11. Українська національна ідея та ідейний зміст української культури.

Національна ідея — це не асорті з історичних символів, привабливих гасел та соціальних благ у національній упаковці, а спільна мета і довгострокова стратегія розвитку суспільства. Щоб мета справді стала спільною, а готовність іти до неї, незважаючи на можливі жертви, передавалася від покоління до покоління, необхідні кілька обов’язкових умов. Національна ідея стане об’єднавчою і творчою, якщо буде: — по-перше, транснаціональною, транссоціальною і транстериторіальною, тобто однаково привабливою для абсолютної більшості населення країни, незважаючи на національність, соціальний статус і місце проживання; — по-друге, базуватися на системі національних цінностей і пріоритетів, історичному досвіді перемог і звершень, а не поразок та національного приниження; — по-третє, відповідати духовним і матеріальним інтересам сучасного суспільства. Сьогодні можна виділити кілька стратегій, що базуються на різних національних ідеях. 1. Зовнішній інтернаціоналізм і внутрішній націоналізм — пріоритет національного (націоналізм) над територіальним (патріотизм). Приклад такої національної ідеї — сучасна парадигма єврейської нації.Національна ідея виражає концепцію єдиного народу, незалежно від місця проживання та соціального статусу.

2. Внутрішній інтернаціоналізм при зовнішньому націоналізмі. Проголошується відданість ідеалам демократії, свободи і віри в бога; загальна рівність рас, національностей та релігій, але тільки всередині власної держави. Патріотизм як основа внутрішньої і зовнішньої політики базується на теорії «великого казана» у формуванні єдиної нації. 3.Регіональний інтернаціоналізм при зовнішньому націоналізмі — римейк ідеї Сполучених Штатів Європи у вигляді Європейського Союзу. Національні ідеї старих європейських демократій трансформуються у наднаціональну ідею Об’єднаної Європи: поява регіонального утворення, мета якого — захист вищого рівня життя всередині країни, недопущення збройних конфліктів усередині утворення, ведення узгодженої зовні.

12.Етапи суспільно-історичного розвитку України та процес формування української нації. Етапи суспільно-історичного розвитку України: Трипільська культура Перші кочовики Північного Причорномор'я Грецькі колонії та племена готів Становлення Київської Русі Розквіт Київської Русі Феодальна роздробленість та Монгольська навала Галицько-Волинське князівство Перехід українських земель до складу ВКЛ Об'єднання Литви й Польщі в Річ Посполиту Утворення козацтва становлення козацтва період Руїни Територія України у складі Російської імперії Національне відродження Українські землі Австрійської імперії Період Української Народної Республіки Українська Народна Республіка — Директорія Радянський період Україна незалежна Наступною формою існування етносу є нація. Вона виникає під час подолання феодальної системи господарювання на засадах розвитку капіталістичних відносин, посилення економічних зв'язків, утворення. внутрішнього ринку. Підвалини формування нації складає товарно-грошовий та ринковий зв'язок, який об'єднує різні групи даної народності в націю. Для нації характерна територіальна єдність; спрямування до політичного самовизначення у формі окремої національної держави; наявність, як правило, єдиної літературної мови, національної психології та самосвідомості. На відміну від народності, нація являє собою більш згуртовану єдність людей, що постійно прагне до подальшого зміцнення їх об'єднаності. Важливим критерієм нації є також відмінність її соціальної структури, притаманній капіталістичному суспільству з усіма його класами і прошарками. Тому нація не просто етнічна, а етносоціальна спільність, яка об'єднує в собі і етнічний(єдність походження "по крові"), і соціальний момент(сучасна соціальна структура). Формування української нації відбувається з середини І і в II пол. XIX ст., коли став затверджуватися капіталістичний устрій. Тоді склався і ряд важливих умов її формування, включаючи зростаючі економічні зв'язки між окремими регіонами, спільність окремих елементів національної самосвідомості.