24 Внутрішньополітична ситуація та війна Великої Британії з наполеонівською Францією

Внаслідок революції у Франції до лади прийшов Наполеон Бонапарт. На війну проти Ф. піднялися всі країни. А. Вовала з Ф. 22р. (1793-1815рр.). В.Б. проводила операції на морі та суходолі, тривалу експедицію в Португалію та Іспанію, де знах. франц. війська. 1793р. Вільям Пітт Молодший розірвав взаємини А. та Ф. У війні А. допомагали: острівне становище, ек. процвітання в країні, перевага в морському озброєнні. В період військових дій: не Діяв Habeus Corpus Act, участь у змові – 7р. ув., заборона зібраня більше 50 осіб, жорстка цензура. 1799р. – закон, що заборонив Тред-юніони. 1798р. – в І. почалося нац. протистояння англ. гніту. 1801р. – 2-ий Акт про Унію (І. втратила свій парламент і право на самоуправління).

1802р. – підписаний Алієнський мир (Ф. і А.) – лише тимчасове перем. 1805 р. - розгром адміралом Нельсоном іспано-французького флоту при Трафальгарі. В 1806р – Наполеон оголошує континент. блокаду В.Б. (всі країни, що залежали від Ф. не мали права торгувати з А., тому вона була відрізана від сировини і ринків збуту). 1807р. – Тільзітський мир: Р. обіцяла вийти зі скл. антифр. коаліції і підтримати Ф., Наполеон сприятиме претензіям Р. щодо Швеції і Бл. Сходу. Цей союз – не тривалий. 1810р. – Росія порушує конт. блокаду. 1813р. – 6 коаліція Європ. країн проти Наполеона, запроп. мир, але він відмовився. Він програв. 1814-1815рр. – Віденський конгрес (післявоєнний мир у Європі, терит. зміни, наполеон – виезений на острів). 1812-1814рр. – Америансько - Англійська війна (передували війни з америк. індіанцями). Серпень 1814р. – А. ввійшла в Вашингтон. 1814р. – мирн. договір між США та В.Б.

25 Парламентська реформа 1832р.

Після смерті Георга 4 у 1830р, королем стає Вільгельм 4 (1830-1837). Запроп. проект реформи. Тодішній прем’єр Лорд Ліверпул (1812-1877) розпустив парламент через незгоду. Тоді палата громад ухвалила цей проект, хоч палата лордів відхилила його. Існувала потреба у парлам. реформі, бо: меді виборчих округів не змінювалися з 17ст., не існувало єдиного виборчого цензу (з 16млн. лише 160 тис. мали право голосувати). Лідер вігів, Чарльз Грей звернувся до короля і отримав відповідь, що король надасть титул пера стільком особам, щоб ств. більшість. Налякані лорди здалися і прийняли в 1832р парламентську реформу: 56 містечок втратили право на представництво, перекроєні виборчі округи, нові виборчі цензи (повноліття і сплата певної суми податку), к-ть виборців зросла в 1,5 раза, голосування було відкрите і письмове, скасув. рабства, скороч. робочий тиждень. В 1834р. прийнято «закон про бідних»: допомога надавалася старим людям і хворим, а всіх решта забирали для роботи.

26 Внутрішня політика Великої Британії у Вікторіанську епоху.

1837р. – престол зайняла Вікторія. Сама обрала собі чоловіка, підняла престиж конят. монархії, зуміла порідн. з усіма правлячими родинами Є. На сер. 19ст. заверш. пром. революція в А. А. – майся. світу, ніхто не може з нею конкурувати. 1824р. – закон «Про скас. заборони на Тред-юніони» 1867р. – 2-а Парламентська реформа: 38 міст позбавлено представництв, знижено майновий ценз, розшир. виборчі права на деякі катег. населення (робітники, ін тел., торговці), к-ть виборців зросла до 2 млн. осіб. Проект реформи хоч був запропонований ще лідером ліберальної партії Вільямом Грабатонои, але у переробленому вигляді був прийнятий у 1867р. за ініціптиси Бенджаміна Дізраелі (партія консерваторів торі).

1868р. – наступні вибори, пер. лібер. партія Вільяма Гладстона. Саме вони запров. таємне голос. 1845-1849рр. – голод в Ірландії. Брит. уряд відм. зменшити експорт зерна. Почалися масові повстання. 1847р – Чорний рік. Держава не скривала голод, орган. «супові кухні»,збиралися кошти. Наслідок 4млн. ірл. емігрували. Ірл. політ кола запроп. програму самоупр. «Гомруль». 1870р. – Ліга Гомруля. Нова політика «Шин Фейн» (МИ самі) – виключала можливість співпраці з А.

1874-1870рр. – консерватори на чолі з Дізраелі ( обов’язкове 6навчання для дітей 5-12р.). 1880-1885рр- Ліберали Гладстона, які провели 3 Парламентську реформу (вдвічі збільшено к-ть витборців, сформ. виборчі дільниці пропорційно к-ті населення, запроп. мажоритарна система). 1888р. – місц. уряд провів реформу за якою А поділена на 122 округи на чолі кожного- Рада графства.