6.Основні напрями удосконалення державної системи моніторингу

У роботі ДСМД, особливо в умовах обмежених ресурсів, слід прагнути до гармонізації національної системи моніторингу довкілля із системами моніторингу, поширеними в Європі. Шляхи гармонізації лежать в площині розробки спільних стандартів і форматів екологічної інформації, екологічного тезаурусу та налагодження обміну інформацією. Це дозволить розробити стандартизовану систему показників стану довкілля, забезпечить майбутню інтеграцію ДСМД до загальноєвропейської системи моніторингу довкілля.

Поліпшення роботи ДСМД на державному та регіональному рівнях повинно здійснюватися шляхом органіації та координації робіт з питань підготовки регіональних та державної програм моніторингу довкілля. Необхідно удосконалення наявної нормативно-правової та організаційно-методичної бази ДСМД. Для цього в рамках Мінекоресурсів розроблено методичні засади підготовки державних програм моніторингу довкілля.

Зокрема було створено рекомендації щодо вдосконалення мереж спостережень вод, опрацьовано вимоги щодо обладнання типових пунктів контролю природних та стічних вод, створення баз данних спостережної мережі (атмосфера, гідросфера) мінекоресурсів.

Доцільно проводити роботи за міжгалузевою науково-технічною програмою "Екологогічна діагностика, експертиза, моніторінг", забезпечити розробку "Единого міжвідомчого керівництва по організації та здійсненню державного моніторінгу вод", в якому визначити розподіл функцій між суб'єктами державного моніторінгу вод, чітко окреслити вимоги щодо належної точності спостережень за складом та властивостями відповідного середовищ

7. Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні Моніторинг атмосферного повітря

Постановою Кабінету Міністрів України від 09. 03. 99р. № 343 затверджений, "Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря", яким визначено такі основні об'єкти моніторингу: атмосферне повітря, атмосферні опади і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Встановлені списки загальнопоширених забруднюючих речовин, показників та інгредієнтів атмосферних опадів та забруднюючих речовин, які використовуються під час проведення моніторингу.

Завдяки моніторингу атмосферного повітря одержують первинні дані про склад та обсяги викидів забруднювачів, узагальнені дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу.

Для атмосферного повітря за даними моніторингу останніх років можна відзначити тенденцією до зниження в ньому вмісту бензопірену в більшості міст України, зокрема Дніпропетровську, Донецьку, Маріуполі, Одесі. Зниження загального рівня забруднення атмосферного повітря спостерігалось у Донецьку, Дзержинську, Луганську, Миколаєві, Полтаві, Херсоні, Черкасах. Поряд з цим зросло забруднення повітря в містах Арменську, Красноперекопську, Слов'янську, Рівному.

В атмосферних опадах з 1990 року спостерігається стійка тенденція до зниження вмісту сульфатів. Вміст гідрокарбонатів та хлоридів в атмосферних опадах з 1996 року має стабільний характер. Вміст же кальцію та натрію, що найбільше мінералізують воду опадів, мав до 1998 року тенденцією до зниження, після чого спостерігається його зростання.