
- •Схвалені на засіданні циклової комісії економічних дисциплін Протокол № _____ від «_____» _______________ 2012 р. Голова циклової комісії ____________
- •Тема 1: Суть фінансів, їх функції та роль
- •1. Загальна характеристика фінансової науки
- •2. Фінансові категорії як форма наукового пізнання сутності фінансових відносин
- •3. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями
- •Тема 1: Суть фінансів, їх функції та роль
- •1. Механізм формування та використання фінансових ресурсів суспільства
- •2. Роль і значення централізованих фондів у забезпеченні загальнодержавних потреб
- •3. Децентралізовані фінансові ресурси: суть, склад, роль у фінансуванні потреб розширеного відтворення.
- •4. Фінансові резерви: види та методи формування.
- •Тема 1: Суть фінансів, їх функції та роль
- •1. Вплив фінансів на розвиток суспільного виробництва
- •2. Форми фінансового забезпечення відтворювального процесу
- •3. Фінансове регулювання і фінансове стимулювання економічних і соціальних процесів
- •4. Посилення ролі фінансів в умовах ринкової економіки
- •Тема 2: фінансова політика держави
- •1. Фінансова політика в умовах фінансової кризи
- •2. Стабілізація фінансового стану в Україні та шляхи її забезпечення.
- •Тема 2: фінансова політика держави
- •1. Зміст фінансового контролю, його призначення
- •2. Види, форми і методи фінансового контролю
- •3. Фінансовий аудит як незалежний фінансовий контроль
- •4. Суб’єкти фінансового контролю в Україні, їх функції
- •Тема 2: фінансова політика держави
- •1. Фінансові норми і нормативи, ліміти і резерви, стимули і санкції
- •2. Використання важелів для активізації економічного зростання й підвищення суспільного добробуту
- •Тема 3: фінансова система україни
- •1. Правові та організаційні основи фінансової системи
- •2. Державне регулювання фінансових відносин
- •3. Оперативне управління фінансовою системою
- •Тема 4: фінанси суб’єктів господарювання
- •1. Фінансування організацій і установ, що здійснюють неприбуткову діяльність
- •2. Кошторисне фінансування бюджетних організацій
- •3. Позабюджетні кошти бюджетних установ, їх види і порядок використання
- •4. Фінанси громадських організацій і благодійних фондів
- •Тема 4: фінанси суб’єктів господарювання
- •1. Фінансові ресурси населення
- •2. Джерела формування доходів населення
- •Доходи населення України за іii квартал 2011 року
- •3. Класифікація джерел формування доходів населення
- •4. Фактори, що впливають на рівень доходів населення
- •5. Порядок використання доходів населення
- •Витрати населення України за іii квартал 2011 року
- •Тема 3: Фінанси суб’єктів господарювання
- •1. Споживання і заощадження, їх функції
- •Графік функції споживання
- •Графік функції заощадження
- •2. Гранична схильність до споживання. Гранична схильність до заощаджень
- •3. Заощадження населення як джерело інвестиційних ресурсів у країні
- •4. Класифікація заощаджень населення. Мотиви утворення заощаджень населення, їх класифікація
- •5. Фактори, що впливають на поділ доходу на споживання та заощадження
- •6. Фактори, що сприяють перетворенню заощаджень в інвестиції
- •Тема 5: податки
- •1. Характеристика елементів податку
- •2. Основні види податків і механізм їх обчислення
- •3. Загальнодержавні податки, їх структура та порядок встановлення
- •4. Склад місцевих податків та зборів і порядок їх встановлення
- •5. Мета податкового менеджменту, його об'єкт та суб'єкти
- •Тема 5: податки
- •1. Податкова політика: поняття та напрями
- •2. Податкове право та його сутність
- •3. Податковий кодекс України, його значення для формування і функціонування науково обґрунтованої і стабільної податкової системи держави
- •Тема 5: податки
- •1. Державна податкова служба
- •2. Склад податкової служби України
- •Структура органів дпс
- •3. Законодавство про податкову службу в Україні
- •4. Організаційна структура державної податкової адміністрації
- •Керівництво дпс України
- •5. Функції державної податкової адміністрації
- •Тема 6: бюджет
- •1. Бюджетна політика, її стратегія та тактика
- •2. Бюджетний механізм
- •Підсистеми бюджетного механізму
- •Тема 6: бюджет
- •1. Бюджетний устрій і бюджетна система
- •Склад бюджетної системи України
- •2. Принципи побудови бюджетної системи
- •3. Державний бюджет: поняття та функції
- •4. Місцеві бюджети України. Функції місцевих бюджетів
- •5. Зведений бюджет: сутність та призначення
- •Склад ланок бюджетної системи України та їх взаємозв'язок
- •Тема 6: бюджет
- •1. Показники стану бюджету – профіцит бюджету і бюджетний дефіцит
- •2. Причини виникнення бюджетного дефіциту та профіциту, допустимі межі
- •Тема 7: Державний кредит та державний борг
- •1. Форми внутрішнього державного кредиту
- •2. Державні позики, їх види. Класифікація державних внутрішніх позик
- •3. Обернення частини вкладів населення у державний кредит
