- •Сутність, роль та методологічні основі менеджменту.
- •2. Рівні управління , групи менеджерів
- •3 Закони та закономірності менеджменту.
- •Функції менеджменту як види управлінської діяльності
- •Характеристика інтегрованих підходів до управління
- •Формування сучасної системи менеджменту в Україні.
- •Законодавче регулювання управлінської діяльності в освітній сфері.
- •Нормативна (законодавча) база, що пов’язана з управлінням в освітній сфері і вищій школі.
- •Поняття та ознаки організації. Особливості освітніх організацій в Україні.
- •Модель організації освіті як відкритої системі.
- •Факторі впливу на організацію. Фактори внутрішнього середовища, оцінка впливу факторів зовнішнього середовища.
- •Цілі та цільовий підхід у менеджменті . Місія і цілі управління.
- •Методика побудови дерева цілей. Ранжування цілей.
- •Сутність, поняття та складові організаційної діяльності. Повноваження, обов’язки, відповідальність.
- •Централізація та децентралізація в організаційній діяльності.
- •Сутність організаційної структури управління. Елементи структури.
- •Види організаційних структур управління, що притаманні організаціям освітньої сфери.
- •Сутність планування як загальної функції менеджменту.
- •Сутність і зміст планування як функції менеджменту, система планів розвитку організаційної освіти.
- •Поняття контролю та його місце в системі управління організацією освітньої сфери.
- •Принципи та цілі функції контролювання. Самоконтроль в освітній сфері.
- •Етапи процесу контролювання. Зворотній зв'язок при контролі.
- •Види контролю, типи поведінки при отриманні результатів контролю.
- •Поняття регулювання та його місце в системі управління.
- •Значення людського фактора в управлінні організацією. Управління персоналом.
- •Сутність мотиваційної діяльності як загальної функції менеджменту.
- •Сутність та еволюція мотивування. Засоби мотиваційного впливу.
- •Стимулювання праці в освітніх організаціях.
- •Відбір та оцінка персоналу в організаціях освіти.
- •Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •Економічні методи менеджменту.
- •Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •Природа і типи конфліктів в організаціях.
- •Причини і методи вирішення конфліктів. Природа і причини стресу.
- •Інформація, її види та роль в менеджменті. Носії інформації.
- •Складові та етапи комунікаційного процесу.
- •Сутність управлінських рішень.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Етапи прийняття управлінських рішень. Якість управлінських рішень.
- •Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •Форми впливу та влади.
- •Основи керівництва: вплив, лідерство, влада. Влада як елемент примусу.
- •Характеристика та класифікація стилів керівництва.
- •Адаптивне керівництво. Загальна характеристика моделі сучасного менеджера.
- •Організаційні перетворення та управління ними.
- •Опір змінам. Система подолання опору організаційним змінам.
Сутність мотиваційної діяльності як загальної функції менеджменту.
Мотивування - вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших працівників до діяльності, що спрямована на досягнення особистих цілей і цілей організації.
Мотивація ґрунтується на наступних категоріях: потреби — відчуття фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь; винагорода — те, що людина вважає цінним для себе; стимул – зовнішній регулюючий вплив на людину (групу), що спонукає до цілеспрямованої дії.
Потреби поділяють на первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні); винагороди — на внутрішні (отримують у процесі роботи, від змісту трудового процесу, відчуття самоповаги тощо) і зовнішні (зумовлені заробітною платою, просуванням за службовою ієрархією, кабінетом, службовим авто, додатковою відпусткою тощо). Потреби породжують у свідомості людини інтерес, а він — мотиви (усвідомлене спонукання до дій). Відповідно мотиви зумовлюють певну поведінку людини, спонукають її до вчинків і дій з метою отримання винагороди та досягнення особистих цілей. Результатом цього може бути повне задоволення, часткове задоволення чи незадоволення потреб індивіда.
Протягом історії менеджменту сформувалися достатньо обґрунтовані теорії мотивації, покладені в основу прикладних механізмів мотивування працівників. Їх поділяють на дві групи:
1.Теорії, які відображають зміст потреб (змістові).
2.Теорії, які відображають процес винагородження (прецесійні).
Змістові та прецесійні теорії взаємодоповнюють одні інших. Сучасний менеджер не зможе ефективно виконувати свої функції, не знаючи й не розуміючи ієрархії потреб» від якої значною мірою залежить ідеологія компанії та філософія ведення бізнесу. Однак, ігноруючи індив. підхід щодо врахування мотив. факторів, він ризикує побудувати в орг-ції систему мотивації, яка не відповідатиме дійсності.
