
- •1. Передісторія України: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
- •4.Антична колонізація Пн. Причорномор’я.
- •7.Перші слов'янські державні утворенняна території України
- •8. Східнослов'янські союзи племен: їх розселення та процес об'єднання навколо Києва.
- •9.Теорії походження Київської Русі
- •10. Основні етапи розвитку держави Київська Русь.
- •11. Основні напрями і форми зовнішньої політики Київської Русі та її наслідки
- •12. Політичний устрій Київської Русі.
- •14. Русь і кочовий степ:етапи та особливості відносин
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •16.Галицько-Волинське князівство: особливостівості історичного розвитку.
- •17. Київське, Чернігівське та Переяславська князівства у 1132 – 1240 рр.
- •18.Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.
- •19. Входження українських земель до князівства Литовського.
- •20.Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •21. Польсько-Литовські унії та їх наслідки для українського народу.
- •22. Берестейська унія: зміст та наслідки.
- •23. Виникнення та еволюція українського козацтва до середини XVII ст.
- •24. Запорізька Січ – суспільно-політичний устрій та військова організація
- •25. Козацько-селянські повстання повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.
- •26. Причини національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
- •27.Зовнішня політика б.Хмельницького
- •28. Визвольна боротьба б.Хмельницького, її основні етапи та наслідки.
- •29. Козацько-гетьманська держава: політико-адміністративний устрій, економіка, соціальна структура.
- •30. Переяславсько-московський договір: причини, умови та політико-правове значення.
- •31. Руїна: причини, суть, наслідки.
- •32. Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів періоду Руїни.
- •33. Правобережна Україна та західноукраїнські землі під владою Польщі (2 половина XVII –XVIII ст.)
- •34. Національно-культурні процеси в Україні наприкінці XVI – першій половині XVII ст.
- •35. Україна в умовах Північної війни. І. Мазепа.
- •36. «Бендерська конституція» та «Вивід прав України» п.Орлика: політико-правові новації.
- •37. «Українська політика» Петра і.
- •38. Ліквідація Запорозької Січі і подальша доля запорозького козацтва.
- •40. Гайдамацькі рухи. Коліївщина. (Соціальні та національні аспекти)
- •42.Гетьманщина у складі російської держави та український автономістський рух.
- •45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у хіх ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •46. Політика російського самодержавства в царині національно культурного життя України (19ст.)
- •48. Феномен Тараса Шевченко в української історії.
- •49. Політизація українського громадського й національного руху на рубежі хіх-хх ст. Перші українські партії
- •50.Україна та українці в роки Першої світової війни.
- •52. Зовнішня політика Центральної Ради. Брест-Литовський мирний договір
- •55. Культурно-освітня робота центральної Ради і гетьманського уряду.
- •56. Внутрішня та зовнішня політика Директорії унр
- •58. Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика.
- •61.Україна в умовах неПу:
- •63. Зміни політико-економічного курсу в срср наприкінці 1920-х рр. Та їх наслідки для Україні.
- •65. Індустріалізація в Україні в 1920-1930 рр. Її особливості.
- •68. Інтегральний Націоналізм, як суспільно-політичне явище української історії міжвоєнного періоду. 20 ст.
- •70. Українське питання напередодні та на початку II світової війни.
- •71.Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Всенародний рух опору на окупованій території.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом
- •74.Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •77.Спроби десталінізації суспільного життя України в умовах хрущовської відлиги.
- •78.Дисиденський рух в Україні 1960-1980-х рр. Гельсінська спілка
- •79. Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку урср в 1970 – поч.1980-ч рр.
- •80. Україна в умовах демократизації радянського суспільства 1985-1991 рр.
- •81. Перебудовчий курс м. Горбачова і Україна.
- •82. Історичні обставини та основні етапи державотворення в Україні (1990-і рр.)
- •83. Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні в умовах становлення її нез.
- •85. Конституція України та її історичне значення.
