3. Світові фінансові ринки

Фінансово-грошовий сектор як самостійний елемент грошового господарства формує фінансовий ринок.

Світовий фінансовий ринок – це сукупність національних і міжнародних ринків, що забезпечують напрям, акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів між суб'єктами ринку за допомогою фінансових установ з метою досягнення нормального співвідношення між пропозицією і попитом на капітал. Фінансовий ринок складається з ряду секторів: інвестиційного, кредитового, цінних паперів, страхового та валютного.

Світові валютні ринки – офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют на національну по курсу, що складається на основі попиту і пропозиції. Інституційна структура валютного ринку включає банки, брокерів, підприємства. Інструментами операцій на валютних ринках є банківські векселі, чеки, банківські перекази, особливо телеграфні (банкноти – лише при обміні валют);

Світовий кредитний ринок – специфічна сфера міжнародного руху позикового капіталу між країнами на умовах зворотності і сплати відсотка, де формуються попит і пропозиція на позиковий капітал. Складовою частиною світового ринку позикових капіталів з кінця 50-х рр. став ринок євровалют, на якому євробанки здійснюють в основному депозитно-позикові операції в іноземних валютах, що належать нерезидентам країн-емітентів цих валют (наприклад, долари на рахівницях іноземних банків в США і за кордоном);

Світовий інвестиційний ринок – це економічна категорія, що являє собою збалансованість попиту та пропозиції на інвестиції. Інвестиційний ринок формує суб’єкт – інвестор, тобто господарюючий суб’єкт, в якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари;

Світовий страховий ринок – це особливе соціально-економічне середовище, певна сфера економічних стосунків, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист;

Світовий ринок цінних паперів – це складний механізм, за допомогою якого встановлюються відповідні правові та економічні взаємовідносини між підприємцями, корпораціями га іншими структурами, яким необхідні фінансові кошти для свого розвитку, та організаціями й громадянами, які їх можуть позичити (надати) на певних умовах.

Світовий фінансовий ринок по своїй економічній суті є системою певних стосунків і своєрідним механізмом збору і перерозподілу на конкурентній основі фінансових ресурсів між країнами, регіонами, галузями і інституційними одиницями. У останні десятиліття світовий фінансовий ринок отримав широкий розвиток і в даний час грає провідну роль у функціонуванні міжнародної економічної системи.

Залежно від періоду закінчення операцій міжнародний фінансовий ринок поділяють на:

• ринок касових операцій – передбачає торгівлю базовим активом, розрахунки за який здійснюються не пізніше другого робочого дня після укладення угоди;

• ринок строкових угод – розрахунок здійснюється пізніше, ніж на другий робочий день після дати укладення угоди, тобто угода здійснюється більше трьох робочих днів.

Міжнародний фінансовий ринок залежно від місця проведення операцій поділяють на:

• централізований – представлений біржами (біржовий ринок);

• децентралізований (позабіржовий) світовий ринок – торгівля повністю децентралізована і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи, по телефону.

Також існують підсистеми міжнародного фінансового ринку:

• ринок капіталів включає тільки ринок цінних паперів (акцій, облігацій);

• ринок банківських кредитів – це самостійний сегмент ринку світового фінансового ринку;

• грошовий (валютний) ринок;

• ринок капіталів – це ринок зобов’язань тривалістю більше одного року, тобто довгострокових цінних паперів;

• ринок банківських кредитів – це ринок індивідуалізованих, неуніфікованих боргових зобов’язань, які зазвичай виключають існування вторинного ринку;

• євроринок – це світовий фінансовий ринок, на якому операції з різними фінансовими інструментами здійснюються в євровалютах, і тому він включає певні частини грошового ринку, ринку капіталів, ринку банківських кредитів.

Сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях. Функції фінансового ринку – це основні завдання кожного сегмента ринку, що забезпечують його розвиток. Функції поділяють на загальні, які характерні для всіх сегментів фінансового ринку і спеціальні (конкретні) – характеризують розвиток окремої сфери ринку.

Основними (загальними) функціями фінансового ринку є:

• Забезпечення взаємодії покупців і продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них;

• Запровадження фінансовим ринком механізму викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищення ліквідності цих активів;

• Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.

Таким чином, світовий фінансовий ринок в основному обслуговує рух реальних товарно-матеріальних цінностей. До його складу також входять інвестиційні, грошові та ринки позичкових капіталів.