- •1. Передісторія України: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
- •4.Антична колонізація Пн. Причорномор’я.
- •7.Перші слов'янські державні утворенняна території України
- •8. Східнослов'янські союзи племен: їх розселення та процес об'єднання навколо Києва.
- •9.Теорії походження Київської Русі
- •10. Основні етапи розвитку держави Київська Русь.
- •11. Основні напрями і форми зовнішньої політики Київської Русі та її наслідки
- •12. Політичний устрій Київської Русі.
- •14. Русь і кочовий степ:етапи та особливості відносин
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •16.Галицько-Волинське князівство: особливостівості історичного розвитку.
- •17. Київське, Чернігівське та Переяславська князівства у 1132 – 1240 рр.
- •18.Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.
- •19. Входження українських земель до князівства Литовського.
- •20.Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •21. Польсько-Литовські унії та їх наслідки для українського народу.
- •22. Берестейська унія: зміст та наслідки.
- •23. Виникнення та еволюція українського козацтва до середини XVII ст.
- •24. Запорізька Січ – суспільно-політичний устрій та військова організація
- •25. Козацько-селянські повстання повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.
- •26. Причини національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
- •27.Зовнішня політика б.Хмельницького
- •28. Визвольна боротьба б.Хмельницького, її основні етапи та наслідки.
- •29. Козацько-гетьманська держава: політико-адміністративний устрій, економіка, соціальна структура.
- •30. Переяславсько-московський договір: причини, умови та політико-правове значення.
- •31. Руїна: причини, суть, наслідки.
- •32. Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів періоду Руїни.
- •33. Правобережна Україна та західноукраїнські землі під владою Польщі (2 половина XVII –XVIII ст.)
- •34. Національно-культурні процеси в Україні наприкінці XVI – першій половині XVII ст.
- •35. Україна в умовах Північної війни. І. Мазепа.
- •36. «Бендерська конституція» та «Вивід прав України» п.Орлика: політико-правові новації.
- •37. «Українська політика» Петра і.
- •38. Ліквідація Запорозької Січі і подальша доля запорозького козацтва.
- •40. Гайдамацькі рухи. Коліївщина. (Соціальні та національні аспекти)
- •42.Гетьманщина у складі російської держави та український автономістський рух.
- •45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у хіх ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •46. Політика російського самодержавства в царині національно культурного життя України (19ст.)
- •48. Феномен Тараса Шевченко в української історії.
- •49. Політизація українського громадського й національного руху на рубежі хіх-хх ст. Перші українські партії
- •50.Україна та українці в роки Першої світової війни.
- •52. Зовнішня політика Центральної Ради. Брест-Литовський мирний договір
- •55. Культурно-освітня робота центральної Ради і гетьманського уряду.
- •56. Внутрішня та зовнішня політика Директорії унр
- •58. Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика.
- •61.Україна в умовах неПу:
- •63. Зміни політико-економічного курсу в срср наприкінці 1920-х рр. Та їх наслідки для Україні.
- •65. Індустріалізація в Україні в 1920-1930 рр. Її особливості.
- •68. Інтегральний Націоналізм, як суспільно-політичне явище української історії міжвоєнного періоду. 20 ст.
- •70. Українське питання напередодні та на початку II світової війни.
- •71.Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Всенародний рух опору на окупованій території.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом
- •74.Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •77.Спроби десталінізації суспільного життя України в умовах хрущовської відлиги.
- •78.Дисиденський рух в Україні 1960-1980-х рр. Гельсінська спілка
- •79. Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку урср в 1970 – поч.1980-ч рр.
- •80. Україна в умовах демократизації радянського суспільства 1985-1991 рр.
- •81. Перебудовчий курс м. Горбачова і Україна.
- •82. Історичні обставини та основні етапи державотворення в Україні (1990-і рр.)
- •83. Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні в умовах становлення її нез.
- •85. Конституція України та її історичне значення.
- •28 Червня о 9.25 ранку Верховна Рада України кваліфікованою більшістю голосів (315) прийняла нову Конституцію України. День її прийняття було проголошено державним святом.
- •86. Соціально-економічний розвиток Української держави
- •87.Розвиток парламентаризму в сучасній Україні
- •88. Культурні здобутки 1991-2011 рр.
85. Конституція України та її історичне значення.
Конституція — політичний, нормативно-цравовий акт держави (Основний закон), який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення,
принципи організації і діяльності державних органів, права та обов'язки громадян. Сучасна Конституція України є продовженням конституційних традицій, які сягають часів
Київської Русі («Руська правда»). Найвідомішою конституційною пам'яткою в сучасному розумінні є Конституція П. Орлика (1710 р.). Чільне місце в конституційній традиції посідають Універсали УЦР, Конституція УНР, державно-правові документи Гетьманщини, Директорії, ЗУНР. Конституційні традиції мали своє продовження і за радянських часів (Конституції 1919, 1929, 1937, 1978 рр.). Слід наголосити, що з формально-юридичного боку конституції Радянської України вирізнялися демократизмом, чіткістю формулювань і широкими соціальними гарантіями. Слабким місцем була їх декларативність, пріоритетність держави над особою. Конституційний процес у незалежній Україні як процес підготовки нової Конституції України розпочався з прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990р.). У Декларації передбачалось вироблення нової Конституції. Після проголошення незалежності певний час мала чинність Конституція УРСР у тій частині, яка не суперечила законам України, прийнятим після 24 серпня 1991 р. Це було зумовлено обставинами перехідного періоду. Проголошення незалежності і референдум 1 грудня 1991 р. дещо активізували конституційний процес. У 1992 р. було підготовлено офіційний проект, який у липкі того ж року було винесено на всенародне обговорення. Доопрацьований проект Конституції було подано в травні 1992 р., наступного разу в жовтні 1993 р. до Верховної Ради, Із різних причин, як об'єктивних, так і суб'єктивних, усі ці проекти так і не стали Основним законом України. Так закінчився перший етап сучасного конституційного процесу в Україні. Позачергові вибори народних депутатів і Президента України (1994 р.) дещо сповільнили конституційний процес. 10 листопада 1994р. конституційну комісію було переформовано, її очолили Л. Кучма і О. Мороз. Життя вимагало невідкладного розв'язання багатьох складних проблем державотворення. У результаті виникла ідея «Малої Конституції України», яка знайшла своє втілення в проекті закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні». Але Верховна
Рада України відхилила його. 11 березня 1996р. Конституційна комісія схвалила проект Конституції і передала його на розгляд Верховної Ради. 24 квітня проект було прийнято за основу. 5 травня 1996 р. було створено Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проекту Конституції, до якої увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп. У червні комісія завершила свою роботу. 28 червня 1996р. нову Конституцію України було прийнято. Як джерело права її можна віднести до конституцій постійного, демократичного, республіканського, унітарного, жорсткого писаного типу. Важливо, що Конституція України за своїм змістом і духом не поступається конституціям країн зі сталими демократичними традиціями. Конституція характеризує Україну як суверенну, незалежну, демократичну , соціальну правову державу. Україна одержс чала Основний закон, без якого державність є не визначеною. Конституція юридично закріпила політичний та економічний суверенітет Української держави, її територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян.