Аналітичних рахунків.

Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковують завданням державної статистики.

Поділ рахунків на синтетичні та аналітичні зумовлює наявністю синтетичного та аналітичного бухгалтерських обліків. Синтетичний облік являє собою облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних елементів активу, власного капіталу та зобов’язань у грошовому вимірнику. Інформація, представлена в цьому обліку, використовується для: 1) скла-дання фінансової звітності підприємства; 2) розробки поточних та перспективних планів; 3) контролю діяльності підприємства шляхом ревізій та аудиту

Аналітичний облік являє собою деталізацію синтетичного обліку з метою отримання більшого обсягу інформації для контролю та аналізу господарської діяльності. Детальна інформація використовується для: 1) здійснення розрахунків з конкретними дебіторами та кредиторами; 2) проведення інвентаризації активів підприємств; 3) калькулювання собівартості окремих видів продукції; 4) розрахунку аморти-заційних відрахувань по необоротних активах тощо.

Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками виявляється таким чином.

1.На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.

2.Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.

3.Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках — частковими сумами.

4.Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити

28. Сутність облікового процесу та зміст його стадій

Обліковий процес - даний процес не є самопливним у часі і просторі, і для його відтворення потрібні насамперед виконавці, причому з огляду на складність облікового процесу — виконавці, що відповідають певним вимогам. Кількість виконавців облікової роботи залежить від масштабів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, а отже, і від обсягу облікових робіт.

Предметом організації бухгалтерського обліку є бухгалтерський облік, що розглядається як обліковий процес та як вид відповідної людської діяльності.

Обліковий процес складається з певних взаємозв’язаних частин. Ідеться про загальновідомий поділ процесу бухгалтерського обліку на етапи: первинний, поточний, підсумковий. У межах кожного етапу розглядають відповідну сукупність операцій, які в логічній послідовності становлять його технологію.

Першим у процесі бухгалтерського обліку є етап первинного обліку, що характеризується такою сукупністю операцій:

- виявлення інформаційних даних стосовно об’єктів обліку;

- вимірювання на базі системи показників, застосовуваних у бухгалтерському обліку (грошові, натуральні, трудові);

- фіксування інформації у відповідних носіях облікових даних — документах.

Другий етап — поточного обліку — складається з таких операцій:

- реєстрації інформації, здобутої в результаті первинного обліку, у системі рахунків бухгалтерського обліку;

- реєстрації інформації в носіях інформації даного етапу обліку — облікових реєстрах;

- групування та перегрупування показників інформаційних даних.

Третій етап облікового процесу, що має назву підсумкового, містить такі операції:

- узагальнення інформаційних даних поточного обліку у вигляді відповідних форм звітності;

- передавання результативних даних зовнішнім та внутрішнім користувачам;

- зберігання інформаційних даних первинного, поточного та підсумкового обліку, формалізованих у вигляді облікових документів, реєстрів та звітності.