2.1. Після виконаної роботи студент повинен

знати:

• види спеціальних цільових фондів держави, їх призначення;

• організаційні основи і нормативно-правове забезпечення діяльності спеціальних цільових фондів;

• джерела формування та напрямки використання коштів спеціальних цільових фондів.

вміти:

• чітко обґрунтувати відповідні терміни з термінологічного словнику дисципліни «Фінанси»;

• виконувати розрахунок внесків до цільових державних фондів.

• виконувати розрахунок Єдиного соціального внеску;

• проводити аналіз доходів та видатків бюджету спеціальних цільових фондів держави.

3. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: калькулятор, календар, інструкційна карта до проведення практичного заняття, конспект лекції, методичні матеріали, що забезпечують самостійну роботу студентів, статистична звітність, витяги з нормативно-правових актів, структурно-логічні схеми

4. Інструктаж з техніки безпеки

Під час практичного заняття необхідно дотримуватись загальних правил техніки безпеки та вимог охорони праці, норм культури поведінки та культури мови, обережно поводитись із дидактичним, матеріально-технічним оснащенням робочого місця та обладнання кабінету, використовувати дидактичне, матеріально-технічне оснащення робочого місця та обладнання кабінету виключно за призначенням, виконувати вказівки викладача.

5. Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.

Джерела формування цільових державних фондів визначаються характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створені. На їх величину впливає економічний і фінансовий стан держави на тому чи іншому етапі розвитку. Отже, джерела формування коштів державних цільових фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер.

Напрями використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов і змісту розроблених програм, що реалізуються. Деякі державні цільові фонди можуть бути інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використання грошових коштів не збігається у часі з їх надходженням, а по-друге, доходи від інвестицій є додатковим джерелом фінансування витрат відповідного фонду. В Україні на даний час створюються такі основні державні цільові фонди:

• Пенсійний фонд;

• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

• Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

• Фонд захисту інвалідів.

Соціальне страхування –це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування за постійної чи тимчасової втрати працездатності або місця роботи.

У системі державного соціального страхування роль страховика виконує держава, яка бере на себе зобов’язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. На ринку страхових послуг можуть функціонувати також недержавні компанії соціального страхування, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг. Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими –працівники підприємств і організацій, а з деяких ви­плат і непрацюючі громадяни.

Функції між цільовими фондами державного соціального стра­хування чітко розмежовані.