- •Сутність, роль та методологічні основі менеджменту.
- •2. Рівні управління , групи менеджерів
- •3 Закони та закономірності менеджменту.
- •Функції менеджменту як види управлінської діяльності
- •Характеристика інтегрованих підходів до управління
- •Формування сучасної системи менеджменту в Україні.
- •Законодавче регулювання управлінської діяльності в освітній сфері.
- •Нормативна (законодавча) база, що пов’язана з управлінням в освітній сфері і вищій школі.
- •Поняття та ознаки організації. Особливості освітніх організацій в Україні.
- •Модель організації освіті як відкритої системі.
- •Факторі впливу на організацію. Фактори внутрішнього середовища, оцінка впливу факторів зовнішнього середовища.
- •Цілі та цільовий підхід у менеджменті . Місія і цілі управління.
- •Методика побудови дерева цілей. Ранжування цілей.
- •Сутність, поняття та складові організаційної діяльності. Повноваження, обов’язки, відповідальність.
- •Централізація та децентралізація в організаційній діяльності.
- •Сутність організаційної структури управління. Елементи структури.
- •Види організаційних структур управління, що притаманні організаціям освітньої сфери.
- •Сутність планування як загальної функції менеджменту.
- •Сутність і зміст планування як функції менеджменту, система планів розвитку організаційної освіти.
- •Поняття контролю та його місце в системі управління організацією освітньої сфери.
- •Принципи та цілі функції контролювання. Самоконтроль в освітній сфері.
- •Етапи процесу контролювання. Зворотній зв'язок при контролі.
- •Види контролю, типи поведінки при отриманні результатів контролю.
- •Поняття регулювання та його місце в системі управління.
- •Значення людського фактора в управлінні організацією. Управління персоналом.
- •Сутність мотиваційної діяльності як загальної функції менеджменту.
- •Сутність та еволюція мотивування. Засоби мотиваційного впливу.
- •Стимулювання праці в освітніх організаціях.
- •Відбір та оцінка персоналу в організаціях освіти.
- •Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •Економічні методи менеджменту.
- •Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •Природа і типи конфліктів в організаціях.
- •Причини і методи вирішення конфліктів. Природа і причини стресу.
- •Інформація, її види та роль в менеджменті. Носії інформації.
- •Складові та етапи комунікаційного процесу.
- •Сутність управлінських рішень.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Етапи прийняття управлінських рішень. Якість управлінських рішень.
- •Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •Форми впливу та влади.
- •Основи керівництва: вплив, лідерство, влада. Влада як елемент примусу.
- •Характеристика та класифікація стилів керівництва.
- •Адаптивне керівництво. Загальна характеристика моделі сучасного менеджера.
- •Організаційні перетворення та управління ними.
- •Опір змінам. Система подолання опору організаційним змінам.
Основи керівництва: вплив, лідерство, влада. Влада як елемент примусу.
Керівництво є об'єднувальною функцією менеджменту, яка пронизує всі управлінські процеси в організації.
Кер-во - вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує викон. функцій М., форм-ня методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення шляхом викор. комунікацій.
Основою керівництва є лідерство, влада і вплив.
Лідерство - здатність за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб і груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.
Фактично лідерство надає працівникові неформальні повноваження.
Влада - можливість впливати на поведінку інших людей.
Передумовою для реалізації таких можливостей є формальні повноваження, які надає посада.
Вплив - поведінка одного працівника (керівника), яка вносить зміни в поведінку, стосунки, відчуття тощо іншого працівника (підлеглого).
Керівник може застос. різні форми влади. Однією з них є влада примусу. Виконавець вірить, що влада може перешкоджати задоволенню його певних потреб, або спричинити якісь неприємності, іншими словами, вплив на працівників базується на страху втратити роботу, повагу, захищеність тощо.
До недоліків влади примусу належать: значні витрати на управління; відсутність у підлеглих довіри до кер-ва; виникнення бажання помститися керівникові; поява гальмівних процесів розвитку здібностей людини.
Характеристика та класифікація стилів керівництва.
Стиль керівництва - сукупність способів, прийомів та механізмів владного і лідерського впливу на підлеглих з метою забезпечення виконання ними завдань та досягнення цілей організації.
Авторитарний (автократичний) стиль керівництва. У його основі - володіння керівником значною владою, що створює можливості для нав'язування своєї волі виконавцям. Спрямований цей стиль на потреби низького рівня.Автократ централізує повноваження, структурує роботу підлеглих, унеможливлює вільне прийняття ними рішень, здійснює психологічний тиск, нерідко вдається до погроз. Якщо він викор. винагороди, то його називають доброзичливим автократом.
Демократичний (ліберальний) стиль керівництва. Апелює до потреб більш високого рівня (у причетності, орієнтації на високі цілі, автономії та самовираженні). Його характеризують високий рівень децентралізації повноважень, вільне прийняття рішень і виконання завдань, оцінювання роботи після її завершення, турбота про забезпечення працівників необхідними ресурсами, відповідність цілей організації та цілей групп працівників.
Авторитарний і демократичний стилі керівництва є діаметрально протилежними.
Комбінований стиль керівництва. Базується на поєднанні авторитарного та демократичного стилів. Це означає, що керівник за певних умов виявляє себе більше автократом, а в інших - більше демократом. Його поведінка залежить від дисциплінованості працівників, їх взаємодії, рівня конфліктності в групі, інформаційних обмежень тощо.
Поєднання автократичного і демократичного керівництва зумовило різні варіанти комбінованих стилів. До найвідоміших систем комбінованих стилів належать:
1. Система стилів керівництва Р. Лайкерта. Стиль керівництва може бути орієнтованим або на роботу, або на людину. Продуктивним Лайкерт вважав стиль, зорієнтований на людину. Однак пізніше з'ясувалося, що є керівники, які одночасно орієнтуються і на роботу, і на людину, тобто виробляють інтегральний стиль керівництва.
2.Стилі керівництва на засадах управлінської ґратки Р. Блейка і Дж. Моутон. Цю систему сформували американські дослідники, побудувавши управлінську ґратку. Вони виділили 5 основних стилів керівництва, які різною мірою враховують інтереси людей та інтереси виробництва . При виборі конкретних стилів керівництва менеджер враховує особливості організації, систему цінностей, особистий досвід, ймовірність виникнення несприятливих ситуацій.
3. Стилі керівництва на засадах компромісу інтересів. «Управлінську ґратку» Р. Блейка і Дж.Моутон розвинули львівські науковці Олег Кузьмін та Василь Гладунський. Вони запропонували рекомендації, які передбачають можливі дії керівника з метою запобігання руйнуванню стосунків між членами колективу, заподіянню шкоди процесу виробн.-госп. діяльності тощо.
4. Ситуаційна модель використання стилів керівництва для прийняття рішень
В.Врума та Ф.Йєттона. Вона концентрує увагу на процесі прийняття управлінських рішень, пропонує п'ять стилів керівництва, які використовують залежно від участі підлеглих у прийнятті рішень.