
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини. Людина як елемент системи «Людина – життєве середовище»
- •Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори.
- •Причини виникнення і класифікація надзвичайних ситуацій. Стихійні лиха, класифікація та медико-тактична характеристика
- •4. Надзвичайні ситуації техногенного характеру, класифікація та медико-тактична характеристика
- •5. Основні принципи і способи захисту населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій
- •6. Зміст та обсяг надання першої медичної допомоги населенню в умовах надзвичайних ситуацій
- •Рекомендації щодо виконання контрольної роботи
- •Алгоритм розв’язання ситуаційної задачі із визначення ризику
- •Питання до диференційованого заліку
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Методична
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОЯ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ І ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
З ПРЕДМЕТА
«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – ФАРМАЦІЯ
(заочна форма навчання)
Черкаси
2012
Укладачі
І.Я. Губенко — директор Черкаського медичного коледжу, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України, викладач-методист, спеціаліст вищої категорії Черкаського медичного коледжу;
І.В. Радзієвська – заступник директора з навчальної роботи, кандидат педагогічних наук, викладач-методист, спеціаліст вищої категорії Черкаського медичного коледжу;
О.А. Сівак — викладач вищої категорії циклової комісії профілактичної медицини та здорового способу життя, спеціаліст з охорони праці ІІ кваліфікаційної категорії Черкаського медичного коледжу.
Методичні вказівки до контрольної роботи з предмета «Безпека життєдіяльності» розглянуто і схвалено на засіданнях циклової комісії профілактичної медицини та здорового способу життя (протокол № 1 від 30.08 2012 р.) та методичної ради Черкаського медичного коледжу (протокол № 1 від 22.10. 2012 р.).
Пояснювальна записка
Внаслідок поступального розвитку суспільства позитивні, на перший погляд, зміни в забезпеченні рівня життя людини призвели до підвищення ризику її здоров’я й існування людства взагалі.
Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності визначається трьома основними складовими:
зростанням глобальних природних небезпек, спричинених порушенням екологічної рівноваги природного середовища;
зростанням кількості техногенних небезпек (аварій і катастроф) під час взаємодії людини зі складними технічними системами;
соціально-політичною напругою у суспільстві.
Безпека життєдіяльності — це система базових знань з проблеми забезпечення безпечних умов існування людини у природному, соціальному та техногенному середовищах, а також організаційних і технічних заходів та засобів на рівні окремої особи (колективу, держави), спрямованих на запобігання або мінімізацію загроз її життю та здоров'ю в усіх сферах діяльності.
У зв’язку з усім цим у підготовці фахівців відповідно до сучасних вимог і завдань, які стоять перед вищими медичними навчальними закладами І—II рівнів акредитації, є необхідність вивчення предмета “Безпека життєдіяльності”.
Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»).
Навчальним планом для вивчення дисципліни для студентів спеціальності 5.12020101 «Фармація» передбачено 54 години, з них лекцій — 4 годин, практичних занять — 2 годин, самостійної позааудиторної роботи — 48 годин.
У програмі розглядаються питання безпеки життєдіяльності в умовах НС мирного та військового часу, наводиться класифікація можливих НС, методи їх прогнозування, способи захисту людей від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих та при застосуванні сучасної зброї масового ураження, зміст і обсяг першої медичної допомоги у вогнищах НС.
Метою курсу є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців щодо створення безпечних умов діяльності і життя, опанування принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.
Практичні заняття передбачають самостійну роботу студентів під керівництвом викладача. Заняття забезпечуються комплектами роздаткового матеріалу для самостійної роботи відповідно до змісту тем, що забезпечує мотивацію, пізнавальний та професійний інтерес студентів.
У кінці вивчення предмета проводиться диференційований залік.
У результаті вивчення курсу «Безпека життєдіяльності» студенти повинні знати:
теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини;
класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров’я людини;
методи виявлення шкідливих та небезпечних факторів;
законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини;
основні принципи індивідуальної та колективної безпеки;
принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку людства;
характеристики осередків ураження, що виникають у надзвичайних ситуаціях мирного і військового часу;
способи захисту населення від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих та при застосування зброї масового ураження;
основи організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
загальні вимоги до санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму медичних закладів у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
особливості організації екстреної медичної допомоги дітям та підліткам;
заходи і засоби першої медичної та долікарської допомоги в осередку ураження.
Студенти повинні вміти:
аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;
оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;
здійснювати практичні заходи щодо підвищення безпеки людини в побуті і на виробництві;
надавати першу медичну допомогу населенню у вогнищах аварій, катастроф, стихійних лих і при застосуванні зброї масового ураження;
оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку, яка виникає в результаті надзвичайних ситуацій мирного або військового часу і приймати відповідні рішення;
проводити медичне сортування потерпілих у вогнищі ураження та проводити евакуацію потерпілих;
розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров’я людини та її гармонійний розвиток;
надавати першу медичну та долікарську допомогу потерпілим в умовах надзвичайних ситуацій;
визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.
Студенти мають бути проінформованими про:
соціальні та економічні аспекти безпеки життєдіяльності;
сучасні рекомендації щодо надання невідкладної допомоги в надзвичайних ситуаціях мирного та військового часу;
основні нормативно-законодавчі документи щодо безпеки життєдіяльності.