93. Необхідні заходи для реалізації стратегії.

Розробка стратегії діяльності підприємства на споживчому ринку здійснюється в декілька етапів, суть і зміст яких в наступному.

На першому етапі повинен бути проведений аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємства та його виробничо-технічні можливості.

Для цього необхідно:

1. Провести дослідження ринку діяльності підприємства та виявити тенденції його розвитку.

2. Оцінити виробничо-технічні можливості підприємства, і його конкурентоспроможність, проаналізувати можливості використання внутрішніх резервів і ресурсів підприємства для підвищення ефективності його функціонування.

3. Провести аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємства, який передбачає дослідження:макроекономічних процесів, регулюючої діяльності держави, району діяльності підприємства.

Підсумком першого етапу розробки стратегії підприємства є отримання інформації, яка дозволяє дати оцінку поточній обстановці, в якій функціонує підприємство, оцінити його конкурентоспроможність і приділити найбільш ймовірні направлення його подальшого розвитку.

Другий етап розробки стратегії пов’язаний з визначенням цілей та ключових проблем розвитку підприємства.На цьому етапі формуються узагальнені якісні цілі діяльності підприємства, які мають загальний характер і кількісно не виражені. Наприклад, досягнення достатнього збільшення прибутку для фіксування діяльності підприємства або введення в нові сфери ринку.

Поставленні цілі погоджуються, конкретизуються і кількісно визначаються в вигляді системи важливих показників господарсько-фінансової діяльності, яких хоче досягти підприємство в певний період.

На третьому етапі обґрунтування стратегії підприємства розробляються альтернативні варіанти розвиток підприємства. З цією ціллю провіряються відношення між поставленими цілями та наявними можливостями підприємства, його ресурсним потенціалом. На основі складання матриці "цілі-можливості" проводиться кількісна оцінка відношення потреби і можливості підприємства в досягненні цілей. В випадку не відповідності розробляються тактичні програми, виконання яких ліквідує виявлений дисбаланс.

Четвертий етап – оцінка та вибір стратегії розвитку. На цьому етапі праці здійснюється перевірка степені реальності та виконання поставлених цілей і розроблених варіантів їх досягнення. При оцінці розроблених стратегій розвитку важливо визначити, чи можна реалізувати стратегію при наявному ресурсному потенціалі або необхідні зусилля в області маркетингу, удосконалення організації торгівлі та ін., або стратегія представляє інтерес, але не може бути реалізована.

П’ятий етап – складання програми дії і контроль їх реалізації. На цьому етапі праці повинен здійснюватися зв’язок всіх заходів, пов’язаних з реалізацією вибраної стратегії, їх конкретизація по всіх рівнях управління підприємства з визначенням послідовності здійснення конкретних заходів по часу здійснення і виконавцям, тобто цей етап уявляє собою тактичне планування, направлене на досягнення обраної стратегії розвитку підприємства.

94. Методика визначення ефективності технічних нововведень.

Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень служить економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оці­нки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період.

Залежно від кола вирі­шуваних завдань величину економічного ефекту можна і треба обчислювати в одній із двох форм:

1. народногосподарській за­гальний ефект (за умов використання нововведень).

2. внутрішньо­господарський (ефект, одержуваний окремо розробником, вироб­ником і споживачем технічних новин або нововведень)

Народногосподарський економічний ефект визначається через порівнювання результатів від застосування технічних нововведень і всіх витрат на їхню розробку, виробництво і споживання. Він відби­ває ефективність тієї чи тієї групи технічних нововведень з погляду їхнього впливу на кінцеві показники розвитку економіки країни.

Е_н.г.= ВП – В ВП – загальний результат технічних нововведень В- сумарні витрати,

Внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект, що обчислюється на окремих стадіях відтворювального циклу «на­ука—виробництво—експлуатація (споживання)», дає змогу оціню­вати ефективність певних технічних новин і нововведень з огляду на ринкові економічні інтереси окремих науково-дослідних (про­ектно-конструкторських) організацій, підприємств-продуцентів і підприємств-споживачів.

Обчислюється аналогічно тільки в своїх масштабах.

Алгоритм обчислення народногосподарської ефективності технічних нововведень:

1. Знаходимо загальні результати технічних нововведень: формуються як сума основних ( ВП_осн) і супровідних (ВП_супр) результатів. ВП_заг = ВП_осн + ВП_супр

Для основних засобів праці тривалого користування:ВП_осн = Ц_і х ОН_іх Пр_і

Для нових предметів

Де Ц_і – ціна од. прод., ОН_і– обсяг використання нових засобів Пр_і– продуктивність засобів праці в і-му році, ВПП_і – витрати предметів праці на од.прод.

Знаходимо сумарні витрати на реалізацію технічних нововведень, які за розрахунковий період включають витрати на виробництво (В_вир) та використання (В_викор) продукції,

В = В_вир + В_викор

2. Знаходимо економічний ефект – різниця між вартісною оцінкою загальних результатів та сумарних витрат з урахуванням чинника часу:

Де ВП_і, В_і – вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у і-му році розрахункового періоду; і_n, і_к – відповідно початковий і кінцевий роки розрахункового періоду; КД_і – коефіцієнт дисконтування (приведення).