
- •Державного вищого навчального закладу
- •Конспект лекцій
- •"Конструкційні і електротехнічні
- •Передмова.
- •Розділ 1. О с н о в и металознавства.
- •Будова і властивості металів, сплавів.
- •Будова металів і сплавів.
- •1.1.2 Властивості металів і сплавів.
- •Основні поняття про сплави. Сплави заліза з вуглецем.
- •В у г л е ц е в і сталі.
- •1.5 Леговані сталі
- •1.6 Тверді сплави.
- •1.7. Сплави кольорових металів.
- •1.8 Основи термічної і хіміко-термічної обробки металів.
- •1.9 Корозія металів і міри боротьби з нею.
- •Контрольні питання.
- •Розділ 2 способи обробки металів і сплавів
- •2.1 Ливарне виробництво
- •В иготовлення модельного комплекту
- •Плавка металу
- •2.2. Обробка металів тиском.
- •2.3 Обробка металів різанням
- •При точінні заготовка закріплюється у встановленому на шпінделі верстата патроні і обертається, а закріплений у резцетримачі різець здіснює поступальний рух в подовжньому і поперечному напрямах.
- •Конструкції свердла, верстат зенкера, розгортки.
- •Фрезерний верстат
- •Шліфувальних кругів
- •2.4 Зварювання та паяння металів.
- •2.4.1 Зварювання металів і сплавів.
- •2.4.2 Паяння металів.
- •Індукційне Зануренням Пальниками
- •2.5. Електрофізичні і електрохімічні способи обробки металів
- •Контрольні питання.
- •Розділ 3. Магнітні матеріали.
- •3.1. Основні характеристики магнітних матеріалів.
- •3.2. Магнітні матеріали.
- •3.2.1. Магнітом`які матеріали.
- •3.2.2. Магнітотверді матеріали.
- •Розділ 4. Провід никові матеріали.
- •4.1 Загальні властивості провідників.
- •Де u1 і u2- потенціали металів, що зіткнені;
- •Матеріали високої електричної провідності.
- •Матеріали високого електричного опору
- •4.4 Провідникові матеріали і сплави різного призначення.
- •4.5 Провода, шини, кабелі.
- •4.5.1 Провода та шини.
- •Мідні шини мають ширину (в) від 16 до 120 мм і відрізняються від стрічок більшою товщиною (а) від 4,0 до 30,0 мм.
- •4.5.2 Силові кабелі.
- •Низької напруги Високої напруги
- •Розділ 5 діелектрики.
- •Фізичні процеси, що виникають в діелектриках.
- •Електричні характеристики діелектриків.
- •5.1.2 Пробій діелектрика.
- •5.2 Механічні, физико-хімічні та теплові властивості ізоляційних матеріалів.
- •5.3 Газоподібні діелектрики.
- •Рідкі діелектрики.
- •5.5. Високомолекулярні органічні та елементоорганічні діелектрики.
- •5.6 Воскоподібні діелектрики. Бітуми, лаки, компаунди.
- •5.6.1 Воскоподібні діелектрики.
- •5.6.2 Бітуми
- •5.6.3 Електроізоляційні лаки.
- •2. Смоляні лаки – розчини синтетичних, штучних чи природних смол.
- •5.6.4 Електроізоляційні компаунди.
- •За призначенням:
- •5.7 Волокнисті матеріали.
- •5.8. Пластмаси. Плівкові матеріали. Гуми.
- •Пластмаси і плівкові матеріали.
- •5.8.2 Гуми
- •5.9 Слюда і матеріали на її основі.
- •5.10 Скло та ситали. Керамічні електроізоляційні матеріали.
- •5.10.1 Скло та ситали.
- •5.10.2. Керамічні електроізоляційні матеріали.
- •5.11. Активні діелектрики.
- •Розділ 6. Напівпровідникові матеріали.
- •Основні властивості напівпровідників.
- •6.2 Напівпровідникові матеріали.
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 спеціальні матеріали.
- •7.1 Теплоізоляційні та жароміцні матеріли.
- •7.1.1 Теплоізоляційні матеріали.
- •2 Спучені;
- •За теплопровідністю матеріали і вироби з них поділяються на класи:
- •7.1.2 Жаростійкі і жароміцні сталі і сплави.
- •7.2 Матеріали для нагрівальних печей опору.
- •Література
5.7 Волокнисті матеріали.
Характеристика волокнистих матеріалів.