- •28 Червня о 9.25 ранку Верховна Рада України кваліфікованою більшістю голосів (315) прийняла нову Конституцію України. День її прийняття було проголошено державним святом.
- •86. Соціально-економічний розвиток Української держави
- •87.Розвиток парламентаризму в сучасній Україні
- •88. Культурні здобутки 1991-2011 рр.
70. Українське питання напередодні та на початку II світової війни.
Напередодні війни в Європі склалась дуже несприятлива обстановка. Територіальні претензії Німеччини, її реваншистські настрої, агресивна політика і неправильна політика міжнародного суспільства по відношенню до неї, таємні договори і змови, все це заплутало цей клубок міжнародних відносин так, що Німеччина змогла розв`язати цю війну.
Одним з важливих питань, які стали своєрідною причиною війни було «українське питання». Роз`єднаність і перебування у складі чотирьох держав українських земель було важливим дестабілізуючим фактором політичного життя Європи. Крім СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які прагнули утримати вже підвладні та приєднати нові укр.. землі, на українські території почала активно претендувати Німеччина, у своїй боротьбі за життєвий простір, а також Угорщина, що хотіла повернути собі Закарпатську Україну. Крім того Англія, Франція та США своїм втручанням у вирішення «українського питання» або своїм дипломатичним нейтралітетом мали задовольнити власні геополітичні інтереси. Драматизм ситуації полягав у тому, що самостійно об`єднати свої землі в єдину державу і таким чином вирішити українське питання український народ не міг. Все залежало від балансу інтересів таких гігантів як СРСР та Німеччина. Це робило українське питання, тобто питання про подальшу долю українських земель, клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» - вагомим козирем у великій грі учасників Другої світової.
Важливо підкреслити, що майже до початку Другої світової війни Німеччина була активним ініціатором вирішення українського питання на свою користь. І тільки тверда позиція радянського керівництва про визнання інтересів СРСР на Балтиці, і Південно-Східній Європі, а також про відмову Німеччини від планів створення «Великої України» під час переговорів у Москві із міністром закордонних справ Німеччини Ріббентропом 22 серпня 1939р. змусили німецьке керівництво відмовитись від зазіхань на українські землі. Задоволення радянських вимог відкрило шлях до укладання наступного дня радянсько-німецького договору про ненапад терміном на 10 років. Додатково до основного договору було підписано ще й таємний протокол, який передбачав переділ сфер інтересів обох держав. Окремим пунктом протоколу було положення що стосувалося українських земель. По суті з цього розпочався поділ Європи між двома могутніми імперіями.
Звісно ця угода дала можливість Гітлеру розв`язати Другу світову, а СРСР фактично перетворився на її союзника, але це було фактично точкою відліку реального об`єднання українських земель у межах однієї держави. Звісно об`єднання укр.. земель і приєднання Західної України не було самоціллю для СРСР, а було лиш засобом для поширення свого впливу далі на захід.
Пожертвувавши своїми планами щодо України, Німеччина фактично зв’язала руки СРСР, що було важливим для неї на той час. Згідно із договором, після нападу Німеччини на Польщу, 17 вересня 1939 року радянські війська окупували Західну Волинь і Східну Галичину.
28 вересня 1939р. у Москві було підписано новий радянсько-німецький договір «Про дружбу і кордон між СРСР та Німеччиною». Згідно договору було встановлено кордон приблизно по річкам Сян і Зх. Буг. Переважна більшість території Західної України відійшла до СРСР.
У червні 1940 р. уряд СРСР звернувся з ультимативними вимогами до Румунії про негайне повернення Бессарабії. Німеччина не підтримала Румунію, і радянські війська без бою вступили в Північну Буковину і Бессарабію. У складі УРСР було створено дві нові області - Чернівецьку та Ізмаїльську, а також проведено розмежування з новоутвореною Молдавською РСР.
Хоч включення західноукраїнських земель було безпосереднім результатом змови між диктаторами, значення його в історії долі українського народу важко переоцінити - вперше українці об'єдналися в межах однієї держави.