При точінні заготовка закріплюється у встановленому на шпінделі верстата патроні і обертається, а закріплений у резцетримачі різець здіснює поступальний рух в подовжньому і поперечному напрямах.

Токарно-гвинторізний верстат загального призначення показаний на рисунку 2.6. На основі 1 закріплені станини 11 і корито 12 для збору стружки. На станині 11 розміщені передня бабка 3 з коробкою швидкостей для обертання заготовки з різною частотою і коробки подач 2 для переміщення різального інструменту з різними подачами. По направляючих станини 11 переміщається супорт 6 із закріпленим в різцетримачі різцем і фартухом, а також задня бабка 7, призначена для підтримки кінця довгої заготовки. Привод верстата – електродвигун – встановлений в основі 1 і закритий кожухом.

Рисунок 2.6 – Токарно-гвинторізний верстат

Рух від коробки швидкостей 2 передається механізмам фартуха 9 через ходовий вал 8 (при точінні) або через ходовий гвинт 10 (при нарізуванні різьблення різцем). На передніх стінках передньої бабки 3, коробки передач 2 і фартуха 9 розташовані рукоятки керування верстатом. Екран 4 і щиток 5 забезпечують безпеку роботи на верстаті. Електроустаткування верстата зосереджено в електрошафі 13.

4 Свердлильні верстати призначені для виготовлення отворів у деталях. Для підвищення точності і якості отворів після їх обробки свердлами, використовуються зенкери і розгортки. Основні частини і конструкції свердла, зенкера і розгортки приведені на рисунку 2.7.

Свердла, зенкери і розгортки застосовуються для виготовлення наскрізних, глухих, східчастих і глибоких отворів з відношенням глибини отвору до його діаметра більше п'яти.

Обробку отворів проводять на вертикально- і радіально-свердлильних верстатах з вертикальним розташуванням шпінделя.

На вертикально-свердлильному верстаті (рисунок 2.8) оброблювана деталь закріплюється на столі 2, який за допомогою гвинта 1 встановлюється на певну висоту залежно від висоти заготовки і закріплюється рукояткою 8 щодо станини 9. Різальний інструмент закріплюється в шпінделі 3, одержуючому обертальний рух від електродвигуна 7 через коробку швидкостей 6 і рух подачі від коробки подач 5. Вертикальне переміщення шпінделя 3 також може здійснюватися вручну за допомогою маховика 4.

Рисунок 2.7 – Основні частини і Рисунок 2.8 - Вертикально-свердлильний

Конструкції свердла, верстат зенкера, розгортки.

Радіально-свердлильні верстати призначені для обробки важких і крупногабаритних заготовок, які складно або неможливо обробляти на вертикально-свердлильних верстатах.

5 Фрезерні верстати призначені для обробки плоских і фасонних поверхонь, пазів, канавок, виступів, зубчатих коліс, зовнішніх і внутрішніх різьб.

Фрезерування здійснюється різальним інструментом – фрезою, що є тілом обертання, на твірної і (або) торцевої поверхні якого розташовані різальні зуби. Головний рух при фрезеруванні – обертання фрези; рух подачі здійснює заготовка (іноді фреза).

Фрези (рис. 2.9) можуть бути найрізноманітніших конструкцій, з яких найпоширенішими є циліндрові, дискові, кінцеві, торцеві і фасонні.

З групи фрезерних верстатів найбільше розповсюдження знаходять горизонтально-фрезерні, вертикально-фрезерні і поздовжньо-фрезерні.

У горизонтально-фрезерному верстаті (рисунок 2.10) шпіндель 6 розташований горизонтально. На станині 2 розміщений хобот 7, несучий підтримуючу сережку 8. Фреза чи набір фрез укріплюється в оправці, один кінець якого встановлюється в шпіндель 6, а другий – в отвір сережки 8. Консоль 1 переміщається у вертикальному напрямі по направляючих станини 2. По направляючих консолі 1 переміщаються санчата 3. На консолі 1 встановлена поворотна плита 5. По направляючих плити санчат 3 переміщається стіл 4, на якому закріплюється оброблювана заготовка.

Рисунок 2.9 - Основні види фрез