МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

та продовольства УКРАЇНИ

відокремлений підрозділ

політехнічнийколедж ЛНАУ

інструкційна карта

до проведення

практичного завдання 1

з дисципліни	ФІНАНСИ
для студентів	ІІ курсу
спеціальності	№ 5.05030801 «Фінанси і кредит»

Інструкційна карта складена викладачем

Мінаковою В. О.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії економічних дисциплін

Протокол № 1 від «29» серпня 2011 р.

Голова циклової комісії _______________

2011 р.

Інструкційна карта до проведення практичного заняття № 1 з дисципліни «фінанси»

1. Тема заняття

Фінансова політика держави

2. Мета проведення заняття: оволодіти навиками проведення розрахунків показників складових фінансової політики держави (бюджетної, податкової, грошово-кредитної)

2.1. Після виконаної роботи студент повинен

знати:

• сутність, складові, завдання і принципи фінансової політики;

• особливості стратегії і тактики фінансової політики;

• заходи щодо подолання інфляції, бюджетного дефіциту;

• поняття фінансового механізму, його складові елементи;

• суть, мету, принципи, форми, методи фінансового контролю;

• призначення, класифікацію, етапи, методи фінансового планування.

вміти:

• чітко обґрунтувати відповідні терміни з термінологічного словнику дисципліни «Фінанси»;

• використовувати у фінансовій практиці методи управління фінансами, фінансового планування, організаційні форми фінансового контролю;

• застосовувати під час прийняття рішень фінансові методи, важелі, стимули, санкції;

• розраховувати показники бюджетної політики держави;

• розраховувати показники податкової політики держави;

• розраховувати показники грошово-кредитної політики держави.

3. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: калькулятор, інструкційна карта до проведення практичного заняття, конспект лекції, методичні матеріали, що забезпечують самостійну роботу студентів, статистична звітність, витяги з нормативно-правових актів, структурно-логічна схема «Структура фінансового механізму»

4. Інструктаж з техніки безпеки

Під час практичного заняття необхідно дотримуватись загальних правил техніки безпеки та вимог охорони праці, норм культури поведінки та культури мови, обережно поводитись із дидактичним, матеріально-технічним оснащенням робочого місця та обладнання кабінету, використовувати дидактичне, матеріально-технічне оснащення робочого місця та обладнання кабінету виключно за призначенням, виконувати вказівки викладача.

5. Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Фінансова політика – це визначення цілей, завдань, на вирішення яких спрямовується процес формування, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів.

Реалізація фінансової політики забезпечується сукупністю заходів держави, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і перерозподіл для виконання державою її функцій і програм. Фінансова політика повинна враховувати потреби суспільного розвитку, реальні економічні і фінансові можливості держави, тому вона залежить від конкретних історичних умов і завдань, які стоять перед суспільством.

Щоб краще усвідомити зміст, завдання і вимоги до фінансової політики, виділяють як самостійні складові податкову, бюджетну, грошово-кредитну і міжнародну фінансову політику.

Податкова політика реалізує інтереси держави. Її головне призначення – вилучення частини ВВП на загальнодержавні потреби, перерозподіляючи ці кошти через бюджет.

Під бюджетною політикою розуміють визначення державою: джерел формування доходів державного і місцевих бюджетів; пріоритетних напрямів видатків бюджету; допустимих меж розбалансованості бюджету; джерел фінансування бюджетного дефіциту; принципів взаємовідносин між окремими ланками бюджетної системи.

Оскільки податкова і бюджетна політика тісно пов’язані між собою, вживають поняття бюджетно-податкової політики. При цьому виділяють дискреційну фіскальну політику (стимулюючу або стримуючу), недискреційну фіскальну політику, або політику «вмонтованих стабілізаторів»

Під кредитно-грошовою політикою розуміють забезпечення стабільності грошового обігу через управління емісією, регулювання інфляції і курсу національної грошової одиниці; забезпечення своєчасності розрахунків у народному господарстві і в різних ланках фінансової системи через регламентацію і регулювання діяльності банківської системи; управління діяльністю фінансового ринку через регламентацію емісії і розміщення державних і корпоративних цінних паперів і регулювання їх дохідності.

У кредитно-грошовій політиці відносну самостійність набувають емісійна політика, цінова політика, валютна політика, кредитна політика – а в ній, у свою чергу, наприклад, процентна політика й інвестиційна політика.

Залежно від тривалості періоду і характеру завдань, що вирішуються, фінансова політика поділяється на фінансову стратегію і фінансову тактику.

Завдання фінансової політики реалізуються через фінансовий механізм.

Фінансовий механізм – сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Складовими елементами фінансового механізму є фінансове планування й прогнозування, фінансові показники, норми, нормативи, ліміти, резерви, стимули й санкції, управління фінансами і фінансовий контроль, фінансове законодавство.

Фінансове планування – діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць, країни в цілому.

Фінансові показники – це абсолютні або відносні величини, які характеризують створення й використання фінансових ресурсів в економіці держави, її фінансове становище, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансів.

Важливими елементами фінансового механізму є фінансові норми, нормативи, ліміти, резерви, стимули – їх ще називають фінансовими важелями.