Властивості, галузь застосування волокнистих матеріалів:
А) дерево;
Б) папір і картон;
В) текстильні матеріали;
Г) лакотканини.
1. Волокнисті матеріали складаються з частинок подовженої форми – волокон, проміжки між якими заповнені повітрям у непросочених матеріалів і природними або синтетичними смолами у просочених. Переваги: невисока вартість, велика механічна міцність, гнучкість і зручність обробки. Недоліки: невисокі електрична міцність і теплопровідність. Просочення покращує властивості.
Непросочені волокнисті матеріали за видом сировини діляться на матеріали:
а) рослинних волокон;
б) паперу, картону, бавовняної тканини і пряжі;
в) тваринних волокон (натуральний шовк);
г) синтетичних і штучних волокон (шовк, капрон і т.п.);
д ) неорганічне волокно (скляне волокно, азбест).
2. А) Дерево – один із перших електроізоляційних і конструкційних матеріалів завдяки дешевизні і легкості механічної обробки. Дерево має непогані механічні властивості, особливо з урахуванням його легкості: міцність дерева, віднесена не до геометричних розмірів, а до ваги, не нижче, ніж у сталі. Міцність дерева в різних напрямках різна: міцність поперек волокон менше, ніж вздовж; погано витримує дерево розколювання вздовж волокон. Основою дерева, як всякого рослинного волокна, є органічна речовина – целюлоза. Має велику діелектричну проникність і тангенс кута діелектричних втрат (=6,5-7, tg= 0,005-0,01). Недоліки:
нестандартність властивостей (неоднорідність властивостей залежно від напрямку їх випилювання, наявності сучків і інших дефектів),
висока гігроскопічність, яка обумовлюється різким зниженням електроізоляційних властивостей дерева при його зволоженні,
низька нагрівостійкість і горючість.
Властивості дерева покращуються при його просочуванні парафіном, льняним маслом, різними смолами і т.п. Просочування дерева слід проводити тільки після закінчення механічної обробки ( розпилювання, свердлення і т.і.). Коли деревяні деталі призначені для роботи у трансформаторному маслі, тоді їх після сушки просочують тим же маслом.
Дерево застосовують для виготовлення дерев'яних опор ліній електропередачі, кріпильних деталей трансформаторів високої і низької напруги, пазових клинів електричних машин, рукояток рубильників, штанг приводів, розєднувачів і масляних вимикачів і т.п.
Б) Папери і картон - листові і рулонні матеріали коротковолокнистої будови, що складається в основному з целюлози. До складу деревини, крім целюлози і води, входять різні речовини, які розглядаються як домішки: лігнін (надаючий крихкість), смоли, солі й ін. Для видалення домішок розмелена в щепу деревна вариться у котлах, які містять водні розчини лугів чи кислот, які переводять домішки в розчинні у воді зєднання; потім целюлоза ретельно відмивається водою від домішок.
Для виготовлення паперу механічно оброблена (розмелена) целюлоза з великою кількістю води відливається суцільним шаром на рухому сітку паперороблячої машини. При видаленні води крізь комірки сітки, ущільненні і сушінні при пропусканні між стальними валками, деякі із яких мають обігрів, отримується папір у вигляді рулонів. Міцність паперу при розтягуванні більше в напрямку вздовж рулону, ніж поперек. Міцність також сильно залежить від вологості паперу: як дуже сухий, так і вологий папір мають знижену механічну міцність.
Кабельний папір марок К і КМ використовується для силових кабелів напруги до 35 кВ, КВ і КВУ – 35 кВ і вище, КВМ і КВМУ – 110 кВ і більше. Телефонний папір марок КТ і КТУ має товщину 50 мкм, щоб зменшити ємність ізоляції телефонних кабелів. Телефонний папір випускається як натурального кольору (жовтуватого), та і пофарбований в червоний, синій чи зелений колір; різний колір служить для розпізнавання жил телефонного кабелю. Просочувальний папір використовується для виготовлення листового гетінаксу.
Найтонший і високоякісний вид електроізоляційних паперів – конденсаторний папір, вживаний для виготовлення діелектрика конденсаторів. Конденсаторний папір виготовляють з сульфатної деревної целюлози. При використовуванні конденсаторного паперу як діелектрик звичайно беруть декілька шарів із застосуванням різних просочувальних мас (рідких, напіврідких і твердих).
