31. Бізнес-планування: сутність і призначення

Бізнес-план (БП) — письмовий документ, в якому викла­дено сутність і способи реалізації підприємницької ідеї, охарак­теризовано ринкові, організаційні та фінансові аспекти майбут­нього бізнесу й особливості управління ним. БП є підставою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною перед­умовою залучення інвестицій для процесу розробки і реалізації підприємницької ідеї, будь-яких інноваційно-інвестиційних проектів.

Функції БП. У ринковій системі господарювання БП ви­конує дві важливі й практично значущі функції: зовнішню (озна­йомлення заінтересованих ділових людей із сутністю та ефек­тивністю реалізації нової підприємницької ідеї) і внутрішню (розробка системи управління реалізацією підприємницького проекту).

Типова класифікація БП:

• за сферою бізнесу виробництво, будівництво, торгівля, надання платних послуг, посередницька діяльність тощо;

• за масштабами бізнесу малий, середній, великий;

• за характером продукту бізнесу -» традиційний, принци­пово новий, продукти виробничо-технічного та споживчого при­значення.

Цілі розробки БП як багатофункціонального доку­мента:

• налагодження комунікацій між підприємцем і майбутні­ми постачальниками, продавцями та найманими працівни­ками;

• проектування системи управління започатковуваним біз­несом у конкретній сфері діяльності;

• своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху організації власного діла;

• формування та розвиток управлінських здібностей підпри­ємця;

• перевірка переконливості власної підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

Загальна методологія розробки БП охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну. Початкова стадія є обов'я­зковою за умови започаткування нового діла; вона передбачає розробку концепції майбутнього бізнесу. На підготовчій стадії формується інформаційне поле, оцінюються сильні та слабкі сторони діяльності фірми, формулюються її місія і можливі стра­тегічні альтернативи. На основній стадії здійснюється безпо­середня розробка конкретного БП.

Типові розділи БП: резюме; галузь, фірма та її продукція (послуги); дослідження ринку; маркетинг- план; виробничий план; організаційний план; оцінка ризиків; фінанасовий план.

32. Тактичне й оперативне планування діяльності підприємства

Відмінності між стратегічним і тактичним плануван­ням:Перша— часова: стратегічне планування пов'язане з рішен­нями, наслідки яких даватимуться взнаки протягом тривалого періоду, а тактичні плани лише конкретизують і доповнюють стратегічні.Друга — за охопленням сфер впливу: стратегічне планування справляє ширший і глибший вплив на діяльність підприємства, ніж тактичне, що має вузьке спрямування.Третя — сутнісно-змістова: якщо стратегічні плани окрес­люють місію діяльності підприємства, а також важливі загальні засоби виконання цієї місії, то тактичні чітко визначають усю сукупність практичних засобів, необхідних для здійснення на­мічених цілей.Оперативне планування — завершальна ланка в сис­темі планування діяльності підприємства, основний важіль по­точного управління виробництвом; детальна розробка планів підприємства та його підрозділів на короткі проміжки часу (місяць, зміну).Оперативне планування органічно сполучає два на­прямки роботи:1) календарне планування (розробка оперативних планів і графіків виготовлення та випуску продукції);

2) диспетчеризація (комплекс робіт, який охоплює безпе­рервний оперативний облік, контроль і регулювання виконан­ня оперативних планів (ходу виробництва).Основні завдання оперативного планування:

В забезпечення виконання плану виробничої діяльності з випуску продукції в заплановані строки за рівномірної роботи всіх підрозділів підприємства;

В установлення режиму роботи підприємства, що забезпе­чував би повне використання устаткування і робітників;максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва.

Види оперативного планування:

• Міжцехове оперативне планування — забезпечення коор­динування діяльності та необхідних виробничих пропорцій між цехами згідно з послідовністю технологічних процесів (заготовчих, обробних, складальних) та функціями різних цехів (основ­них, допоміжних, обслуговуючих). Головне його завдання — узгодження номенклатури заготовок, деталей і вузлів, а також строків передачі з одного цеху в інші.

• Внутрішньоцехове оперативне планування — розробка ка­лендарних планів для виробничих дільниць і контроль їх вико­нання, розподіл робіт між дільницями та їх доведення до робо­чих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.

Системи оперативного планування: Подетальна система як планово-обліковою одиницею користується деталлю певної назви. При цьому можуть засто­совуватися:складська система; система планування за нормами технологічних запасів, система планування за строками подачі, система планування за тактом потоку. За комплектної системи планово-обліковою одиницею служить об'єднаний за певними ознаками комплект деталей (ву­злів). Застосовуються також і її підсистеми: комплектно-вузлова; комплектно-групова; машинокомплектна. Розробку і реалізацію оперативних планів здійснює виробничо-диспетчерський відділ (диспетчерська служба) підприємства.