- •4. Залучення коштів загальнодержавного позикового фонду
- •5. Казначейські позики
- •6. Гарантовані позики як форма умовного державного кредиту
- •7. Форми зовнішнього державного кредиту
- •8. Державні зовнішні позики
- •9. Позики міжнародних фінансових організацій
- •10. Міжурядові позики, зовнішні банківські кредити, їх значення у фінансовій підтримці України
- •Тема 8: місцеві фінанси
- •1. Позички місцевим бюджетам. Обслуговування боргу місцевих рад
- •2. Зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні
- •Тема 8: місцеві фінанси
- •1. Видатки місцевих бюджетів
- •2. Фінансування адміністративного апарату місцевих органів влади
- •3. Фінансування місцевого господарства
- •4. Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів
- •5. Обов'язкові видатки і видатки на реалізацію делегованих центральною владою повноважень
- •6. Бюджет розвитку місцевих бюджетів
- •Тема 9: спеціальні цільові фонди держави
- •1. Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності: призначення, джерела формування, шляхи використання
- •2. Призначення, джерела формування, напрями використання фонду соціального страхування на випадок безробіття
- •3. Фонд загальнообов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: призначення, порядок формування та використання
- •Тема 10: страховий ринок уКраїни
- •1. Галузі страхування: особисте, майнове, відповідальності
- •2. Види майнового страхування
- •1. Страхування майна юридичних осіб (виробничого майна):
- •2. Страхування майна фізичних осіб (особистого майна):
- •3. Необхідність та зміст страхування відповідальності
- •4. Ризик у підприємництві та необхідність його страхування. Види підприємницьких ризиків
- •Тема 10: страховий ринок уКраїни
- •1. Законодавче регулювання страхової діяльності
- •2. Ліцензування страхової діяльності
- •3. Основні умови щодо діяльності компаній на страховому ринку
- •4. Комітет з нагляду за страховою діяльністю: основні функції та повноваження
- •Тема 11: фінансовий ринок
- •1. Економічні передумови функціонування фінансового ринку в Україні
- •2. Перспективи розвитку фінансового ринку в Україні
- •3. Ринок позикових капіталів
- •4. Ринок цінних паперів
- •5. Учасники ринку цінних паперів: емітенти, інвестори та фінансові посередники
- •6. Діяльність із випуску та організації обігу цінних паперів
- •7. Первинний і вторинний фінансові ринки
- •8. Правове регулювання фондового ринку
- •9. Державний контроль за випуском і обігом цінних паперів
- •10. Порядок реєстрації та обігу цінних паперів
- •11. Ринок фінансових послуг, його роль у функціонуванні економічної системи
- •12. Види фінансових послуг
- •Тема 12: міжнародні фінанси
- •1. Фінансова діяльність міжнародних організацій
- •2. Фінанси Організації Об'єднаних Націй і Європейського Союзу
- •3. Міжнародні фінансові інституції
- •4. Міжнародний валютний фонд
- •5. Група Світового банку
- •6. Міжнародний банк реконструкції та розвитку
- •7. Міжнародна асоціація розвитку
- •8. Міжнародна фінансова корпорація
- •9. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій
- •10. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів
- •11. Банк міжнародних розрахунків
- •12. Європейський центральний банк
- •13. Європейський Інвестиційний банк
- •14. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •15. Лондонський та Паризький клуби кредиторів
- •16. Співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями
- •17. Проблеми гармонізації фінансів України відповідно до критеріїв і стандартів Європейського співтовариства
- •Перелік навчально-методичної літератури
- •1. Навчальна література:
- •2. Нормативна і довідникова література:
5. Учасники ринку цінних паперів: емітенти, інвестори та фінансові посередники
Існує дві класифікації учасників фондового ринку: залежно від юридичного статусу вони поділяються на категорії, а залежно від функцій, що виконують, – на види.
За категоріями учасники фондового ринку можуть виступати як індивіди, інституції і як органи державно-правового регулювання.
Індивідуальні учасники фондового ринку – це фізичні особи (домогосподарства), що різняться між собою: кількістю та видами цінних паперів, якими вони володіють; ступенем активності, з якою вони проявляють себе на ринку; цілеспрямованістю; способом вибору і прийняття рішень щодо купівлі-продажу цінних паперів. Хоча індивідуальні учасники і не домінують на фондовому ринку, однак завдяки їх численності емітенти мають можливість мобілізувати грошові кошти, розпоряджатись ними в господарських цілях, виробляти необхідні населенню матеріальні блага. Домашні господарства посідають досить важливе місце як інвестори на фондових ринках багатьох країн. Так, у США налічується 51,4 млн індивідуальних акціонерів, що становить 21,1 % населення, у Великобританії – 9 млн (15,8 %), у Японії – 11 млн (9 %), у ФРН – 4,5 млн (5,5 %).
