
- •Державного вищого навчального закладу
- •Конспект лекцій
- •"Конструкційні і електротехнічні
- •Передмова.
- •Розділ 1. О с н о в и металознавства.
- •Будова і властивості металів, сплавів.
- •Будова металів і сплавів.
- •1.1.2 Властивості металів і сплавів.
- •Основні поняття про сплави. Сплави заліза з вуглецем.
- •В у г л е ц е в і сталі.
- •1.5 Леговані сталі
- •1.6 Тверді сплави.
- •1.7. Сплави кольорових металів.
- •1.8 Основи термічної і хіміко-термічної обробки металів.
- •1.9 Корозія металів і міри боротьби з нею.
- •Контрольні питання.
- •Розділ 2 способи обробки металів і сплавів
- •2.1 Ливарне виробництво
- •В иготовлення модельного комплекту
- •Плавка металу
- •2.2. Обробка металів тиском.
- •2.3 Обробка металів різанням
- •При точінні заготовка закріплюється у встановленому на шпінделі верстата патроні і обертається, а закріплений у резцетримачі різець здіснює поступальний рух в подовжньому і поперечному напрямах.
- •Конструкції свердла, верстат зенкера, розгортки.
- •Фрезерний верстат
- •Шліфувальних кругів
- •2.4 Зварювання та паяння металів.
- •2.4.1 Зварювання металів і сплавів.
- •2.4.2 Паяння металів.
- •Індукційне Зануренням Пальниками
- •2.5. Електрофізичні і електрохімічні способи обробки металів
- •Контрольні питання.
- •Розділ 3. Магнітні матеріали.
- •3.1. Основні характеристики магнітних матеріалів.
- •3.2. Магнітні матеріали.
- •3.2.1. Магнітом`які матеріали.
- •3.2.2. Магнітотверді матеріали.
- •Розділ 4. Провід никові матеріали.
- •4.1 Загальні властивості провідників.
- •Де u1 і u2- потенціали металів, що зіткнені;
- •Матеріали високої електричної провідності.
- •Матеріали високого електричного опору
- •4.4 Провідникові матеріали і сплави різного призначення.
- •4.5 Провода, шини, кабелі.
- •4.5.1 Провода та шини.
- •Мідні шини мають ширину (в) від 16 до 120 мм і відрізняються від стрічок більшою товщиною (а) від 4,0 до 30,0 мм.
- •4.5.2 Силові кабелі.
- •Низької напруги Високої напруги
- •Розділ 5 діелектрики.
- •Фізичні процеси, що виникають в діелектриках.
- •Електричні характеристики діелектриків.
- •5.1.2 Пробій діелектрика.
- •5.2 Механічні, физико-хімічні та теплові властивості ізоляційних матеріалів.
- •5.3 Газоподібні діелектрики.
- •Рідкі діелектрики.
- •5.5. Високомолекулярні органічні та елементоорганічні діелектрики.
- •5.6 Воскоподібні діелектрики. Бітуми, лаки, компаунди.
- •5.6.1 Воскоподібні діелектрики.
- •5.6.2 Бітуми
- •5.6.3 Електроізоляційні лаки.
- •2. Смоляні лаки – розчини синтетичних, штучних чи природних смол.
- •5.6.4 Електроізоляційні компаунди.
- •За призначенням:
- •5.7 Волокнисті матеріали.
- •5.8. Пластмаси. Плівкові матеріали. Гуми.
- •Пластмаси і плівкові матеріали.
- •5.8.2 Гуми
- •5.9 Слюда і матеріали на її основі.
- •5.10 Скло та ситали. Керамічні електроізоляційні матеріали.
- •5.10.1 Скло та ситали.
- •5.10.2. Керамічні електроізоляційні матеріали.
- •5.11. Активні діелектрики.
- •Розділ 6. Напівпровідникові матеріали.
- •Основні властивості напівпровідників.
- •6.2 Напівпровідникові матеріали.
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 спеціальні матеріали.
- •7.1 Теплоізоляційні та жароміцні матеріли.
- •7.1.1 Теплоізоляційні матеріали.
- •2 Спучені;
- •За теплопровідністю матеріали і вироби з них поділяються на класи:
- •7.1.2 Жаростійкі і жароміцні сталі і сплави.
- •7.2 Матеріали для нагрівальних печей опору.
- •Література
Рисунок 2.10 – Горизонтально-
Фрезерний верстат
Вертикально-фрезерний верстат має вертикально розташовану шпіндельну головку 4, яка при обробці похилих поверхонь може повертатися у вертикальній площині. Поздовжньо-фрезерні верстати призначені для обробки крупногабаритних і важких заготовок.
6 Шліфуванням називається спосіб обробки матеріалів різанням, здійснюваний масовим швидкісним (V = 8-50 м/с і більш) мікрорізанням (шкрябання) поверхневих шарів твердих тіл великим числом найдрібніших зерен, зцементованих в інструмент за допомогою зв'язки.
