
- •Державного вищого навчального закладу
- •Конспект лекцій
- •"Конструкційні і електротехнічні
- •Передмова.
- •Розділ 1. О с н о в и металознавства.
- •Будова і властивості металів, сплавів.
- •Будова металів і сплавів.
- •1.1.2 Властивості металів і сплавів.
- •Основні поняття про сплави. Сплави заліза з вуглецем.
- •В у г л е ц е в і сталі.
- •1.5 Леговані сталі
- •1.6 Тверді сплави.
- •1.7. Сплави кольорових металів.
- •1.8 Основи термічної і хіміко-термічної обробки металів.
- •1.9 Корозія металів і міри боротьби з нею.
- •Контрольні питання.
- •Розділ 2 способи обробки металів і сплавів
- •2.1 Ливарне виробництво
- •В иготовлення модельного комплекту
- •Плавка металу
- •2.2. Обробка металів тиском.
- •2.3 Обробка металів різанням
- •При точінні заготовка закріплюється у встановленому на шпінделі верстата патроні і обертається, а закріплений у резцетримачі різець здіснює поступальний рух в подовжньому і поперечному напрямах.
- •Конструкції свердла, верстат зенкера, розгортки.
- •Фрезерний верстат
- •Шліфувальних кругів
- •2.4 Зварювання та паяння металів.
- •2.4.1 Зварювання металів і сплавів.
- •2.4.2 Паяння металів.
- •Індукційне Зануренням Пальниками
- •2.5. Електрофізичні і електрохімічні способи обробки металів
- •Контрольні питання.
- •Розділ 3. Магнітні матеріали.
- •3.1. Основні характеристики магнітних матеріалів.
- •3.2. Магнітні матеріали.
- •3.2.1. Магнітом`які матеріали.
- •3.2.2. Магнітотверді матеріали.
- •Розділ 4. Провід никові матеріали.
- •4.1 Загальні властивості провідників.
- •Де u1 і u2- потенціали металів, що зіткнені;
- •Матеріали високої електричної провідності.
- •Матеріали високого електричного опору
- •4.4 Провідникові матеріали і сплави різного призначення.
- •4.5 Провода, шини, кабелі.
- •4.5.1 Провода та шини.
- •Мідні шини мають ширину (в) від 16 до 120 мм і відрізняються від стрічок більшою товщиною (а) від 4,0 до 30,0 мм.
- •4.5.2 Силові кабелі.
- •Низької напруги Високої напруги
- •Розділ 5 діелектрики.
- •Фізичні процеси, що виникають в діелектриках.
- •Електричні характеристики діелектриків.
- •5.1.2 Пробій діелектрика.
- •5.2 Механічні, физико-хімічні та теплові властивості ізоляційних матеріалів.
- •5.3 Газоподібні діелектрики.
- •Рідкі діелектрики.
- •5.5. Високомолекулярні органічні та елементоорганічні діелектрики.
- •5.6 Воскоподібні діелектрики. Бітуми, лаки, компаунди.
- •5.6.1 Воскоподібні діелектрики.
- •5.6.2 Бітуми
- •5.6.3 Електроізоляційні лаки.
- •2. Смоляні лаки – розчини синтетичних, штучних чи природних смол.
- •5.6.4 Електроізоляційні компаунди.
- •За призначенням:
- •5.7 Волокнисті матеріали.
- •5.8. Пластмаси. Плівкові матеріали. Гуми.
- •Пластмаси і плівкові матеріали.
- •5.8.2 Гуми
- •5.9 Слюда і матеріали на її основі.
- •5.10 Скло та ситали. Керамічні електроізоляційні матеріали.
- •5.10.1 Скло та ситали.
- •5.10.2. Керамічні електроізоляційні матеріали.
- •5.11. Активні діелектрики.
- •Розділ 6. Напівпровідникові матеріали.
- •Основні властивості напівпровідників.
- •6.2 Напівпровідникові матеріали.
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 спеціальні матеріали.
- •7.1 Теплоізоляційні та жароміцні матеріли.
- •7.1.1 Теплоізоляційні матеріали.
- •2 Спучені;
- •За теплопровідністю матеріали і вироби з них поділяються на класи:
- •7.1.2 Жаростійкі і жароміцні сталі і сплави.
- •7.2 Матеріали для нагрівальних печей опору.
- •Література
5.6.4 Електроізоляційні компаунди.
Класифікація компаундів.
Компаунди на основі бітумів, склад, властивості, галузь застосування.
Кабельні компаунди, склад, властивості, галузь застосування.
Компаунди на основі смол, склад, властивості, галузь застосування.
