12 Перші англійські колонії

У 1583 р. острів Ньюфаундленд був проголошений англійським володінням — першою заморською колонією Англії, що поклало початок імперії. Висадився на Ньюфаундленді сер Гамфрі Ґілберт. В 1584р. Волтер Релей отримав патент від королеви й заснував колонію на території сучасної Північної Кароліни. Через брак припасів колонія не вижила.

Після підписання лондонської угоди в 1603 р. А. довелося припинити піратську діяльність, тож англійська корона почала розбудовувати власну колоніальну структуру. Англ. поселення стали виникати в Пн Америці й на островах Вест-Індії. Період від початку колонізації до втрати 13 американських колоній пізніше отримав назву «першої британської імперії».

На перших порах найважливіші й найприбутковіші колонії Англії виникли в басейні Карибського моря. Колонія у Гаяні, утворена в 1604 році, проіснувала лише два роки, оскільки не змогла виконати мети заснування - відкриття родовищ золота. Швидко припинили існування колонії на островах Сент-Лусія і Гренада, але поселення на Сент-Кіттсі, засноване в 1624 році, на Барбадосі (1627) і на Невісі втрималися за рахунок організації цукрових плантацій за бразильською системою. В 1665 році Англія захопила острів Ямайка, а в 1666 році колонізувала Багами.

Перше постійне англійське поселення було засноване в 1607 році в Джеймстауні. Поселенням управляла Вірґінська компанія. В 1609 році були відкриті Бермудські острови. Релігійні переслідування в Європі змушували багатьох людей зважитися на труднощі подорожі через Атлантику: колонія в Меріленді (1634) стала притулком для римо-католиків, колонія на Род-Айленді (1636) - терпимою для всіх релігійних течій, а колонія в Коннектікуті (1639) - для конгрегаціоналістів. Провінція Кароліна була заснована в 1663 році, в 1664 році англійським володінням стала нідерландська колонія Новий Амстердам, яку перейменували в Нью-Йорк. В 1681 році Вільям Пенн заснував Пенсильванію.

Континентальні колонії, під. з яких постачали тютюн, бавовну й рис, а пн. - хутра і матеріали для військових потреб мали великі площі придатної для землеробства землі приваблювали більше імігрантів з Англії. З перших років важливою складовою Британської імперії в Америці було рабство.

13 Причини та початок англійської революції середини 17ст.

Англ. буржуа́зна револю́ція 17 столі́ття революція 1640—60, яка привела до перемоги капіталістичного ладу в А. одна з перших буржуазних революцій. В 16 і на початку 17 ст. в Англії відносно швидко розвивався капіталістичний спосіб в-ва, зміцнювались економіч. позиції буржуазії і т. з. «нового дворянства», що стало на шлях капіталістич. підприємницької діяльності. Одночасно йшов процес масового обезземелення селянства.

Історію англійської буржуазної революції прийнято ділити на 3 етапи: 1. Конституційний етап (1640 - 1642 рр); 2. Громадянські війни 1г. в. (1642 - 1646 р.) та 2 г.в. (весна-зима 1648р.); 3. Індепендентська республіка (1649 - 1653 р.) Кінцевим етапом цієї революції можна назвати - реставрацію монархії.

Ек. розв. призвів до загострення суперечностей між буржуазією і новим дворянством, з одного боку, і монархією та феодальним дворянством — з другого. Особливо гострого характеру ці суперечності набрали при Стюартах — Якові І (1603—25) і Карлі І (1625—49). 1629 Карл І, незадоволений опозицією парламенту, розпустив його і 11 років правив країною як самодержець. В 1640, потребуючи грошей для провадження війни проти Шотландії, король скликав парламент (Довгий парламент, 1640—53), що став органом буржуазної революції.

В 1641 парламент ліквідував надзвичайні королівські й церковні суди, скасував податки, запроваджені без згоди парламенту королівським урядом, ухвалив постанову про обов'язкове скликання парламенту кожні три роки і позбавив короля права самовільно розпускати парламент. Карл І, підтриманий феод. дворянством і англік. церквою, в серпні 1642 став на шлях збройної боротьби проти парламенту. Почалася 1-а гром. війна.

Після А. б. р. прискорився процес розорення і обезземелення англ. селянства. Це був початок загального краху феодалізму в Європі. А б р привела до перемоги прогресивного буржуазного ладу. Буржуазні відносини, які встановилися після неї, поширилися на пн.-амер. колонії. Ця революція висунула А.. вперед в ек. і політич. відношенні в порівнянні з іншими європ. державами.