Електрокартон має низьку вартість і добрі технологічні властивості, високу стабільність і механічну міцність. При просоченні трансформаторним маслом можна отримати ізоляцію з високими електричними параметрами. Для виробництва електрокартону найбільш широко застосовують сульфатну целюлозу, бавовняну целюлозу. Широко застосовують як основний твердий матеріал у силових трансформаторах.
Картон в основному відрізняється від паперу більшою товщиною. Електроізоляційний картон виготовляється двох типів: повітряний – більш твердий і пружний, призначений для роботи на повітрі (прокладки для пазів електричних машин, каркаси котушок, шайби і т.і.), і масляний – більш рихлий і більш мякий за структурою, призначений для роботи у трансформаторному маслі. Картон випускається в листах товщиною до 3 мкм, в окремих випадках більше.
В) Текстильні матеріали отримуються методами спеціальної обробки (прядіння, ткання) довговолоконної сировини. Тканини відрізняються рівною будовою (переплетіння ниток). Текстильні матеріали мають більш високу механічну міцність, особливо при перегинанні і при стиранні, і не так сильно знижають міцність при зволоженні, але ці матеріали і просочені вироби з них набагато дорожче і мають меншу електричну міцність, ніж папери і просочені папери.
В електроізоляційній техніці пряжу використовують для захисних покровів кабелю (бавовняна пряжа) і для ізоляції (обмотки і обплетіння) обмотувальних проводів (більш тонка бавовняна й інші типи пряж і ниток); стрічки і тканини використовують для захисту ізоляції електричних машин і апаратів (особливо міцні стрічки – з діагональним переплетінням ниток “ялинкою”).
До природних волокон відносять бавовняну пряжу і натуральний шовк. Із останнього отримують більш тонку ізоляцію. Однак шовк набагато дорожче бавовняного волокна і в техніці електричної ізоляції витісняється штучними і синтетичними волокнами.
Основні типи штучних волокон – віскозний і ацетатний шовк, отримані із ефірів целюлози. За зовнішнім виглядом обитва ці типи нагадують натуральний шовк, але пряжа із них такої ж товщини, що і бавовняна. За електроізоляційними властивостями віскозний шовк не має переваг перед бавовняним волокном, але ацетатний шовк перевершує як бавовняне волокно, так і натуральний шовк.
Із синтетичних волокнистих матеріалів слід відмітити поліетилентерефталатні (лавсан, терилен, терен, дарон і ін) поліамідні (капрон, дедерон, найлон, анід і ін.), поліетиленові, полістирольні, полівінілхлоридні (хлорин і ін) і політетрафторетиленові. Ці матеріали, як і гнучкі плівки, – це лінійні полімери з високою молекулярною вагою. Деякі синтетичні волокна, наприклад поліамідні, після виготовлення підлягають витяжці для додаткової орієнтації лінійних молекул вздовж волокон і покращення механічних властивостей волокна; при цьому збільшується і довжина волокна, воно стає тонше. Із синтетичних волокон в електроізоляційній техніці більше використання знайшов капрон. Використання капрону замість натурального шовку і бавовняної пряжі у виробництві обмотувальних проводів дає великий економічний ефект, бо капрон не тільки дешевше і легко доступний, а і дає більшу довжину нитки такого ж перетину із одиниці ваги, так як щільність капрону невелика.
Г) Лакотканини - гнучкі електроізоляційні матеріали, представляють собою тканини, просочені електроізоляційним лаком. Тканина, що просочується, забезпечує механічну міцність, гнучкість і певну еластичність. Лаки утворюють на поверхні міцну плівку, яка додає добрі електричні властивості і стійкість до дії вологи.
Лакотканини виготовляють на основі бавовняних, шовкових і скляних тканин і синтетичних волокон, застосовуються у вигляді різних стрічок, прокладок, обгорток і ін.
У виробництві лакотканин використовують склотканини з різними типами просочувальних складів (масляних, кремнійорганічних, фторопластових), які відрізняються високою стійкістю до дії температури, вологого середовища й інших чинників. Також використовують азбестові волокна, одержувані з мінералу «азбест» досить складного складу.
Азбестова пряжа застосовується для обплетення нагрівостійких проводів і кабелів, призначених для роботи при температурі Т = 50-450 С. В електропромисловості випускають азбестові електро- і теплоізоляційні стрічки, шнури, картони, дошки.
В електромашино-, електроапаратобудуванні й інших галузях народного господарства широко використовуються гнучкі електроізоляційні трубки. Найширше застосування отримали лаковані трубки і трубки, що виготовляються на основі каучуку і звані еластомерами.