Інституційні учасники являють собою організації, що діють на основі своїх засновницьких документів та інших норм права, затверджених державою. На відміну від індивідуальних учасників, які користуються статусом фізичних осіб, інституції у більшості випадків мають статус юридичних осіб.
Інституціями зазвичай є підприємства, організації, установи, товариства, компанії, фонди, корпорації.
Під органами, що здійснюють державно-правове регулювання фондового ринку, розуміють органи законодавчої, виконавчої і судової влади. Їх характерні риси – публічна влада, організаційна оформленість, право видавати загальнообов’язкові акти та вдаватися в необхідних випадках до організаційного примусу й санкцій, включаючи адміністративні. Державними органами регулювання ринку цінних паперів в Україні є Міністерство фінансів, Національний банк, Фонд державного майна України, а також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Залежно від функцій, що виконуються в процесі ринкової взаємодії, учасники фондового ринку поділяються на дві великі групи: основні та інфраструктурні. До першої групи входять емітенти, інвестори, посередники, інститути-регулятори, спеціальні державні органи регулювання. Найважливішими серед інфраструктурних учасників є депозитарії, кліринго-розрахункові установи, трастові інститути, агенти з трансферту та реєстратори, продавці ринкової інформації, спеціальні гарантійні фонди.
Охарактеризуємо кожного з цих учасників докладніше.
Емітенти цінних паперів – юридичні, а у випадках, передбачених законом, фізичні особи, які від свого імені випускають цінні папери з метою залучення фінансових ресурсів для свого розвитку і зобов’язуються виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Зауважимо, що в Україні лише юридичні особи мають право випускати цінні папери. Це стосується як випадків утворення акціонерних товариств через заснування чи перетворення державних підприємств в акціонерні товариства або випуск облігацій підприємствами, так і випадків, коли цінні папери випускаються, наприклад, за рішенням державних органів управління або місцевих органів самоврядування (облігацій внутрішніх державних та місцевих позик, казначейських зобов’язань).
Проте не кожна юридична особа може бути визнана емітентом цінних паперів. Набуття статусу емітента пов’язане з певними законодавчими вимогами. Наприклад, Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає певний порядок здійснення випуску акцій і облігацій, необхідною складовою якого є процедура реєстрації випуску цих цінних паперів, а у випадках їх вільного обігу – також і реєстрація інформації про випуск. Конкретна юридична особа набуває статусу емітента лише за умови виконання вказаних процедур. При порушенні цієї умови така особа не може бути визнана емітентом і її акції або облігації позбавлені права надходити в обіг.
Емітентом цінних паперів, можуть бути також держава в особі своїх державних органів та органи місцевого самоврядування, які можуть випускати цінні папери для задоволення потреб у фінансуванні видатків відповідних бюджетів та окремих проектів.
Інвестори – фізичні, юридичні особи та інституційні інвестори, котрі мають вільні грошові кошти, необхідні для інвестування з метою збільшення ринкової вартості цінних паперів.
У більшості випадків інвестори мають на ринку цінних паперів одну або кілька певних цілей. Іноді вони хочуть зберегти свої кошти від знецінення, в інших випадках сподіваються отримати дохід від вкладень або встановити контроль над емітентами (це стосується здебільшого акціонерних товариств). Для того щоб стати інвестором на ринку цінних паперів, необхідно мати лише волевиявлення та грошові чи інші засоби, котрі можна було б вкласти в цінні папери.
Інвесторами на ринку цінних паперів, як правило, виступають індивіди та інституції, держава в особі Державного казначейства чи Національного банку.
Найбільш активними серед інституційних інвесторів є комерційні банки, пенсійні фонди, страхові компанії. Менш активними є промислові чи торговельні підприємства, компанії, господарські товариства.
Фінансові посередники розглядаються як колективні інвестори на ринку цінних паперів, які централізують фінансові ресурси індивідуальних інвесторів. До фінансових посередників належать інвестиційні фонди, трасти і компанії. Вони мобілізують кошти за допомогою випуску власних цінних паперів – інвестиційних сертифікатів. Інвестиційні фонди і трасти здійснюють тільки мобілізацію коштів. Розміщення коштів проводять спеціальні компанії – інвестиційні керуючі, а зберігання забезпечують депозитарії. Інвестиційні фонди вкладають з інвестиційними керуючими угоди на здійснення інвестиційної діяльності, а трасти довіряють інвестиційним керуючим мобілізовані кошти. Як правило, трасти створюються на певний термін і проводять тільки один випуск сертифікатів. Після їх погашення вони закриваються. Інвестиційні фонди діють тривалий період. Вони є двох типів – відкриті й закриті. Інвестиційні компанії, на відміну від фондів і трастів, здійснюють розміщення мобілізованих коштів самостійно, їх інвестиційні сертифікати можуть виставлятись на продаж на фондових біржах.