- •Сутність, роль та методологічні основі менеджменту.
- •2. Рівні управління , групи менеджерів
- •3 Закони та закономірності менеджменту.
- •Функції менеджменту як види управлінської діяльності
- •Характеристика інтегрованих підходів до управління
- •Формування сучасної системи менеджменту в Україні.
- •Законодавче регулювання управлінської діяльності в освітній сфері.
- •Нормативна (законодавча) база, що пов’язана з управлінням в освітній сфері і вищій школі.
- •Поняття та ознаки організації. Особливості освітніх організацій в Україні.
- •Модель організації освіті як відкритої системі.
- •Факторі впливу на організацію. Фактори внутрішнього середовища, оцінка впливу факторів зовнішнього середовища.
- •Цілі та цільовий підхід у менеджменті . Місія і цілі управління.
- •Методика побудови дерева цілей. Ранжування цілей.
- •Сутність, поняття та складові організаційної діяльності. Повноваження, обов’язки, відповідальність.
- •Централізація та децентралізація в організаційній діяльності.
- •Сутність організаційної структури управління. Елементи структури.
- •Види організаційних структур управління, що притаманні організаціям освітньої сфери.
- •Сутність планування як загальної функції менеджменту.
- •Сутність і зміст планування як функції менеджменту, система планів розвитку організаційної освіти.
- •Поняття контролю та його місце в системі управління організацією освітньої сфери.
- •Принципи та цілі функції контролювання. Самоконтроль в освітній сфері.
- •Етапи процесу контролювання. Зворотній зв'язок при контролі.
- •Види контролю, типи поведінки при отриманні результатів контролю.
- •Поняття регулювання та його місце в системі управління.
- •Значення людського фактора в управлінні організацією. Управління персоналом.
- •Сутність мотиваційної діяльності як загальної функції менеджменту.
- •Сутність та еволюція мотивування. Засоби мотиваційного впливу.
- •Стимулювання праці в освітніх організаціях.
- •Відбір та оцінка персоналу в організаціях освіти.
- •Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •Економічні методи менеджменту.
- •Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •Природа і типи конфліктів в організаціях.
- •Причини і методи вирішення конфліктів. Природа і причини стресу.
- •Інформація, її види та роль в менеджменті. Носії інформації.
- •Складові та етапи комунікаційного процесу.
- •Сутність управлінських рішень.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Етапи прийняття управлінських рішень. Якість управлінських рішень.
- •Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •Форми впливу та влади.
- •Основи керівництва: вплив, лідерство, влада. Влада як елемент примусу.
- •Характеристика та класифікація стилів керівництва.
- •Адаптивне керівництво. Загальна характеристика моделі сучасного менеджера.
- •Організаційні перетворення та управління ними.
- •Опір змінам. Система подолання опору організаційним змінам.
Функції менеджменту як види управлінської діяльності
Складна структура організації утворює єдине ціле завдяки цілеспрямованому впливу на її основні зв´язки і
процеси. Це досягається управлінською діяльністю, що являє собою сполучення різних функцій (видів діяльності), кожна з яких спрямована на вирішення специфічних, різноманітних і складних проблем взаємодії між окремими підрозділами організації, що вимагають здійснення великого комплексу конкретних заходів.
Управлінські функції виконуються в організації спеціальним апаратом (органами управління), що складається з взаємодіючих між собою підрозділів. За кожним з них закріплюються свої специфічні функції (як функції апарату управління).
Функції управління діяльністю організації не є незмінними. Вони постійно модифікуються і поглиблюються, у зв´язку з чим ускладнюється зміст робіт, які виконуються відповідно до їхніх вимог. Розвиток кожної з функцій управління обумовлюється впливом об´єктивних вимог.
Планування безпосередньо впливає на рівень активізації діяльності виробництва й апарату управління.
Функція координації здійснюється з метою забезпечення злагодженої роботи. Ця функція реалізується у формі впливу на колектив людей, зайнятих у процесі виробництва.
Функція мотивації впливає на колектив цеху у формі спонукальних мотивів до ефективної праці, суспільного впливу, колективних і особистих заохочувальних заходів тощо.
Функція контролю виявляється у формі впливу на колектив людей за допомогою виявлення, узагальнення, аналізу результатів виробничої діяльності кожного цеху. Ця функція реалізується на основі інформації про хід виконання планових завдань, виявлення відхилень від установлених показників роботи і аналізу причин відхилень.
Функції контролю і регулювання в процесі управління виробництвом виконують роль гнучких інструментів, за допомогою яких хід виробництва безупинно вводиться в суворі рамки, передбачені планом.
Перераховані функції доповнюють і проникають одна в одну, в сукупності і взаємозв´язку вони утворюють цикл управління і відбивають зміст повсякденного управління виробництвом.
Характеристика інтегрованих підходів до управління
В современной теории можно выделить три основных направления :
- процессный подход
- системный подход
- ситуационный подход
Процессный подход рассматривает управление как непрерывную серию взаимосвязанных управленческих функций. Концепция процессного подхода, применимая ко всем типам организаций, возникла в рамках классической школы. Основными функциями считаются функции планирования, организации, мотивации и контроля. Коммуникации и принятие решений считаются связующими процессами, поскольку они требуются для реализации всех четырех функций.
Системный подход рассматривает организацию как открытую систему, состоящую из нескольких взаимосвязанных подсистем. Основные подсистемы - люди, структура, задачи и технологии, должны быть ориентированы на достижение различных целей в условиях меняющейся внешней среды. Организация получает из нее ресурсы, обрабатывает их и выдает обратно товары и услуги. Теория систем помогает руководителям понять взаимосвязь между отдельными частями организации и между организацией и средой, окружающей ее.
Ситуационный подход концентрируется на том, что пригодность различных методов управления определяется ситуацией. Этот подход расширил практическое применение теории систем, определив основные внутренние и внешние переменные, которые влияют на организацию. Поскольку в соответствии с ситуационным подходом методики и концепции должны быть применены к конкретным ситуациям, его часто называют ситуационным мышлением. С точки зрения данного подхода не существует единого "лучшего способа" управления организацией. Самым эффективным методом в конкретной ситуации является метод, который ей более всего соответствует.