91. Ефективність виробництва, її вимірювання та чинники зростання.

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії 3 визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послу­ги.

Ефективність виробництва - це комплексне відбиття кінце­вих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може бути необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу.

У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності (про­дуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно дію­чим законом економії робочого часу, що є основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромад­ження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефек­тивності виробництва треба вважати конкретною формою вияву цього закону.

Ефективність – це відносний ефект, результативність процесу, що визначається як відношення результату (ефекту) до витрат, які зумовлюють його одержання. Ефективність в-ва і продуктивність в-ва – це синоніми. Сутність характеристика ефективності має таку формалізовану форму:

Ефективність (продуктивність) = Ефект (результат) / Ресурси (витрати)

Узагальнюючий показник ефективності застосованих ресурсів підприємства можна розрахувати так:

Ефективність застосування ресурсів (тобто рівень продуктивності суспільної праці) = Обсяг чистої продукції підприємства / ( чисельність працівників + (середньорічний обсяг ОФ за відновною вартістю + вартість Оборотних Фондів) * коефіцієнт повних витрат праці)

Необхідно вирізняти такі види ефективності: ек, соц.

1.за місцем одержання: локальна та народно-господарська

2.за ступенем ефекту: первісна (одноразова) та мультиплікативна

3. в залежності від мети: порівняльна та абсолютна.

Для вимірювання ек та соц ефективності в-ва використовують 4 групи показників:

1)узагальнюючі показники: рівень задоволення потреб ринку, в-во чистої продукції на од продукції, поточні витрати на од товарної продукції, прибуток на од заг витрат, рентабельність в-ва, частка продукції за рахунок інтенсифікації в-а.

2)показники використання персоналу: темпи зростання продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок продуктивності, трудомісткість одиниці продукції, зарплатоміскість одиниці, частка управлінського персоналу в заг чисельності.

3)показники використання виробничих фондів: фондовіддача, рентабельність ОФ, фондомісткість, матеріаломісткість, коеф використання окремих видів матеріалів.

4)показники використання грошових коштів: питомі капітальні вкладення, доходність капітальних вкладень, термін окупності капітальних вкладень, оборотність оборотних коштів.

92. Обґрунтування стратегії, створення належної економічної безпеки на підприємстві

Рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво і фахівці будуть здатні уникнути можливих погроз і ліквідовувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Функціональні складові економічної безпеки підприємства:

1. Фінансова складова - досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів.

1. Інтелектуальна й кадрова складові - розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, ефективне управління персоналом.

2. Техніко-технологічна складова - рівень застосування технологій, що відповідають сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів.

3. Політико-правова складова - правове забезпечення діяльності підприємства і дотримання чинного законодавства.

4. Інформаційна складова - інформаційно-аналітичне забезпечення усієї діяльності підприємства.

5. Екологічна складова - мінімізація забруднення довкілля.

6. Силова складова - забезпечення фізичної безпеки працівників (керівників) підприємства і збереження його майна.

Обґрунтування стратегії забезпечення належної економічної безпеки підприємства базується на проведенні системного аналізу його виробничої діяльності за відповідний період та плануванні системи заходів, які б у прогнозному періоді гарантували стабільність роботи підприємства та перспективу його розвитку.

Чинники, що формують відповідний рівень економічної безпеки підприємства, різноманітні і в кожній галузі виробництва мають свою специфіку. Однак є загальні типові чинники, які впливають на належний рівень економічної безпеки підприємства незалежно від форм власності й галузі виробництва. Охарактеризуємо їх.

1. Безпосередні чинники виробництва - це основні чинники, що безпосередньо забезпечують діяльність виробництва. Сюди зараховують: безпосереднє розміщення підприємства (територія); наявні природні ресурси та умови їх розміщення на цій території, доступність їх використання та якісні показники; наявність трудових ресурсів, їх освітньо-кваліфікаційний рівень; наявна виробнича інфраструктура, можливий обсяг її використання; соціально-економічна інфраструктура і рівень забезпечення населення.

1. Стабільний попит на продукцію - чинник, який відіграє також важливу роль у рівномірному пропозиційному розвитку виробництва. Він охоплює: укладені довготермінові контракти на реалізацію продукції з її споживачами; рівень конкурентоспроможності продукції, що виробляється; якісно-гарантійні показники виробів;

1. Надійність постачальників, в першу чергу основної сировини і матеріалів. Для цього потрібно: мати довготермінові договори на поставку необхідної сировини і матеріалів, враховуючи терміни поставки і їх якісні показники; знати можливості.

2. Зовнішня конкуренція на продукцію, яка йде на експорт. Продукція має: відповідати міжнародним стандартам; за якісними показниками і сервісним обслуговуванням бути конкурентоспроможною.

3. Державне економічне регулювання діяльності підприємства полягає: в захисті власного товаровиробника, незалежно від форм власності на засоби виробництва; регулюванні державної податкової політики;сприянні виробництва продукції, яка ввозиться як критичний імпорт; державному замовленні на товари, які фінансуються за рахунок бюджету і скорочення імпорту на ці товари.

4. Надійний захист комерційної таємниці. Держава повинна гарантувати таємницю на науково-технічні досягнення, розробку нових технологій, інтелектуальну власність, "ноу-хау", в тому числі й комерційні таємниці.

5. Компетентність керівництва підприємства - це високий професіоналізм керівництва і команди його менеджерів (висококваліфіковані кадри; система підготовки і форми навчання кадрів; створення для кадрів відповідних виробничих і соціально-економічних умов).

Є ще й інші чинники економічної безпеки підприємства, які не пов'язані з безпосередньою виробничою діяльністю, але чинять суттєвий вплив на стан виробництва. Вони пов'язані з поведінкою окремих людей, їх мораллю, духовністю.