28. Визвольна боротьба б.Хмельницького, її основні етапи та наслідки.

За своєю суттю це була антифеодальна всенародна визвольна війна, головною рушійною силою якої виступали селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти, а потім головною силою і лідером – козацтво, яке вело за собою і всі інші стани феодального суспільства України. Причини політичного характеру - напередодні національно-визвольної війни в Україні не було своєї держави. Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої. Причини національно-релігійного характеру - обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів і шляхти; польські магнати й шляхта, католицьке духовенство презирливо ставилися до української мови та культури. Причини соціального характеру - знищення природних багатств на українських землях, зростання панщини (5-6 днів на тиждень), натуральної та грошової ренти; збільшення податків і відпрацювань селян на користь держави.

Ця війна була досить довготривалою, набула великого розмаху і мала рішучій характер. ЇЇ очолював видатний діяч і воєначальник Богдан Хмельницький, син українського дрібного шляхтича, чигиринського сотника. Близький до широких мас козацтва, він розумів її думи і прагнення – і тому він разом з групою запорожців, своїх сподвижників, з`явився на Запоріжжі і почав безпосередню підготовку до повстання. Хмельницький вів його дуже обережно.

Перший етап війни 1648р. – рік найбільших успіхів та найбільшого розмаху повстання. Перемоги під Жовтими водами (квітень 1648), Корсунем (травень 1648р.) Пилявці (вересень 1648р.). Повна перемога Хмельницького. Українська територія, що була під владою Польщі перейшла до Хмельницького.

Другий етап 1649 – 1653, коли точилась напружена боротьба між ворогуючими сторонами з перемінним успіхом. Поразки під Збаражем і Зборовим. Як наслідок – Зборівський мир. Умови (реєстр 40 тис. козаків, польському війську та жидам зоборонялось перебувати на Київщині, Чернігівщині, та Братславщині там розповсюджувалась влада гетьмана). Нова поразка під Берестечком. 28 вересня 1651р. – Білоцерківський мир.(20 тис. реєстр, влада гетьмана на Київщині).

Третій етап 1654 – 1655рр. – Війна України проти Польщі в союзі з Росією. Переможному завершенню війни стали на перешкоді перемир’я Росії та Польщі. 18 січня 1654 року Переясловська рада про перехід України під зверхність царя. Після неї були прийняті «Березневі статті»: 1) Підтвердження прав і привілеїв війська запорізького на маєтності; 2)60-тис. козацький реєстр; 3) збереження місцевої адміністрації, податкової судової системи; 4) Право козацтва обирати гетьмана; 5) Право зносин гетьмана з іноземними державами крім Польші та Туреччини. 6) Збереження прав Київського митролиту; 7) Зобов’язання охороняти Україну від татар. Перемога Укр. Рос. над поляками війська під м. Городок 1655р. Віленське перемир’я Росії та Польщі.

Чевертий етап 1656 – 1657, союз україни з Семигородським князівством і спільні дії козаків із Шведською Армією. Об’єднаний Українсько-Семигородський похід на Польщу закінчився страшною поразкою для України, та смертю Б. Хмельницького. Цей етап вважається завершальним для визвільної війни.

НАСЛІДКИ: Створення Б. Хмельницьким Укр. Держави, (яку він вирвав з-під влади Польщі ) з новим устрієм, соціальними відносинами, власними фінансами, армією, адмінистративно-територіальним пділом, чітко визначеними кордонами, діючим державним апаратом. Разом з тим несприятлива зовнішньо – політична обстановка, і нестача внутрішніх сил не дали змогу створити незалежну Українську державу. Україна потрапила під залежність Росії.