Процес шліфування використовується як завершальна чистова обробка з отриманням розмірів деталей з точністю по 6-7-му квалітетах і шорсткістю поверхні Rа = 0,08 – 0,32 мкм і як обдирна обробка при очищенні литва, поковок і т.д. Шліфування здійснюється особливим видом інструментів – шліфувальними кругами.
Шліфувальний круг є геометрично правильним тілом, що складається з шліфувальних (абразивних) зерен, зв'язки і проміжків (пір) між ними. Шліфувальні круги мають різну форму і зображені на рисунку 2.11.
Для виготовлення шліфувальних кругів використовують такі штучні абразивні матеріали: електрокорунд (кристали оксиду алюмінію з добавками), нормальний корунд, білий корунд, хромовий корунд, монокорунд, карбіди кремнію чорний і зелений, алмази природні і синтетичні, нітрид бору.
Рисунок 2.11 – Типові форми
а) – ПП (плоский
прямий); б)– Д (дисковий); в) ЧЦ (чашковий
циліндровий); г) – ЧК
(чашковий конічний);
д)
– Т (тарільчатий)
Шліфувальних кругів
Шліфувальні круги володіють здатністю частково або повністю самозаточуватися, тобто самовіддаляти під дією сил різання затупілих абразивних зерен і оголяти гострі грані зерен наступного ряду. Ця властивість шліфувальних кругів характеризується твердістю. За твердістю шліфувальні круги діляться на м'які, середні, средньотверді, тверді, вельми тверді і надзвичайно тверді, при цьому чим м'якше круг, тим легше можуть бути вирвані із зв'язки абразивні зерна, і навпаки. Для шліфування деталей з високою твердістю використовують м'які круги, і навпаки.
Шліфувальні верстати поділяються на верстати для круглого шліфування і верстати для плоского шліфування.
У круглошліфувальних верстатах (рисунок 2.12) по направляючих станини 1 поворотно-поступально переміщається стіл 3 з передньою 6 і задньою 4 бабками, між центрами яких розміщені оброблювана деталь, що має обертальний рух привода передньої бабки 6. Обертальний рух деталі спільно з її поворотно-поступальним переміщенням забезпечує обробку всієї її циліндрової поверхні кругом, встановленим на шліфувальній бабки 6, що обертається. Шліфувальна бабка розміщена на поперечних санчатах, які за допомогою маховика 9 одержують поперечне щодо деталі переміщення для установки заданої глибини шліфування. Для автоматичного реверсування поступального переміщення стола 3 служать куркульки 2, взаємодіючі з важелем 8 керування верстатом; ручне переміщення стола 3 здійснюється маховиком 7. Для шліфування конічних деталей стіл 3 повертається на певний кут у горизонтальній площині.
Рисунок 2.12 – Кругло-шліфувальний верстат
7. Більше 70% деталей в машинобудуванні виготовляється в умовах серійного і дрібносерійного виробництва. Ефективним засобом автоматизації дрібносерійного і серійного виробництва є використовування систем з числовим програмним керуванням (ЧПК) металорізальними верстатами. У верстатах з ЧПК керування робочими органами в процесі обробки проводиться автоматично за наперед розробленою програмою без безпосередньої участі людини.
Рисунок 2.13 – Багатоопераційний станок з ЧПК.
За заданою програмою відбувається переміщення виконавчих органів верстата на необхідну величину, а також відбувається зміна різального інструменту. Продуктивність праці при роботі на верстатах з ЧПК збільшується в 3-5 разів у порівнянні з універсальними верстатами без автоматичного керування при виготовленні продукції у дрібносерійному і серійному виробництві. Ефективність використовування верстатів з ЧПК в цих виробництвах обумовлена незначним часом, необхідним для переналагодження систем для обробки іншого типу – розміру деталі.
При механічній обробці заготовок повинна бути забезпечена певна послідовність робочих і холостих рухів у верстатах, яка називається програмою. При автоматичному керуванні програма повинна виконаються без безпосередньої участі людини. Запис програми у верстатах з ЧПУ здійснюється на магнітні стрічки, дискети, диски.
Верстати з ЧПК мають таку ж компоновку, як і розглянуті раніше верстати з ручним керуванням.
Верстат з ЧПК є напівавтоматом, оскільки робочий цикл обробки деталі здійснюється автоматично за програмою, записаною на швидкознімноиу носії. Участь людини в роботі верстата з ЧПК зводиться в основному до переміщення деталі в зону закріплення деталі і після автоматичної обробки деталі – до її розкріплювання і переміщення із зони обробки. Дія робітника при роботі на верстаті з ЧПК в даний час успішно замінюються діями автоматичної машини – промислового робота.