20. Управлінський облік: об’єкти, призначення, одиниці виміру

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів. Для керування підприємством необхідна детальна інформація, що враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і надається з урахуванням потреб керівників конкретного підприємства. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства

Інформація служить тільки для внутрішнього користувача, є комерційною таємницею, охороняється законом, використовується для оцінки поточних і найближчих подій. Використовує:

• Грошовий та інші вимірники

• Довільну форму представлення інформації для управління

• Необов’язково обгрунтований методом подвійного запису.

• Об’єкт відображення – діяльність окремих служб, господарський операцій чи окремих ділянок роботи.

Інформація, що надається управлінським обліком, орієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного керування, оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об’єктивної оцінки діяльності підрозділів і окремих менеджерів. Отже, управлінський облік є складником процесу управління та надає інформацію, важливу для:

-визначення стратегії та планування майбутньої діяльності організації;

-контролювання її поточної діяльності;

-оптимізації використання ресурсів;

-оцінки ефективності діяльності;

-зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень

21. Сутність балансу та звітності як елементів методу бо

Дані бухгалтерського обліку, згруповані на бухгалтерських рахунках, в подальшому узагальнюються у фінансовій звітності підприємств. Головною формою фінансової звітності є баланс . Баланс — система показників, згруповани в одну таблицю, які характеризують склад, розміщення, джерело і призначення господарськи засобів підприємства на звітну дату в грошовому обчисленні. Баланс — це двостороння таблиця, в якій ліва частина — це актив, а права — пасив. В активі згруповано активи підприємства; в ньому три розділи — "Необоротні активи", "Оборотні активи" та "Витрати майбутніх періодів". У пасиві п'ять розділів — "Власний капітал", "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання", "Поточні зобов'язання", "Доходи майбутніх періодів". Кожний розділ складається зі статей відповідно до об'єктів бухгалтерського обліку та рахунків. В активі відображаються залишки по рахунках класів 1—3, у пасиві — класів 4—6. Рахунки класів 7—9 призначені для складання форми № 2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати". Підсумок балансу, який однаковий в активі і пасиві, називається валютою балансу. Баланс необхідний для контролю за наявністю та структурою активів, капіталу та зобов'язань підприємства, для аналізу фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності тощо. Бухгалтерська звітність — це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Бухгалтерська звітність підприємства включає в себе фінансову, податкову та статистичну звітність. Звіт про фінансові результати повинен надавати достовірне і повне уявлення про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Звітним періодом вважається рік, проміжна фінансова звітність подається щоквартально