- •Сутність, роль та методологічні основі менеджменту.
- •2. Рівні управління , групи менеджерів
- •3 Закони та закономірності менеджменту.
- •Функції менеджменту як види управлінської діяльності
- •Характеристика інтегрованих підходів до управління
- •Формування сучасної системи менеджменту в Україні.
- •Законодавче регулювання управлінської діяльності в освітній сфері.
- •Нормативна (законодавча) база, що пов’язана з управлінням в освітній сфері і вищій школі.
- •Поняття та ознаки організації. Особливості освітніх організацій в Україні.
- •Модель організації освіті як відкритої системі.
- •Факторі впливу на організацію. Фактори внутрішнього середовища, оцінка впливу факторів зовнішнього середовища.
- •Цілі та цільовий підхід у менеджменті . Місія і цілі управління.
- •Методика побудови дерева цілей. Ранжування цілей.
- •Сутність, поняття та складові організаційної діяльності. Повноваження, обов’язки, відповідальність.
- •Централізація та децентралізація в організаційній діяльності.
- •Сутність організаційної структури управління. Елементи структури.
- •Види організаційних структур управління, що притаманні організаціям освітньої сфери.
- •Сутність планування як загальної функції менеджменту.
- •Сутність і зміст планування як функції менеджменту, система планів розвитку організаційної освіти.
- •Поняття контролю та його місце в системі управління організацією освітньої сфери.
- •Принципи та цілі функції контролювання. Самоконтроль в освітній сфері.
- •Етапи процесу контролювання. Зворотній зв'язок при контролі.
- •Види контролю, типи поведінки при отриманні результатів контролю.
- •Поняття регулювання та його місце в системі управління.
- •Значення людського фактора в управлінні організацією. Управління персоналом.
- •Сутність мотиваційної діяльності як загальної функції менеджменту.
- •Сутність та еволюція мотивування. Засоби мотиваційного впливу.
- •Стимулювання праці в освітніх організаціях.
- •Відбір та оцінка персоналу в організаціях освіти.
- •Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •Економічні методи менеджменту.
- •Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •Природа і типи конфліктів в організаціях.
- •Причини і методи вирішення конфліктів. Природа і причини стресу.
- •Інформація, її види та роль в менеджменті. Носії інформації.
- •Складові та етапи комунікаційного процесу.
- •Сутність управлінських рішень.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Етапи прийняття управлінських рішень. Якість управлінських рішень.
- •Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •Форми впливу та влади.
- •Основи керівництва: вплив, лідерство, влада. Влада як елемент примусу.
- •Характеристика та класифікація стилів керівництва.
- •Адаптивне керівництво. Загальна характеристика моделі сучасного менеджера.
- •Організаційні перетворення та управління ними.
- •Опір змінам. Система подолання опору організаційним змінам.
Поняття регулювання та його місце в системі управління.
Регулювання - вид управлінської діяльності, спрямований на усунення відхилень, збоїв, недоліків тощо в керованій системі шляхом розроблення і впровадження керуючою системою відповідних заходів.
Регулювання покликане усунути всі недоліки, при цьому регулювальні заходи можуть застосовуватись на попередніх етапах технології менеджменту (планування, мотивування, організування). Для цього вдаються до коригуючих дій, що базуються на виборі таких рішень: - усунення відхилень; -перегляд стандартів та критеріїв; - усунення відхилень з переглядом стандартів і критеріїв.
Особливість регулювання полягає в тому, що, на відміну від функцій планування, організування та мотивування, які удосконалюються безпосередньо в керуючій системі організації, регулювання, як і контролювання, вдосконалюється в керуючій та керованій системах.
Регулювання передбачає такі етапи: - розроблення оперативних планів та завдань; - організацію виконання оперативних плані та завдань; - організацію поточного контролю; - регулювання ходу робіт.
Оперативне регулювання здійснює керуюча система організації, спрямовуючи його на діяльність керованої. Регулюючий вплив керуючої системи повинен бути плановим і містити конкретні способи регулювання і контролю робіт.
Значення людського фактора в управлінні організацією. Управління персоналом.
Управління персоналом – цілеспрямована діяльність керівного складу організації, керівників і фахівців підрозділів системи управління персоналом, що включає розробку концепції і стратегії кадрової політики, принципів і методів управління персоналом організації.
Основною метою управління персоналом у будь-якій організації є забезпечення ефективної діяльності працівників у межах організації й формування персоналу як особистостей, що володіють високою відповідальністю, колективною психологією, високою кваліфікацією, розвиненим почуттям ділового партнерства, корпоративною й організаційною культурою. Успіх будь-якої організації в сучасних умовах науково-технічного прогресу і конкуренції, що посилюється, залежить, в першу чергу, від її здатності максимально ефективно відбирати персонал і використовувати ресурси, що вже є в її розпорядженні, для досягн. цілей, що стоять перед нею. У свою чергу, ця здатність багато в чому залежить від компетент. керівників і фахівців з упр-ня персоналом, володіння сучасними методами упр-ня персоналом.
Методи управління персоналом — це способи впливу на колективи та окремих працівників з метою здійснення координації їхньої діяльності в процесі функціонування організації. Методи управління персоналом поділяються на три основні групи: адміністративні, економічні і соц.-психол.
Сучасний менеджмент розглядає персонал як один з найважливіших ресурсів організації, необхідний для досягнення її оперативних, тактичних і стратегічних цілей. При цьому працівники виступають найважливішим надбанням організації, яке варто зберігати, ефективно використовувати і розвивати для того, щоб забезпечити конкурентні переваги на ринку. У зв'язку з цим до персоналу необхідний інтегрований підхід з погляду всієї організації як системи. Варто також враховувати той факт, що управлінські рішення у різних функціональних сферах діяльності організації повинні враховувати людський аспект, тобто можливості людей і вплив на персонал.