Змістовні теорії мотивації сконцентрували свою увагу на аналізі потреб людини, пріоритетності їх мотивуючої дії.
Процесійні теорії мотивації акцентують увагу не лише на потребах, а й безпосередньо на процесі стимулювання, визначенні умов, за яких процес мотивування буде ефективним.
Сутність та еволюція мотивування. Засоби мотиваційного впливу.
У процесі історичного розвитку мотивація як економічна категорія пройшла два етапи: - застосування політики «батога та пряника»; - використання методів психології і фізіології.
Протягом історії менеджменту сформувалися достатньо обґрунтовані теорії мотивації, покладені в основу прикладних механізмів мотивування працівників. Їх поділяють на дві групи:
1.Теорії, які відображають зміст потреб (змістові).
2.Теорії, які відображають процес винагородження (прецесійні).
Змістовні теорії мотивації сконцентрували свою увагу на аналізі потреб людини, пріоритетності їх мотивуючої дії.
Теорія А. Маслоу, за якою було сформульовано ієрархію потреб, ґрунтується на біхевіористичній доктрині - вивченні поведінки людей, абстрагуючись від вивчення свідомості, мислення.
Згідно з теорією потреб Девіда Мак-Клелланда при стимулюванні працівників слід враховувати вторинні потреби влади, успіху та причетності, оскільки на суч. етапі розв. сусп-ва первинні потреби у більшої частини населення вже задоволені.
У двофакторній теорії Фредеріка Герцберга усі фактори поділено на гігієнічні (політика фірми й адміністрації, умови роботи, заробітна плата, стосунки з начальником, колегами, підлеглими, рівень безпосереднього контролю за роботою) та мотиваційні (успіх, просування за службовою ієрархією, визнання і схвалення результатів роботи, високий ступінь відповідальності, можливості творчого й ділового зростання). Прикладне значення цієї теорії ґрунтується на визнанні того, що праця, яка приносить задоволення, сприяє поліпшенню психологічного здоров'я людини.
Процесійні теорії мотивації акцентують увагу не лише на потребах, а й безпосередньо на процесі стимулювання, визначенні умов, за яких процес мотивування буде ефективним.
Теорія очікувань В. Врума ґрунтується на очікуванні певної події. В. Врум виділяє такі очікування:
- «затрати-результати» (робітник економить матеріал, очікуючи підвищення каліф. розряду) (ЗР);
- «результати-винагороди» (працівник чекає винагороду за виконану роботу) (РВ);
- «цінності заохочення» (працівник очікує винагороду яка задовольнить його певні потреби, тобто є цінною для нього) (Ц).
Згідно з теорією справедливості С. Адамса працівники суб'єктивно зіставляють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу.
Відповідно до теорії партисипативного (спільного) управління активна участь працівників у житті організації (залучення працівників до прийняття рішень, колективне виконання поставлених завдань, участь у колективних формальних і неформ. заходах, що культивують корпорат. дух тощо), спілкування з колегами підвищують задов. роботою, внаслідок чого вони працюють якісніше та продуктивніше.
Серед різноманітних стимулів, що спонукають працівника добре працювати, немає універсальних. Люди по-різному реагують на різні стимули, і навіть в однієї людини реакція на однакові стимули не завжди однозначна. Людина звикає до них і перестає реагувати, тому менеджер повинен володіти арсеналом мотиваційних засобів і постійно його оновлювати, тобто створювати мотиваційне поле для співробітників.
Мотиваційне поле – сукупність ситуаційних чинників, які спонукають виникнення у працівників мотивів до продуктивної діяльності. Основу мотиваційного поля створюють: - стиль керівництва – сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінських функцій та виробничих завдань господарської системи;
- вимогливість через формулювання цілей і постановку завдань – чітке визначення і персоніфікація за кожним працівником цілей і завдань, створення умов для їх виконання і контролювання результатів; - оплата праці – грошове вираження вартості робочої сили, її ціна у формі заробітної плати; - система стимулів і стягнень – поєднані способи прямого і непрямого морального та матеріального впливу на людину (групу людей) з метою управління їх поведінкою.
Однією з найважливіших мотиваційних теорій є теорія матеріального стимулювання праці. Вона полягає у формуванні та використанні систем матеріальних стимулів праці і розподілу заробітної плати відповідно до закону розподілу за кількістю та якістю праці.