1. Компаундом є будь-яка суміш речовин, що не є хімічним з'єднанням. В електроізоляційній техніці під компаундами розуміють склади без розчинників, що застосовуються для просочення обмоток електричних машин (просочувальні компаунди), для заливки різних електротехнічних пристроїв з метою отримання водо- і вологостійкої ізоляції (заливальні і литі компаунди) і для заповнення пустот і обмазок у деяких конструкціях (обмазувальні компаунди).
За призначенням:
просочувальні служать для заповнення пір капілярів і повітряних включень в електроізоляційному матеріалом (для обмоток електричних машин, котушок апаратів, трансформаторів і ін.). Після просочування поліпшуються теплопровідність, тепловіддача обмоток, що дозволяє збільшити потужність апаратів, збільшується механічна міцність, вологостійкість, термін служби;
заливальні з синтетичних полімерів; нафтові, бітумні, рослинні і з мінеральних масел і синтетичних смол.
Залежно від типу полімерної основи в компаунди вводять затвердітелі, прискорювачі, активні розчинники, пластифікатори.
За відношеням до нагріву діляться на термопластичні і термореактивні (тверднуть у результаті хімічних реакцій, що відбуваються в них).
2.Найстарішими за часом упровадження в електропромисловість компаундами є бітуми з певною температурою розм'якшення. Іноді бітумні компаунди використовують для просочення обмоток статорів електричних машин. У порівнянні з просочувальними лаками вони здатні забезпечити кращу вологостійкість і вологовбирність ізоляції. Для просочення роторних обмоток бітумні компаунди непридатні через свою термопластичність; бітум, розм'якшений при нагріванні до робочої температури машини, може бути викинутий з обмотки, що обертається, дією відцентрової сили. При заповненні компаундом повітряних проміжків між котушками електричних апаратів і металевими кожухами істотно поліпшуються умови відведення тепла, унаслідок чого потужність апарата може бути підвищеною. Тепловідвід можна поліпшити ще більше, якщо застосувати з підвищеною питомою теплопровідністю кварц-компаунд, тобто бітум, змішаний з мінеральним кристалічним наповнювачем – чистим кварцовим піском.
3. У кабельній техніці велике значення мають кабельні компаунди. До них відносять:
просочувальні кабельні маси, що служать для просочування паперової ізоляції силових кабелів і виготовляються з нафтового масла, до якого для підвищеної в'язкості додають каніфоль або синтетичні смоли;
заливальні кабельні масла, вживані для заливання сполучних, відгалужувальних і кінцевих муфт.
У техніці слабких струмів для просочення і заливки ізоляції застосовують різні воскоподібні речовини і їх сплави з іншими матеріалами. Так, компаунд КЕЦ – термопластичний заливальний компаунд на основі етілцелюлози і церину, холодостійкий і вологостійкий.
Описані вище компаунди – термопластичні; вони розм'якшуються за допомогою нагрівання, а затвердівають при подальшому охолоджуванні. За останні роки все більше значення набувають термореактивні компаунди, які необратимо твердіють в результаті хімічних перетворень, що відбуваються в рідкому компаунді. Термореактивні компаунди застосовуються для просочення і заливки різних деталей і вузлів: сухих трансформаторів, ізоляції водостійких електричних машин і т.п.; заливка значно покращує електричні властивості ізоляції, захищає від зволоження, механічних пошкоджень і ін. Проте заливка термореактивним компаундом заважає ремонту деталі при її пробої або іншому пошкодженні, в більшості випадків при пошкодженні залитої деталі потрібна її заміна.
4.Досить поширені епоксидні компаунди, що є епоксидною смолою з додаванням наповнювачів, пластифікаторів і інших інгредієнтів, які застосовують як кабельні заливальні маси; завдяки високій механічній міцності стверділого епоксидного компаунду у ряді випадків залита таким компаундом муфта може виконуватися без металевого кожуха.
Важливе значення мають також термореактивні поліефірні компаунди на основі насичених поліефірних смол, часто із стиролом, метілметалатом і іншими насиченими мономерами, які служать активними (тобто вступаючими в реакцію сумісної полімеризації) розчинниками; каталізаторами затвердіння є органічні перекиси. Прикладом поліефірного компаунду може служити компаунд КГСМ, що використовується в електроапаратобудуванні і радіопромисловості; він складається з двох компонентів: рідкої поліефірної смоли (отриманої з гліколю і малеінового ангідриду) і стиролу, які перед вживанням змішуються в рівних кількостях; до отриманої суміші додається 1% перекису бензолу Н5С6 – СОО – ООС – С6Н5, є каталізатором полімеризації. Властивості стверділого компаунду КГСМ: густина близько 1,0 Мг/м3; = 1012 1013 Ом м; tg = 0,015 0,025 (при 50 Гц); Епр = 20 – 30 МВ/м; інтервал робочих температур від –60 до + 120 0С. Межа міцності при подовженні близько 1 МПа; відносне подовження при розриві 450-600%.